Uncategorized

Я навіть не знаю, як пояснити тепер чоловіку після мого вчорашнього дня народження, що я його мамі в нашому домі більше тепер не рада. Чи взагалі йому нічого не говорити про ці 200 гривень? Але мені дуже хочеться. Я насправді сама не розумію, що це було з її боку. Чи запитати в Ольги Вікторівни напряму? Посиденьки були скромними, але я постаралася, навіть суші сама приготувала – у мене вони виходять не гірше ніж в ресторані. А увечері я відкрила конверти, які подарували куми і моя сестра і мама чоловіка. Конверт від свекрухи мене щиро здивував, аж очі на лоба стрибнули. Вона 10 років вже живе і працює у Іспанії

Я навіть не знаю, як пояснити тепер чоловіку після мого вчорашнього дня народження, що я його мамі в нашому домі більше тепер не рада. Чи взагалі йому нічого не говорити про ці 200 гривень? Але мені дуже хочеться. Я насправді сама не розумію, що це було з її боку.

Ми з чоловіком разом 10 років, як раз стільки, скільки його мама живе і працює в Іспанії.

На весіллі нашому Ольга Вікторівна була, подарувала тоді комбайн, а мої батьки – гроші на перший внесок за квартиру. Далі ми все виплатили самі.

Допомагає свекруха тільки молодшій доньці від другого шлюбу – купила квартиру, машину. А ми самостійні.

У своїх батьків я теж допомоги не просила ніколи, бо вони прості пенсіонери. Навпаки, їм ще й допомагає моя старша сестра, у якої свій маленький бізнес.

У нас з чоловіком двоє дітей, живемо, працюємо як усі. Не шикуємо, але все необхідне для життя маємо, ростимо сина і доньку, є машина, раз два на рік їздимо на відпочинок десь в Україні.

Ми з чоловіком разом 10 років, як раз стільки, скільки його мама живе і працює в Іспанії.

На весіллі нашому Ольга Вікторівна була, подарувала тоді комбайн, а мої батьки – гроші на перший внесок за квартиру. Далі ми все виплатили самі.

Допомагає свекруха тільки молодшій доньці від другого шлюбу – купила квартиру, машину. А ми самостійні.

У своїх батьків я теж допомоги не просила ніколи, бо вони прості пенсіонери. Навпаки, їм ще й допомагає моя старша сестра, у якої свій маленький бізнес.

У нас з чоловіком двоє дітей, живемо, працюємо як усі. Не шикуємо, але все необхідне для життя маємо, ростимо сина і доньку, є машина, раз два на рік їздимо на відпочинок десь в Україні.

Зараз на місяць приїхала з Іспанії мама чоловіка. Була у нас в гостях, дітям і чоловіку привезла по одежині, мені скатертину. Ми її звичайно зустріли накритим столом.

А вчора я мала день народження, 35 років. Запросила лише найближчих – батьків, кумів, свекруху і сестру з родиною.

Посиденьки були скромними, але я постаралася, навіть суші сама приготувала – у мене вони виходять не гірше ніж в ресторані.

А увечері, коли гості розійшлися і ми з чоловіком все прибрали, я відкрила конверти, які подарували куми і моя сестра і мама чоловіка. Мої батьки подарували мені нову праску.

В конверті сестри було 2 тисячі гривень, від кумів – 1000 гривень.
А ось конверт від свекрухи мене щиро здивував, аж очі на лоба стрибнули.

Просто в ньому лежало 200 гривень. Від людини, яка вже 10 років живе в Іспанії, якій я подарувала двох чудових онуків, стараюсь бути хорошою дружиною для її сина. Ну таке.

Я навіть не знаю, як пояснити тепер чоловіку після мого вчорашнього дня народження, що я його мамі в нашому домі я більше тепер не рада.

Чи взагалі йому нічого не говорити про ці 200 гривень? Але мені дуже хочеться. Та й він сам може спитати, що подарувала мама.

Я насправді сама не розумію, що це було з її боку. Чи запитати в Ольги Вікторівни напряму? Але що це дасть? Як би ви вчинили і що можете мені порадити?

Буду дуже вдячна! Всім добра.

Автор – Олена М.

Фото – авторське.

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.