Моя дружина ніколи з рідною мамою не була близькою. У чому проблема у їхніх стосунках, я не в курсі. Ще перед весіллям мені Галя сказала, що вони з мамою просто не можуть порозумітися.
Бо бачте, вона “сильно заточена” на чистоті, через що вони часто конфліктували, коли жили разом. Дружина в мене така, що краще на дивані полежить після роботи. Вона не буде через силу мити підлогу та наводити порядки. Мене все влаштовує, якщо що.
Моя мама теж, до речі, часто змушувала мене прибирати. Через горнятко у кімнаті вона була готова зчинити ще ту бурю. А мені зайва чистота ні до чого. Навіть вчені вважають, що стерильність є шкідливою для людини.
Тобто ми з дружиною один одному підходили на всі 100%. Теща нас візитами не балувала, адже її дратував безлад у нашій квартирі. Перетиналися ми лише на свята, оскільки у Галі не було бажання зайвий раз бачити матір.
Навіть після народження онука стосунки з тещою не змінилися. Вона особливо не цікавилася нашим сином. Галя була до такого готова, тому навіть не засмучувалася. Як казала дружина, мама завжди вважала сина улюбленцем, тому вона й звикла до такого поділу.
Коли брат моєї дружини поїхав до іншої країни, мама Галі залишилася сама. Тоді вона згадала про нас. І про онука, якому так не вистачило бабусиної уваги.
Теща почала щодня нам надзвонювати та напрошуватись в гості. Бо бачте, за онуком вона скучила. Дуже вже їй хотілося з ним понянчитися і відволіктися від самотності.
Дружина мені розповіла про наміри матері. Вона не знала, як правильно вчинити. Я ж вирішив, що немає сенсу суперечити спілкуванню бабусі та онука – адже не чужі люди.
Теща прилетіла до нас на крилах ночі. Вона одразу пішла з онуком на прогулянку.
Вона стільки йому іграшок накупила, що я пару хвилин стояв мовчки. Причому, покупки теща робила в дорогому магазині, до якого ми навіть не заходимо.
Звісно, одяг теща теж прикупила. Речі брендові та стильні – з нових колекцій. Загалом, про економію тут мови не було.
Після обіду вони разом у чудовому настрої повернулися додому. Принесли з собою теща піцу та морозиво, хоч дружина приготувала на всіх обід.
Син з ентузіазмом розповідав про те, як вони з бабусею ходили до кафе, до парку розваг і купували різні іграшки. Теща просто світилася від щастя, що змогла догодити онукові.
Вона показувала нам фотографії. Наче думала, що ми не повіримо їхньому веселому святу душі.
Але потім таємниця таки відкрилася – теща вимагала сплатити її витрати. Точніше, не так… Вона без дозволу взяла мою кредитну картку і вигуляла онука як годиться.
Коли я глянув на телефон і побачив усі списання, мені стало не по собі. Я сплатив усі походи в кафе, покупки та катання на різних атракціонах. Сума була просто величезною – ми за ці гроші місяць можемо жити.
Не подумайте, що мені шкода грошей на свою дитину, але яке право мала теща так чинити? Я розумію, що вона хотіла догодити онукові, тільки треба було це робити власним коштом, а не моїм. Виходить, що родичка виявила широту душі, а мої кишені спорожніли.
– У мене грошей не було, а онука хотілося порадувати! – виправдовувалася родичка.
– А я тут до чого? Треба було відкрити кредитку і витрачати скільки хочеться!
– Я взагалі пенсіонерка. Ти хіба не знаєш, скільки я отримую?
– Тоді для кого цей цирк? Посиділи б із онуком на дитячому майданчику та купили б йому морозиво. Він у нас не балуваний, щоб так випендритися.
Дружина почала захищати свою матір, що мене розлютило. Бо бачте, її мати намагалася таким чином створити враження на онука, адже раніше вона не брала участі в його житті.
Так собі ідея, якщо чесно. Хіба ні?