Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім і на брови поїхала. З сукнями не могла опреділитись і дві викупила. А в четвер дивлюсь, знов кудись збирається. Я її питаю: “Що, мало суконь викупила?” А вона мені: “Вії нарощувати їду”. Ну обліпила себе, ніби принцеса заморська. І тут я не витримала і спитала, в чому ж мій син на ту забаву піде. Відповіла мені невістка так, що прийшлось до свахи дзвонити.
Живу я разом з невісткою і сином у селі. Син мій хлопець роботящий, за що в руки не візьметься все в його руках горить. Таких мужчин в селі мало знайдеш.
Та за жінку взяв собі бачте, панянку велику. В неї в голові нема, як чоловіку їсти наварити, а вона лише думає, як себе розважити від диванного лежання.
Син мене звісно просив, щоб я не пхалась до них. А я своєму синові зла не бажаю, тому наразі тільки спостерігаю. Ну а там вже час покаже.
Моя невістка із села, що під польською границею. Була в нас в селі така поговірка, що жінки там чорне піднебіння мають. Та на язик вона гостренька. На будь-яке моє зауваження як відповість, то вже й нічого не хочеться.
Та цими вихідними моя сестра дочку заміж віддавала, і нас усіх запросила, адже ми найближча родина. Весілля мало бути аж за Львовом, в дорогому ресторані.
Моя невістка так вибиралась що аж дві сукенки прикупила, бо бідна не могла визначитись, в якій їй краще буде піти. Цілий тиждень гонила, то на манікюр, то на педикюр, а потім ще на брови. Ну а в четвер зібралась і знову до міста їде.
Я її питаю, що ще мало суконь викупила? А вона мені: “вії нарощувати їду”. Ну обліпила себе, ніби принцеса заморська. Та то мабуть наречена і то так не вибирається.
Я вже тут мовчати не могла.
– Як то так! Ти вирядилась з ніг до голови, а моєму сину, що купила? Він так важко працює, невже не заслужив на нову одежу?
– А він сказав, що нічого нового йому не треба. Піде в тому, в чому на нашому весіллі був. Ще не поправився і в костюм влазить.
Я довго не думала, подзвонила свасі, нажалілась їй на її дочку, щоб трохи її на місце поставила. То в п’ятницю вдвох поїхали моєму сину обновки купляти, ще й до мене невістка захотіла піддобритись, купила мені нові колготки.
Я вже тепер буду знати, якщо щось не те, то я роблю дзвінок до свахи своєї, вона бачу в тій родині найтолковіша жінка.
Я її хвалю, дисципліна має бути. Але то мені вже було приємно, що сталось так, як я того і хотіла.
Автор – Успішна Емма