Вплутавшись у війну, яку він не може виграти, Путін втратив статус бездоганного. Слова президента для його оточення важать все дедалі менше. Звідси й небувалі публічні конфлікти між чиновниками, вважає російський опозиційний політолог та екс-спічрайтер Путіна Аббас Галлямов.
Турчак проти Володіна, Кадиров проти Пєскова, Соловйов (і Громов), який стоїть за ним, проти помічника президента Мединського — такого представники російського правлячого класу давно собі не дозволяли.
Нинішні публічні конфлікти є свідченням того, що роль бункерного як верховного модератора у відносинах еліт слабшає. Дід Володько практично паралізований — не у фізичному, а у політичному сенсі. За звичкою його ще побоюються, але Патрушева з Бастрикіним та Бортниковим, схоже, побоюються вже значно більше.
У Росії її намітився транзит від персоналістської автократії до режиму колективного керівництва країною. Автоматично демократизації це не означає, але на деяку нормалізацію після деякого часу розраховувати можна. Як у СРСР після Сталіна.