Як говорив Чехов: «Якщо людина не п’є, і не курить, мимоволі замислюєшся, чи не сволота вона?». У Китаї епохи Мін щось подібне могли сказати про моногамію.
Для пристойної людини, а особливо імператора, було немислимо спати тільки зі своєю дружиною. Так що імператор Хунчжі, який не цікавився ніким, крім своєї нареченої, та ще й не пив і не захоплювався азартними іграми, здавався сучасникам просто дивним. Історик Кеннет Свуп навіть називає його «найцікавішим і безбарвнішим з усіх імператорів династії Мін». На щастя, у Хунчжі було набагато більше нудних рис характеру, ніж просто монагамія.
Витоки однолюбства Хунчжі знаходяться в полігамному житті його тата, імператора Ченхуа. Той був шалений у ліжку та розвагах, пив як віл і гарчав як тигр. Але, насправді, правителем він був слабким і нікчемним. Поки він розважався з десятьма тисячами своїх фрейлін серед фонтанів вина, всю владу країни прибрали євнухи та його дружина на ім’я Ван. Вона була природженою інтриганкою, цинічною.
В імператорському палаці завжди діялася кривава «Гра престолів», але Ван зуміла осідлати цю хвилю. Вона була бездітна і в помсту нещадно цькувала всіх хлопчиків, яких від імператора народжували інші дружини та наложниці. Найчастіше разом із новонародженим на той світ вирушали й самі матері.
Знаючи про це, дружини намагалися сховати своїх хлопчиків (а велелюбний імператор, мабуть, наробив їх чимало), однак вдалося це лише одній — пані Цзі. Вона віддала сина на поруки євнуху, і той 5 років приховував дитину від гніву Ван. Коли імператор раптом схаменувся і виявив, що в нього чомусь немає спадкоємців, прийшла черга Хунчжі. Він був представлений до двору, і на радощах названий офіційним наступником — у государі якоїсь повіки прокинулися батьківські почуття. З таким нічого не могла вдіяти навіть Ван – захист у хлопця тепер був як у самого імператора. Але вона знайшла спосіб відігратися – вбивши матір Хунчжі.
Загалом, до того моменту, коли хлопець сам зайняв престол (це було в 1487, йому тоді було 17 років), він уже смертельно втомився від усіх цих гаремних інтриг. Хунчжі вирішив, що стане взірцем для своїх підданих і матиме зв’язок лише з однією жінкою – своєю імператрицею на ім’я Чень. Так він уникнув конкуренції та нових смертей, а також став єдиним моногамним імператором в історії Китаю.
Хунчжи і справді досяг успіху в тому, щоб стати ідеальним правителем. Він усіма силами боровся із занепадом династії. При ньому було знижено податки та повинності, побудовано греблі на непокірній Хуанхе, яку за старих часів називали не інакше як «лихо Китаю». Хунчжи почав масово виганяти з високих посад бездарних фаворитів його батька і замінив їх вченими чоловіками з конфуціанської академії Ханьлінь. Щоб заощадити бюджет, він урізав утримання власного палацу. Судова система стала більш прозорою, а країна менш корумпованою. За нього населення Китаю зросло на 10 мільйонів чоловік. Загалом, типовий нудний імператор, яких забувають за півроку після смерті.
Хунчжі правив лише 17 років і помер у 34 роки. І все-таки навіть він під кінець життя почав дивувати: пригорів по даоській алхімії, захопився читанням містичних текстів, але незабаром після цього загинув, не встигнувши зробити нічого «цікавого». Його син, Чженде, то спочатку теж намагався боротися із занепадом країни, але швидко здався. Моногамія, тверезість та важка державна робота подобалися йому менше, ніж вино, жінки та чоловіки.
Чженде особливо любив євнухів і навіть усиновив сотню з них. Ще він любив переодягатися простим городянином і ходити дешевими борделями, іноді приводячи переляканих повій до себе в палац. Проте найбільш кричущим, на думку сучасників, був той факт, що наближеним коханцем правителя був ісламський підданий Саїд Хусейн, намісник міста Хамі. У 29 років Чженде помер, не залишивши спадкоємців, що сильно похитнуло імперію, яку насилу зберіг його батько. Зате він був ненудним – це вже точно.
Друзі, наша команда створила чудовий проект і нам життєво необхідна ваша підтримка: будь ласка, підпишіться на канал у телеграмі і ви зможете насолодитися зокрема цікавими статтями, які пубілкуватимуться лише там.
Не лякайтеся, підписників ще зовсім мало, ми віримо, що зможемо створити свою велику команду поціновувачів цікавого і прекрасного. Цінуємо кожного, окреме спасибі всім, хто підпишеться!