Uncategorized
Uncategorized

В Олени не стало мами… Ховала вона її разом із маминим другом, Павлом Івановичем. Олені було важко, допомагали тільки подруги, які не залишали її одну. А мамин друг після поминок, на щастя зник, і в домі в Олени не з’являвся… Якось пізно ввечері в квартирі пролунав дзвінок у двері. – Невже цей старий прийшов?! – здивувалась жінка. Олена відкрила двері і не повірила своїм очам

RedaktorКоментарі Вимкнено до В Олени не стало мами… Ховала вона її разом із маминим другом, Павлом Івановичем. Олені було важко, допомагали тільки подруги, які не залишали її одну. А мамин друг після поминок, на щастя зник, і в домі в Олени не з’являвся… Якось пізно ввечері в квартирі пролунав дзвінок у двері. – Невже цей старий прийшов?! – здивувалась жінка. Олена відкрила двері і не повірила своїм очам

Мама народила Олену пізно і без чоловіка. Усі роки вони прожили в одній квартирі. Олена вивчилася в школі, закінчила інститут, отримавши за порадою мами нудну для неї самої спеціальність економістки, і працювала у торговому технікумі викладачкою. Учні її не любили, а вона їх побоювалася – галасливі, незговірливі, неслухняні… Провівши заняття, вона поверталася додому, вони з […]
Uncategorized

Микола того дня встав раніше. Він пішов у ванну, вмився й попрямував на кухню. Чоловік відкрив холодильник і скрушно похитав головою. Там було порожньо. Тільки на поличці в дверцятах було три яйця… – Ну хоч яєчню собі приготую, – вирішив чоловік. Він снідав у себе в кімнаті, як раптом у двері хтось несміливо постукав. Микола застиг від здивування. До нього рідко хтось приходив. Чоловік нерішуче встав зі стільця і пішов відкривати. Микола відкрив двері й очам своїм не повірив

RedaktorКоментарі Вимкнено до Микола того дня встав раніше. Він пішов у ванну, вмився й попрямував на кухню. Чоловік відкрив холодильник і скрушно похитав головою. Там було порожньо. Тільки на поличці в дверцятах було три яйця… – Ну хоч яєчню собі приготую, – вирішив чоловік. Він снідав у себе в кімнаті, як раптом у двері хтось несміливо постукав. Микола застиг від здивування. До нього рідко хтось приходив. Чоловік нерішуче встав зі стільця і пішов відкривати. Микола відкрив двері й очам своїм не повірив

Чай на столі вже майже остиг… Сивий дідусь Ігорович задумливо дивився у вікно. Згадував… Не завжди Ігорович був Ігоровичем і не завжди був дідом. Був він колись хлопцем–шибеником Миколкою. Жив він безтурботно, навіть приспівуючи. Це вже потім почало його життя за ніс водити. Років сім йому було, коли потрапив Миколка в дитбудинок сиротою. Там було […]
Uncategorized

– Так! – заявила Христина. – Або ти купуєш мені цей телефон, або ми розлучаємося. Михайло розумів, що продовжувати цю розмову  – собі дорожче. – Добре, купуй, – коротко відповів чоловік. – Дівчино, запакуйте, мені його, – сказала Христина продавцю. Але продавець довго не підходив. – Покличте мені директора, – не витримала і вигукнула на весь магазин Христина. На її прохання вийшла дівчина років тридцяти. – Вибачте, але директора зараз немає, – сказала вона. – Можливо я допоможу? Михайло глянув на цю дівчину і не повірив своїм очам. – Цього не може бути! – тільки й подумав він

RedaktorКоментарі Вимкнено до – Так! – заявила Христина. – Або ти купуєш мені цей телефон, або ми розлучаємося. Михайло розумів, що продовжувати цю розмову  – собі дорожче. – Добре, купуй, – коротко відповів чоловік. – Дівчино, запакуйте, мені його, – сказала Христина продавцю. Але продавець довго не підходив. – Покличте мені директора, – не витримала і вигукнула на весь магазин Христина. На її прохання вийшла дівчина років тридцяти. – Вибачте, але директора зараз немає, – сказала вона. – Можливо я допоможу? Михайло глянув на цю дівчину і не повірив своїм очам. – Цього не може бути! – тільки й подумав він

