Джек Лондон – один із найвидатніших письменників свого часу. Ця стаття присвячена одній особливості Джека Лондона, яка показує його добродушність, працьовитість та вірність своїм ідеям.
Він мав цікавий спосіб компенсовувати свої невдачі в азартних іграх.
Любов до азарту
Вона була властива багатьом геніям, і Джек Лондон не був винятком. Його пристрастю був покер. Як джентльмен, що поважає себе, він грав не на інтерес. Джек запрошував на своє ранчо друзів і вони грали на ставку в 25 центів.
Однак метою Джека Лондона було не виграти ці гроші, вони лише підігрівали інтерес. Його ідеєю була допомога тим, хто потрапив у скрутне становище. Пройшовши через бідність, він чудово знав ціну грошам.
Однак періоди цієї самої бідності залишили на ще незміцнілому Лондоні два шрами. Перший – потяг до алкоголю і другий – потяг до азартних ігор.
Ранчо Джека Лондона
Після письменницького успіху Джек Лондон збудував собі ранчо, де часто збирались його друзі для гри в покер. Як уже було сказано, грали на суму 25 центів. Чи не найбільша ставка, не найменша. Що ж траплялося під час програшу однієї зі сторін?
У випадку, якщо Джек вигравав, а його гість втрачав 25 центів, письменник компенсував йому програш. Він пригощав гостя з запасів напоїв. Вартість їх у найближчому барі і була приблизно 25 центів, тож гість, по суті, нічого не втрачав.
Що ж відбувалося у разі поразки Джека Лондона? Він віддавав гроші та кудись відходив від грального столу. Спочатку гості не розуміли – навіщо? За кілька хвилин він повертався, і гра тривала. Після кожної програної ставки він знову відходив від столу, і так тривало до кінця вечора.
Коли гості вирішили поцікавитись у нього, куди він постійно відходить, Джек розповів свій секрет. Виявляється, він компенсував програш не лише гостям, а й собі. І робив це логічним для письменника способом. Він відходив у свій робочий кабінет і дописував до рукопису, над яким працював, кілька рядків. Тим самим він і заробляв приблизно 25 центів, адже йому платили за романи рядково.
Підсумок
У такий цікавий спосіб Джек Лондон ніколи не був у мінусі від своїх ігрових посиденьок. Він навчився цінувати гроші та відпрацьовував навіть найменшу програну ставку. Для нього ігри були просто розвагою, а не способом заробити, на відміну від сучасних букмекерських контор та казино, які будують свої гроші на обмані відвідувачів.
Джек Лондон намагався змінювати світ не лише своїми романами, а й своїм життям. Він був хорошим гравцем у покер і міг забрати собі всі виграні гроші, але завжди по-дружньому компенсував програш гостям. Це не найяскравіша і далеко не єдина риса, яка показує Джека Лондона як людину з великим серцем та вірними думками. Але до об’єктиву сьогоднішньої статті потрапила саме вона.