Я завжди пишалася нашими взаєминами з чоловіком. Довіряла йому, як собі. А дарма. Та ми прожили в шлюбі багато років. Разом виростили сина. Та коли він поїхав на навчання якось сумно мені стало. З Тарасом взаємини вже не ті, що колись.
Одного разу я з ним про все це говорила. І неочікувано для себе запропонувала:
– А може мені до Італії поїхати. Трохи грошей заробити нам на старість!
– А чого й ні! Ще й світ побачиш. Бо ж сидимо ми тут все життя.
Я вирішила поїхати на рік, та згодом чоловік вмовив мене залишитися довше. Я погодилась, адже мені дуже пощастило з робочим місцем. Сеньйора мене полюбила, ми стали подругами. Та я однаково сумувала за домом. Але щоразу, коли казала коханому, що хочу приїхати – він запевняв, що потреби в цьому нема. Мене це почало засмучувати, лише раз я була вдома на університетський випускний сина. Невже чоловік зовсім не скучив.
Звісно, Тарас зробив гарний ремонт, купив нову автівку. Синові ми однокімнатну квартиру придбали. Я тішилась, що можу рідним допомогти. Та якось моя сеньйора зауважила:
– Не думай, що твій чоловік нікого там не має! Вони всі однакові! Тому й ти тут живи для себе – відпочивай, подорожуй, купуй гарний одяг!
– Але ж я тут на роботі! Як можу розважатися?
– А що тепер – не жити, як на роботі? Не варто життя ставити на паузу.
Я замислилась і справді почала собі більше дозволяти. Загалом в Італії я пробула шість років. І ось нещодавно мені подзвонив чоловік і схвильованим голосом сказав:
– Вишли мені терміново 8 тисяч євро!
– Нащо? Щось сталось? – я страшенно злякалась.
– Ні, я потім все поясню! Але це дуже важливо.
Гроші в мене були. Я не знала, що казати. Розповіла все сеньйорі. А вона запропонувала:
– Не довіряй так чоловікові! Ти важко працюєш за ці гроші! Їдь додому і подивись, що там коїться.
Я послухала і поїхала. Вирішила особисто гроші привезти. Нікого не попередила. Тарас не очікував на мій приїзд, дуже здивувався.
– Я гроші привезла, але дам їх, якщо ти зізнаєшся для чого.
– Та не треба воно тобі!
– Як не треба, я за ці гроші дачу купити можу!
І тут він видав. Виявляється доки мене не було в нього й справді інша тут була. І вона народила дитину.
– Так йди до неї і все! – сказала я.
– Я не хочу, це була помилка. Я її не кохаю. І вона дасть мені спокій, якщо дам 8 тисяч євро.
Я мало не впала після почутого. Та він казав, що любить мене і страшенно не хоче розлучатися. Почав благати. А я не знаю, що тепер з цим всім робити. Порадьте мені, як бути?