– Загалом так, – заявила Христина. – Або ти купуєш мені зараз цей телефон, або ми розлучаємося. – Христино, – звернувся до неї Михайло. – А тихіше не можна, ти вже й так привернула увагу всіх покупців. До того ж, ти мені поясни, навіщо тобі ще один телефон, якщо місяць тому ми придбали майже такий […]
Uncategorized

Тетяна зі своїм чоловіком Микитою, пішли на день народження до сусіда Романа. На порозі їх зустріла дружина Романа – Лариса. – Ой, а я ж забула сказати! – заявила вона. – Роман у відрядженні! Але ми й так відзначимо! Тетяна здивувалась, але сіла за стіл… – Микито, нам пора, – сказала вона через дві години. – Сина треба вкладати. – А ти вклади його і приходь знову! – влізла в розмову Лариса. – А ми почекаємо! Тетяна пішла вкладати малюка. Вона збиралася йти назад, як раптом у коридорі почувся якийсь галас. Тетяна глянула у вічко й оторопіла від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Тетяна зі своїм чоловіком Микитою, пішли на день народження до сусіда Романа. На порозі їх зустріла дружина Романа – Лариса. – Ой, а я ж забула сказати! – заявила вона. – Роман у відрядженні! Але ми й так відзначимо! Тетяна здивувалась, але сіла за стіл… – Микито, нам пора, – сказала вона через дві години. – Сина треба вкладати. – А ти вклади його і приходь знову! – влізла в розмову Лариса. – А ми почекаємо! Тетяна пішла вкладати малюка. Вона збиралася йти назад, як раптом у коридорі почувся якийсь галас. Тетяна глянула у вічко й оторопіла від побаченого

У двері постукали. На порозі стояла молода жінка. – Вибачте, я вас не відволікаю? – запитала вона. – Ми два дні тому переїхали сюди. Ось прийшла познайомитись… Ми в старому будинку раніше із сусідами дружили. Я – Лариса! – А я – Тетяна! – відповіла господиня. – Проходьте, тільки мені скоро треба буде йти. Але […]
Uncategorized

Ігор повернувся додому, посмажив картоплі та покликав доньку вечеряти. – Оленка, ходи їсти, – гукнув він. Дівчинка не йшла. Ігор пішов у кімнату доньки та побачив, що вона плаче, відвернувшись до стіни. – Що сталося? – захвилювався він. – Бабуся, бабуся мені все розповіла, – крізь сльози сказала Олена. – Що розповіла? Ти про що? – здивувався чоловік. Оленка із викликом розповіла все, що казала їй бабуся. Ігор вислухав доньку, і застиг від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ігор повернувся додому, посмажив картоплі та покликав доньку вечеряти. – Оленка, ходи їсти, – гукнув він. Дівчинка не йшла. Ігор пішов у кімнату доньки та побачив, що вона плаче, відвернувшись до стіни. – Що сталося? – захвилювався він. – Бабуся, бабуся мені все розповіла, – крізь сльози сказала Олена. – Що розповіла? Ти про що? – здивувався чоловік. Оленка із викликом розповіла все, що казала їй бабуся. Ігор вислухав доньку, і застиг від почутого

У Ігоря півроку тому не стало дружини. Прожили вони щасливо п’ятнадцять років. Два роки тому дружина занедужала. Ігор старався, робив все, щоб дружині стало краще — возив її на різні процедури, купував все необхідне, купував путівки до спеціалізованих санаторіїв. Але всі спроби виявилися марними, дружини не стало. Залишилися вони вдвох — батько та тринадцятирічна дочка. […]
Uncategorized

Баба Валя прийшла додому і виклала з пакета продукти. Вона трішечки перекусила канапками з сиром і ковбасою і сіла на диван. На дивані лежав старий фотоальбом. Баба Валя відкрила його і задумалася… Ось вона виходить заміж. Ось її коханий Петро, міцний, роботящий. За ним, як за кам’яною стіною! Син народився, жили дружно, щасливо. А потім зненацька не стало її коханого чоловіка… Син одружився і поїхав за кордон. Внука тільки на фото бачила. – Ех, і коли життя пролетіло? – зітхнула баба Валя. А наступного дня вона вирішила діяти

