Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня народження нашого синочка наказала чоловіку віднести їм назад те, що вони подарували Дмитрику. Мені пірʼя по хаті і покльовані меблі не треба, красно дякую. Знала б, і не запрошувала зовицю на день народження Дмитрика.
Взагалі то я з сестрою чоловіка не дуже добре ладнають від початку. Бо свого часу мій Станіслав зустрічався з її найкращою подругою, діло йшло до весілля.
А потім він дізнався про зраду тієї Юлі і не побачив. Але його сестра Тоня досі з нею дружить і вважає, що Стас міг і пробачити таку чудову дівчину.
Тому моїй появі в житті Станіслава Тоня не дуже зраділа ї спілкуємося ми з нею всі 7 років мого шлюбу з її братом скоріше просто для галочки.
Хоча у нас з Тонею однакові діти, і ось Дмитрик наш і її Тарасик дружать дійсно щиро.
Але це все передісторія. Живемо ми в одному місті, тому так чи інакше іноді перетинаємося, зокрема на сімейних святах.
Треба сказати ще про одне: зламуючи тримає папуг, штук 10, це у них сімейна любов. Живуть вони в одній квартирі, де все тими пташками покоцано і помічено. Але це їхня оселя – їхня справа, якщо їх це влаштовує – то на здоров’я.
Звичайно, коли мій малий буває дуже не часто у зовиці в гостях – його цікавлять пташки, але це зрозуміло, він 5-річна дитина, його не можуть не цікавити такі речі.
Але я ніколи жодним словом не обмовилася, що ми б хотіли теж тримати папугу! Ми з чоловіком працюємо на виїздах переважно, з малим часто моя мама лишається. Їй точно не до папуг, от чесно.
А головне – ми пів року тому нарешті переїхали у свою нову квартиру в новобудові з ремонтом! У нас все новеньке, з нуля.
Ну й от минулими вихідними у нашого Дмитрика День народження був, якраз 5 років. Вирішила я маленьке свято дома влаштувати, запросила тільки родину – свекрів, своїх батьків і сестру чоловіка з Тарасиком, бо її чоловік якраз у відрядженні був. І аніматора для діток. Щось приготувала сама, щось доставкою замовила. Всі були нагодовані.
На подарунок зовиця принесла Дмитрикові двох папуг в клітці! Я нічого не сказала, не хотіла псувати свято ні собі, ні іншим.
Але наступного ж дня після дня народження нашого синочка я твердо попросила чоловіка віднести їм назад те, що вони подарували Дмитрику – пташок. Я все аргументувала і чоловік зі мною погодився.
Нук а сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, образилася. Свекруха теж дметься як індичка. Але вибачте – мені пірʼя по хаті і покльовані меблі не треба, красно дякую. Знала б, і не запрошувала зовицю на день народження Дмитрика, а то лиш гірше вийшло.
Автор – Олена К.