Днями я вирішила влаштувати для рідних свято, приготувати смачну вечерю. Роблю це не так часто, зазвичай готую лише те, що каже свекруха і чітко під її наглядом. Моєї кухні вона не визнає, хоча я завжди добре готувала. Просто я родом з Закарпаття, у нас дуже смачні страви. Проте, вийшла заміж я за хлопця з Хмельницького. Спочатку ми жили в Києві, вдвох. Та коли я народила вирішили переїхати в безпечніше місце.
Я відразу збагнула, що сперечатися зі свекрухою марна справа і стала просто її помічником. Кілька разів намагалась приготувати їжу, та щоразу мене присоромлювали:
– Краще готуй, як я кажу! Не треба більше твоїх дивних страв! В мене живіт потім болить!
Якийсь час жодної самодіяльності, та нещодавно я дізналась, що знову вагітна. Довго не знала, як повідомити свекрам, а тоді вирішила приготувати святкову вечерю з усіма своїми улюбленими стравами. Страшенно скучила за закарпатською кухнею.
Я приготувала кілька страв, та центральною, звичайно, бограчем. Готувала за старим бабусиним рецептом. Вийшло неймовірно, я скуштувала, перш ніж подавати. Свято вдалося на славу. Свекор так нахвалював мої страви. Чоловікові теж дуже сподобалось. Лиш свекруха сиділа за столом і тільки ковбасу їла.
– Чого не куштуєте?
– Я таке не їм! Що це за страва взагалі, наче помиї якісь! Все на купу накидали.
Мені так образливо було це чути, ви не уявляєте. Та я змовчала. Настрій було зіпсовано, повідомляти нашу щасливу звістку я вже і не хотіла. Згодом почала прибирати. А тоді просто пішла в нашу кімнату. Вирішила якийсь серіал подивитись, відволіктися. Згодом я ніяк не могла заснути, вирішила встати й попити молока з медом. Увійшла тихенько на кухню, щоб нікого не розбудити.
Дивлюсь, а на кухні хтось є. Підходжу і бачу картину маслом. Свекруха наминає бограч з казана. Ще й так активно, з апетитом.
– Смачного! Що вночі бограч кращий?
– Та ні, я просто страшенно голодна, заснути не можу через це.
– Дивіться, бо живіт болітиме!
І що ви думаєте, зранку мама мого чоловіка стогнала на всю квартиру і скаржилась, що їй було погано всю ніч.
– Та ти ж так міцно спала! – зауважив свекор.
– Ні! Я взагалі спати не могла.
– Що ти кажеш, хропіла на всю хату.
– Не вигадуй!
– Знаєте що, – сказала я – я тепер готуватиму, що хочу і коли схочу. Лиш щоб ви мої страви не їли!
Ми посварилися. Я сказала, що як чоловік не винайме окреме житло – я піду від нього. А що б ви робили в моїй ситуації?