RedaktorКоментарі Вимкнено до Баба Валя прийшла додому і виклала з пакета продукти. Вона трішечки перекусила канапками з сиром і ковбасою і сіла на диван. На дивані лежав старий фотоальбом. Баба Валя відкрила його і задумалася… Ось вона виходить заміж. Ось її коханий Петро, міцний, роботящий. За ним, як за кам’яною стіною! Син народився, жили дружно, щасливо. А потім зненацька не стало її коханого чоловіка… Син одружився і поїхав за кордон. Внука тільки на фото бачила. – Ех, і коли життя пролетіло? – зітхнула баба Валя. А наступного дня вона вирішила діяти

Вийшовши з магазину, баба Валя заглянула в пакет, щоб перевірити, чи все вона купила. – Наче все, – пробурмотіла вона. Вона присіла на лавку, перепочити. На сусідній лавці сиділа якась дівчина і тримала на руках дитину. Дівчина в короткій тонкій куртці, джинсах, нервово колихала малюка і… Плакала. – Ну заспокойся ти вже, ну скільки можна […]
Uncategorized

Надія Миколаївна мила на кухні посуд, коли відкрилися вхідні двері і на порозі з’явилася невістка. Світлана зайшла у квартиру свекрухи, нахабно пройшла до центру спальні, не роззуваючись. – Світлано, що з тобою? Що сталося? – розгублено бурмотіла Надія, побачивши сльози та розмазану туш. – Ану сідай, розповідай. – Я розлучаюся з вашим Славком. Погано Ви його виховали! – крізь сльози сказала Світлана. – Та що ж сталося, поясни? – Надія Миколаївна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

RedaktorКоментарі Вимкнено до Надія Миколаївна мила на кухні посуд, коли відкрилися вхідні двері і на порозі з’явилася невістка. Світлана зайшла у квартиру свекрухи, нахабно пройшла до центру спальні, не роззуваючись. – Світлано, що з тобою? Що сталося? – розгублено бурмотіла Надія, побачивши сльози та розмазану туш. – Ану сідай, розповідай. – Я розлучаюся з вашим Славком. Погано Ви його виховали! – крізь сльози сказала Світлана. – Та що ж сталося, поясни? – Надія Миколаївна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

Світла дістала з духовки запашну курочку з картоплею. Ось-ось мають привезти торт та капкейки для свята. Треба встигнути впорядкувати себе, а часу залишається зовсім небагато. Скоро прокинеться Павлик і точно нічого не встигне. – Нарізки, як я могла забути, – раптом згадала Світлана. Свекруха бурчатиме яка вона невміха. Затягне чергову історію про те, як чудово […]
Uncategorized

Христина забігла в кафе, де її вже чекав Ігор. – Як у вас там все пройшло? – одразу запитала вона, сідаючи за столик. – Нормально. Я ж казав, що все буде добре, – відповів Ігор. – Ну, і добре, – зупинила його Христина. – А я сьогодні меблі у спальню вибрала! Христина помітила, що обличчя Ігоря стало напруженим. – Що сталося? – схвильовано запитала жінка. – Розумієш, Христино, нам не потрібні меблі для спальні, у нас не буде спальні, – Ігор глянув Христині прямо в очі. – Я хотів тобі розповісти. – Що розповісти? – Христина здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

RedaktorКоментарі Вимкнено до Христина забігла в кафе, де її вже чекав Ігор. – Як у вас там все пройшло? – одразу запитала вона, сідаючи за столик. – Нормально. Я ж казав, що все буде добре, – відповів Ігор. – Ну, і добре, – зупинила його Христина. – А я сьогодні меблі у спальню вибрала! Христина помітила, що обличчя Ігоря стало напруженим. – Що сталося? – схвильовано запитала жінка. – Розумієш, Христино, нам не потрібні меблі для спальні, у нас не буде спальні, – Ігор глянув Христині прямо в очі. – Я хотів тобі розповісти. – Що розповісти? – Христина здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Ігор подивився на годинник та відправив Христині смс зі словами: «Ти де?».  Вони з Христиною домовилися сьогодні зустрітися і пообідати в кафе, оскільки у Христини сьогодні був вихідний, а Ігор мав повернутися на роботу, але раніше він хотів обговорити з нею одне важливе питання. Ігор був вже на місці, а Христина затримувалася. Він поклав телефон […]
Uncategorized

