Нині неіснуюча фірма Berliet колись славилася своїми вантажівками. У свій час це був найбільший у Франції виробник вантажівок важкого класу. Про це пише Файна сторінка.
На середину 1950-х компанія випускала по 10 тисяч автомобілів. Крім того Berliet мала багатий досвід у конструюванні кар’єрних самоскидів, тягачів важковозів та іншої спеціалізованої техніки особливо великої вантажопідйомності. Найвищим досягненням фірми на цій ниві стали гігантські вантажівки Berliet T100 повною вагою 100 тонн.
T100
Автомобіль першої серії
На початку 1950-х у Французькому Алжирі велася активна підготовка до промислового видобутку нафти. Справа ускладнювалася тим, що робота йшла в умовах спекотної та пустельної місцевості. Тобто нафтовим компаніям була потрібна спеціалізована вантажівка з гарною прохідністю і великою вантажопідйомністю.
В 1956 для оцінки транспортних потреб нафтовиків, в Алжир відправився представник фірми Berliet – Поль Берліє. В результаті цієї поїздки вже на початку 1957 року на фірмі приступили до розробки унікальної вантажівки з вантажопідйомністю 50 тонн.
Машину побудували в рекордні 8 місяців, і в жовтні 1957 року, найбільшу у світі вантажівку, представили на Паризькій автовиставці.
Повна маса автомобіля склала 100 тонн, від чого він отримав назву Berliet T100. Він був величезною (15 м завдовжки і 5 м завширшки) тривісною вантажівкою з колісною формулою 6х6.
В його основі лежала лонжеронна рама з потужними поперечками та зниженою передньою частиною. Підвіски всіх коліс залежні ресори, ззаду балансирна зі стабілізаторами. Гідравлічні амортизатори у кількості чотирьох штук були лише на передній осі.
Виготовлялися вони за спеціальним замовленням на фірмі Messier, що випускала літакові шасі та гальмівні системи. Крім амортизаторів, Messier підготувала дискові гальмівні механізми, захищені від попадання дрібного піску та бруду.
Двигун і КПП також довелося шукати на стороні, свого силового агрегату необхідної потужності у Berliet не було. Під округлий капот добре вписався 12-циліндровий V-подібний дизель Cummins VT12 об’ємом 24 л і потужністю 600 к.с. У пару до двигуна визначили 8-ступінчасту МКПП від тепловоза. У разі відмови двигуна, для підтримки працездатності кермової та гальмівної системи був допоміжний бензиновий двигун потужністю 40 к.с.
Виглядала Berliet T100 цілком традиційно — як звичайна вантажівка, хіба що дуже велика. У передній частині знаходилася тримісна капотна, суцільнометалева кабіна, а одразу за нею — механічна лебідка Garwood із тяговим зусиллям у 45 тонн та тросом завдовжки 75 метрів. Ззаду монтувалася сталева вантажна платформа з невеликим скосом у задній частині загальною площею 27,2 м2.
Під платформою в середній частині машини знаходилися два паливні баки на 950 л. За планом передбачалося встановити масивніші колеса, проте фірма Michelin не встигла вчасно виготовити покришки, тому на першому Berliet T100 встановлювалися зменшені колеса діаметром 1,8 м.
Автомобіль другої серії
У 1958 році збудували другий Berliet T100. Його легко можна відрізнити за збільшеними колесами діаметром 2,2 м і невеликим горбом на капоті, під яким ховався форсований Cummins VT12, зі збільшеним до 28 літрів робочим об’ємом і потужністю 700 к.с. Крім того новими колесами та мотором оснастили Berliet T100 перової споруди.
У 1961 році обидві машини замість механічної коробки отримали більш витривалу 4-ступінчасту напівавтоматичну коробку Clark R1400.
Самоскид третьої серії
У 1959 році французи зібрали ще одного важкоатлета, цього разу вантажопідйомністю 80 т. Вантажівка отримала здвоєну ошиновку задніх осей, сталевий кузов ковшового типу об’ємом 50 м3, а також втратила привід на передню вісь. В решті він був ідентичний іншим автомобілям.
Експлуатація та третій екземпляр
Колія та величезне колесо Berliet T100
У грудні 1958 року Berliet T100 №2 вирушив до Алжиру на дослідну експлуатацію. У ході випробувань з’ясувалося, що вантажівка має непогану прохідність. Завдяки широким колесам навіть із максимальним завантаженням питомий тиск на ґрунт не перевищував 1 кг/см2. Повнопривідна трансмісія, міжосьова та міжколісна блокування на двох осях, також значно полегшили пересування у пісках Сахари. Berliet T100 був досить економічним для свого часу, і на 100 шосейних кілометрів витрачав близько 90 літрів солярки. По бездоріжжю апетит зростав до 240 л/100 км.
У 1960 році Berliet T100 №1 також розпочав роботу в Сахарі. Однак після звільнення Алжиру від окупації експлуатацію вантажівок було завершено. Пізніше 1981 року один з автомобілів повернувся до Франції, а другий залишився в Алжирі на вічній стоянці. У Франції самоскид недовго пропрацював на уранових рудниках, а також на будівництві різних об’єктів інфраструктури, після чого був розібраний і порізаний на метал.