— Дарино, що ти робиш?! — вигукнула я, коли побачила, як у передпокої невістка порпається в моїй сумочці.
Моя невістка різко випросталася, стиснувши руками мою улюблену дизайнерську сумочку, яку я привезла з Італії. Її обличчя спалахнуло, наче її щойно зловили на гарячому.
— Ой, мамо, — почала вона, намагаючись усміхнутися. — Я просто шукала ключі!
— Ключі? У моїй сумці? — підняла я брову, придивляючись до неї.
— Так. Тобто, ні! Я думала, це мій гаманець. Ой, переплутала, — Дарина почала гарячково пояснювати, але видно було, що вона дуже хвилюється.
Я мовчки підійшла і взяла сумку з її рук. У голові почали крутитися думки. Що вона там шукала? Чи не гроші? А, може, телефон? Дарина завжди була трохи дивакуватою, але я ніколи не помічала за нею нічого підозрілого.
— Даринко, якщо тобі щось потрібно, скажи мені прямо, — сказала я, дивлячись їй прямо в очі.
— Та нічого, Олена Петрівно, справді, — відмахнулася вона і почала поспішно тікати до кухні. — Ви ж знаєте, я трохи розсіяна!
Я залишилася стояти в коридорі з сумкою в руках. Інцидент був дивним, але я вирішила не робити поспішних висновків.
Увечері, коли син повернувся з роботи, я вирішила з ним поговорити.
— Артемчику, а в Дарини все гаразд? Мені здається, вона останнім часом якась тривожна, — почала я, подаючи йому чашку чаю.
— Мамо, все нормально, — сказав він, дивлячись у телефон. — Вона просто трохи втомлюється, та й справ у нас зараз багато.
— А ти точно впевнений? — я сіла навпроти і уважно подивилася на сина. — Бо сьогодні я застала її з моєю сумкою в руках.
— Що? — Артем відклав телефон і підняв на мене здивований погляд.
— У передпокої, вона там щось шукала. Сказала, що переплутала її зі своїм гаманцем, а потім – що з твоєю сумкою. Не знаю.
— Мамо, ти, напевно, щось не так зрозуміла. Дарина нічого б не взяла без дозволу, — відмахнувся він.
Я зітхнула. Можливо, я й справді перебільшую, але відчуття тривоги не покидало мене.
Наступного дня я вирішила зібратися з думками і трохи провітритися. Взяла сумку, в якій залишалося кілька євро після останньої подорожі, і пішла в магазин. Але вже на касі сталося дещо дивне.
— Вашої картки немає, — сказала касирка, повертаючи мені гаманець.
— Як немає? — здивувалася я, перебираючи картки. Справді, моєї банківської картки там не було.
Я повернулася додому зі змішаними почуттями. Картка зникла. І, хоч мені й не хотілося нікого підозрювати, думки поверталися до того ранкового інциденту з Дариною.
Я зітхнула. Можливо, я й справді перебільшую, але відчуття тривоги не покидало мене.
Наступного дня я вирішила зібратися з думками і трохи провітритися. Взяла сумку, в якій залишалося кілька євро після останньої подорожі, і пішла в магазин. Але вже на касі сталося дещо дивне.
— Вашої картки немає, — сказала касирка, повертаючи мені гаманець.
— Як немає? — здивувалася я, перебираючи картки. Справді, моєї банківської картки там не було.
Я повернулася додому зі змішаними почуттями. Картка зникла. І, хоч мені й не хотілося нікого підозрювати, думки поверталися до того ранкового інциденту з Дариною.
Увечері я вирішила запитати прямо.
— Даринко, ти випадково не бачила мою банківську картку?
— Ні, мамо, а що сталося? — вона дивилася на мене широко розкритими очима, але її голос звучав трохи напружено.
— Просто вона зникла.
— Може, ви залишили її в магазині? Чи в іншій сумці? — швидко відповіла вона.
Її реакція була занадто швидкою, і мене це насторожило. Але я вирішила поки не роздувати конфлікт.
Наступного ранку я пішла до банку, щоб заблокувати картку, і дізналася цікаву річ: учора з неї знімали гроші. Причому в банкоматі біля нашого будинку.
Я повернулася додому і спробувала заспокоїтися. Поки я сиділа на кухні, до мене підійшла Дарина.
— Олено Петрівно, я маю вам щось сказати, — почала вона, опустивши очі.
— Слухаю, — я схрестила руки і чекала, що вона скаже далі.
— Це я взяла вашу картку.
Я не знала, що й відповісти.
— Дарино? Чому?
— У мене є причина, — вона подивилася на мене з розгубленим виглядом. — Але я боюся вам її розказати.
І тут я зрозуміла, що це не просто безглузда витівка. Але чому вона це зробила? Що вона приховує? І як тепер говорити з Артемом?
Що робити далі? Я не знаю. А невістка поїхали на кілька днів до своїх батьків.
Фото – авторське.