Галина сиділа вдома, в’язала шкарпетки. Раптом хтось постукав у вікно. –  Хто б це міг бути? – подумала жінка. Галина визирнула, на вулиці стоїть зовсім молоденька дівчина. – Чия ж це? – не впізнала дівчинку Галина. Вийшла надвір. – Ти до кого? – запитала вона у гості. – Тітка Галина тут живе? – запитала дівчина. – Так, це я. А ти з якого питання? – запитала Галя. – Я ваша внучка! – тихо промовила дівчина. – Як внучка? У мене немає дітей! – Галина здивовано дивилася на дівчину, нічого не розуміючи

RedaktorКоментарі Вимкнено до Галина сиділа вдома, в’язала шкарпетки. Раптом хтось постукав у вікно. –  Хто б це міг бути? – подумала жінка. Галина визирнула, на вулиці стоїть зовсім молоденька дівчина. – Чия ж це? – не впізнала дівчинку Галина. Вийшла надвір. – Ти до кого? – запитала вона у гості. – Тітка Галина тут живе? – запитала дівчина. – Так, це я. А ти з якого питання? – запитала Галя. – Я ваша внучка! – тихо промовила дівчина. – Як внучка? У мене немає дітей! – Галина здивовано дивилася на дівчину, нічого не розуміючи

Галина Миколаївна живе одна у невеликому селі. Начебто зовсім недавно була в неї дружна сім’я. Чоловік-тракторист, синочок Толік поїхав у місто вчитися, мріяв повернутися, працювати механізатором. У них поряд у той час розпочиналося будівництво нового агрокомплексу. Толік думав влаштуватись туди, а взагалі мріяв і власну справу відкрити. Але не склалося… Не стало Анатолія так і […]
Uncategorized

Олена вийшла на вулицю. Від її роботи від’їжджали машини. Хтось ще прогрівав авто. – Олено! – раптом почула вона, як її хтось гукнув. Олена обернулася й застигла від здивування. Це ж Сергійко, їхній програміст! Прогріває свою машину… А ще у нього колесо спустило, підкачує… Шапка на очі зʼїхала – смішний хлопчина. – Олено, привіт, давай я тебе підвезу, хочеш? – сказав хлопець. – Мороз же ж, а я тебе прямо до будинку довезу! Олена погодилась, а Сергій ще більше заметушився. – Сідай, Олено… – вигляд у нього був смішний. І тут Олена раптом усе зрозуміла

RedaktorКоментарі Вимкнено до Олена вийшла на вулицю. Від її роботи від’їжджали машини. Хтось ще прогрівав авто. – Олено! – раптом почула вона, як її хтось гукнув. Олена обернулася й застигла від здивування. Це ж Сергійко, їхній програміст! Прогріває свою машину… А ще у нього колесо спустило, підкачує… Шапка на очі зʼїхала – смішний хлопчина. – Олено, привіт, давай я тебе підвезу, хочеш? – сказав хлопець. – Мороз же ж, а я тебе прямо до будинку довезу! Олена погодилась, а Сергій ще більше заметушився. – Сідай, Олено… – вигляд у нього був смішний. І тут Олена раптом усе зрозуміла

Надія пройшлася туди–сюди. – Ось такі чобітки вчора мені мій купив, а ще ось це, – і вона покрутила рукою. На її зап’ясті, блиснувши синіми камінцями, красувався золотий браслет. – Ну, Надька, ну жінка! – захопилася Михайлівна. – Ну як ти ось так можеш мужиками крутити? Надія Львівна була начальницею відділу в компанії, хоча більше […]