Uncategorized
Uncategorized

В Ольги Федорівни не стало чоловіка. Її донька Іра поїхала працювати у невелике селище. Заміж там вийшла. Вони їздили один до одного в гості. Але зараз не час. Весна настане, тоді й поїде. А поки Ольга Федорівна похмуро дивилася у вікно. І тут її погляд зупинився на якійсь фігурці. Цю дівчину вона вже не раз бачила у дворі. Сидить бувало до пізньої ночі, а потім зникає. Тільки хотіла в кватирку покликати її і запитати, на кого чекає, як незнайомка встала і попрямувала до їхнього під’їзду! – Ось тобі й на! – Ольга Федорівна вийшла на майданчик і застигла від здивування

RedaktorКоментарі Вимкнено до В Ольги Федорівни не стало чоловіка. Її донька Іра поїхала працювати у невелике селище. Заміж там вийшла. Вони їздили один до одного в гості. Але зараз не час. Весна настане, тоді й поїде. А поки Ольга Федорівна похмуро дивилася у вікно. І тут її погляд зупинився на якійсь фігурці. Цю дівчину вона вже не раз бачила у дворі. Сидить бувало до пізньої ночі, а потім зникає. Тільки хотіла в кватирку покликати її і запитати, на кого чекає, як незнайомка встала і попрямувала до їхнього під’їзду! – Ось тобі й на! – Ольга Федорівна вийшла на майданчик і застигла від здивування

Настав вечір. Погода на вулиці була «не зрозуміло яка», як казав колись чоловік Ольги Федорівни. Хороший чоловік був. Занедужав, не стало його… Вона сама залишилася. Донька Іра як вивчилася на фельдшерку, так поїхала працювати у невелике селище, заміж там вийшла. Ось вони й їздили один до одного у гості. Але зараз не той час, щоб […]
Uncategorized

Наталія Григорівна з самого ранку покликала сина для серйозної розмови. Вона запланувала познайомити Миколу з дочкою своєї знайомої Ганни. Сім’я в дівчини була забезпечена і порядна. Порадившись із чоловіком, Наталія Григорівна вирішила, що Миколу настав час одружити. І дочка знайомих для цього підходила ідеально… – Мамо, я одружуюся! – радісно заявив Микола, забігаючи в батьківський дім. – З ким, Микольцю? – ахнула Наталія Григорівна. – З цією?! Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – Так, годі, мамо! – сказав Микола. – Не реагуй ти так. Все одно це колись сталося б… Наталія Григорівна просто не вірила своїм вухам

RedaktorКоментарі Вимкнено до Наталія Григорівна з самого ранку покликала сина для серйозної розмови. Вона запланувала познайомити Миколу з дочкою своєї знайомої Ганни. Сім’я в дівчини була забезпечена і порядна. Порадившись із чоловіком, Наталія Григорівна вирішила, що Миколу настав час одружити. І дочка знайомих для цього підходила ідеально… – Мамо, я одружуюся! – радісно заявив Микола, забігаючи в батьківський дім. – З ким, Микольцю? – ахнула Наталія Григорівна. – З цією?! Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – Так, годі, мамо! – сказав Микола. – Не реагуй ти так. Все одно це колись сталося б… Наталія Григорівна просто не вірила своїм вухам

– Мамо, я одружуюся! – радісно оголосив молодший син, забігаючи в батьківський дім, куди він приїжджав усе рідше. – З ким, Микольцю? З цією? Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – бурхливо відреагувала Наталя Григорівна, випустивши з рук модний журнал, який вона гортала зазвичай під час сніданку. – Так, годі, мамо. Не реагуй […]
Uncategorized

Світлана вже збиралася лягати спати, коли у двері подзвонили. – А це ще кого принесло? – здивувалася вона, глянувши на годинник. Жінка накинула халат, вийшла в коридор, відкрила двері і побачила свою подругу Ірину. – Ірино? Що сталося? Ти чому так пізно? – схвильовано запитала Світлана. Ірина мовчки зайшла в коридор. – І як це розуміти? Як ти могла зі мною так вчинити? – процідила крізь зуби вона. – В сенсі? – усміхнулася Світлана. – Ти мені життя зруйнувала! – несподівано вигукнула Ірина. – Іра, та що сталося? Я тебе не розумію? – Світлана здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Світлана вже збиралася лягати спати, коли у двері подзвонили. – А це ще кого принесло? – здивувалася вона, глянувши на годинник. Жінка накинула халат, вийшла в коридор, відкрила двері і побачила свою подругу Ірину. – Ірино? Що сталося? Ти чому так пізно? – схвильовано запитала Світлана. Ірина мовчки зайшла в коридор. – І як це розуміти? Як ти могла зі мною так вчинити? – процідила крізь зуби вона. – В сенсі? – усміхнулася Світлана. – Ти мені життя зруйнувала! – несподівано вигукнула Ірина. – Іра, та що сталося? Я тебе не розумію? – Світлана здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Світлана дотяглася до телефону, і тут же важко зітхнула, побачивши, хто дзвонить. Ірина, подруга. Ну як подруга? Світлана ж для неї подружкою якраз і була. Втішала після розлучення (хоча Іра сама в ньому винна), сиділа з її дитиною, привозила продукти, коли вона нездужала. А ось сама Іра дзвонить лише тоді, коли їй щось треба. Ось […]
Uncategorized

