Багато українців слідкують за тим що говорить терорист Гіркін-Стрєлков, який командував вторгненням Росії в Україну у 2014 році.
Сам факт що він балакає щось проти російського військово-політичного командування уже сам по собі свідчить, що відбувається якась гра.
Він начебто штовхає риторику ображеного невизнаного генія війни. І ніби це не так і те не так в Росії, Росія програє, Шойгу – дилетант, жлоб і злодій…. чисто проукраїнський пропагандист майже.
Але його ненависть до України куди більша ніж у багатьох найзапекліших рашистів.
Ймовірно, він грає цю роль для того щоб в якийсь момент синхтонізуватись із насторями мас а потім вкладати їм в уста наративи із вимагами до влади про дії, які вона вже зараз хоче зробити, але ще не може. Наприклад, таке як ударити по центрах прийняття рішень, використання ядерної зброї, тощо. Він просто говорить словами радикальних яструбиних мас, які хоче очолити в якості начебто опозиціонера. Грамотна маніпуляція цими масами може дозволити від імені суспільства вимагати повернення смертної кари, націоналізацію приватної власності, і загалом будь чого, що може спотребитись, навіть постпутінському режиму.
Але найгірше, що коли цей режим захоче закріпити Гіркіна у якості ідола в суспільстві, то перед цим може вдатись до абсолютно цинічних поступків за його рекомендацією аби продемонструвати, що той говорить діло.
Тому не варто зловтішатись із скиглячого Гіркіна, який насипає компліментів ЗСУ і ганьбить Шойгу. Цей ФСБшник розігрує комедію жертви режиму. Але він і є абсолютно маніпульованим продовженням того ж режиму.