Онук вислав мені з Польщі гроші, бо знав, що не маю ні копійки, ще й світло мені відключили через несплату.
Але як тільки про це дізналася Ольга, то примчала до мене зі словами: “Тобі для чого те світло? Одна в хаті сидиш. Мені більше потрібно, в мене діти, яких годувати потрібно.
Я в розпачі, що словами не передати.
Живу в селі, на даний час залишилася в будинку сама, інколи онучка з дітьми приїжджає з міста.
Є в мене дочка Ольга. Не одного чоловіка вона мала. Привела на світ Ольга п’ятеро дітей. Перші двоє від одного чоловіка, всі інші від різних.
Старші двоє онуків вже дорослі. Максима і Орисю я практично сама і виховала, бо Оля шукала своє щастя.
Важко було жити. Ходили людям грядки полоти, щоб якусь копійку мати. Як ще були колгоспи то я дояркою працювала. Здоров’я як такого не маю, ходжу вже з паличкою, але ще ходжу, дякувати Богу.
Онук ще не одружений, але вже довгий час живе та працює в Польщі. Орися ж пішла по схожих стопах матері, має вже четверо дітей і з другим чоловіком розлучилася.
Один онук про мене дбав. Як тільки він подався на чужину, по мірі можливості висилав мені гроші. В мене є сусідка, молодша жіночка Люба, в неї є та карточка, ось через неї я й отримувала від онука підмогу.
Але все це було до пори до часу.
Про цю допомогу Максима дізналася Оля, і почала в мене окрім пенсії і ці гроші забирати.
– Для чого тобі гроші? Вдітися маєш в що, а сусіди з голоду не дадуть пропасти. Картоплю ти садиш, а на хліб я тобі пару гривень залишу. В мене ж діти, яких і одягати і годувати треба.
Дійшло до того, що недавно мені вимкнули за неоплату світло.
Про це дізнався Максим і вислав більше грошей, просив Любу, щоб допомогла мені все з тим світлом владнати. Але Оля тут як тут на порозі постала. Ці десять тисяч собі забрала зі словами, що таким людям як я, вже світла не потрібно.
Максим дуже злий на маму, але нічого вдіяти не може, через відстань.
Мало того, що не допомагає мені, ще й жити спокійно не дає.
Коли Орися з дітьми приїхала на вихідні, то привезла з собою якісь ліхтарики, а коли назад їхала, то їх забрала.
Я не думала, що така мене чекає старість, геть не думала.
Як мені дальше жити? В кого просити захисту від рідної дочки?
Автор – КАРАМЕЛЬКА