Катя сиділа у своєму кабінеті і перебирала документи. Раптом до неї в кабінет забігла її подруга Алла. Вона щільно закрила двері і сіла навпроти Каті. – Катю, ти не повіриш що я дізналася, – прошепотіла Алла. – Заінтригувала, – усміхнулася Катерина. – Це стосується твого Анатолія, – несподівано додала подруга. – В сенсі? – не зрозуміла Катя. – Я дізналася його таємницю, – додала Алла. – Яку ще таємницю? Ти про що? – запитала Катерина. Алла покрутила головою на всі боки, потім різко встала, підійшла до подруги і щось прошепотіла їй на вушко. Катерина вислухала її і застигла від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Катя сиділа у своєму кабінеті і перебирала документи. Раптом до неї в кабінет забігла її подруга Алла. Вона щільно закрила двері і сіла навпроти Каті. – Катю, ти не повіриш що я дізналася, – прошепотіла Алла. – Заінтригувала, – усміхнулася Катерина. – Це стосується твого Анатолія, – несподівано додала подруга. – В сенсі? – не зрозуміла Катя. – Я дізналася його таємницю, – додала Алла. – Яку ще таємницю? Ти про що? – запитала Катерина. Алла покрутила головою на всі боки, потім різко встала, підійшла до подруги і щось прошепотіла їй на вушко. Катерина вислухала її і застигла від почутого

– Катю, у тебе помада розмазалася, – прошепотіла Алла, пробігаючи повз з горою документів. Катерина машинально потяглася до дзеркальця, хоч точно пам’ятала – зранку навіть не фарбувалась. На ходу подруга додала: – Зайди до мене, терміново. У відділі кадрів панувала звична метушня. Алла, притискаючи до себе документи, височіла над столом, як капітан на містку. – […]
Uncategorized

Зіна посварилася з чоловіком. Василь образився і десь пішов у мороз. Вже почало темніти, а його все нема! Зіна почала переживати. Вона вже збиралася йти шукати чоловіка. Жінка одягла куртку, як раптом почула квапливі кроки і знайомий скрип хвіртки! Зіна вискочила в сіни, і тут зайшов Василь. – Ну і де тебе, старого, носило? – запитала вона. – А тебе куди, стару, оце понесло? – відповів той. – У клуб на танці зібралася, раптом ти там? – не розгубилася жінка. Вони разом зайшли до хати. І тут Зіна помітила в руках у Василя вузлик. – А це що таке? – підозріло запитала вона, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Зіна посварилася з чоловіком. Василь образився і десь пішов у мороз. Вже почало темніти, а його все нема! Зіна почала переживати. Вона вже збиралася йти шукати чоловіка. Жінка одягла куртку, як раптом почула квапливі кроки і знайомий скрип хвіртки! Зіна вискочила в сіни, і тут зайшов Василь. – Ну і де тебе, старого, носило? – запитала вона. – А тебе куди, стару, оце понесло? – відповів той. – У клуб на танці зібралася, раптом ти там? – не розгубилася жінка. Вони разом зайшли до хати. І тут Зіна помітила в руках у Василя вузлик. – А це що таке? – підозріло запитала вона, не розуміючи, що відбувається

Василь крокував по снігу і голосив, що намело, що змерз, і старий кожушок не гріє, у чоботи сніг потрапив! Понесло його до сусіднього села, не сиділося вдома у теплі! Хоча так, не сиділося. Вкотре посварилися із Зінаїдою. А вона як заведеться на рівному місці, так і не зупинити. Чоловік крокував додому в густих сутінках і […]
Uncategorized

Юлі подзвонила дочка Настя – онук потрапив у лікарню! Юля терміново помчала туди. Виявилося нічого серйозного, але Настя не заспокоювалась. – Треба поговорити з лікарем, – казала вона. – Хай він зробить усе можливе! І Юля пішла до лікаря… – З хлопчиком все добре, – сказав той. – Можете сказати своїй дочці, що він у надійних руках. Юлі стало соромно, що вона забирає час у такої зайнятої людини. – Та годі вам, – заспокоїв її лікар. – Хочете кави? У мене якраз перерва. Як розцінювати таку пропозицію Юля не знала. Але зненацька для себе, погодилася. Вони попили кави, і раптом лікар сказав несподіване

RedaktorКоментарі Вимкнено до Юлі подзвонила дочка Настя – онук потрапив у лікарню! Юля терміново помчала туди. Виявилося нічого серйозного, але Настя не заспокоювалась. – Треба поговорити з лікарем, – казала вона. – Хай він зробить усе можливе! І Юля пішла до лікаря… – З хлопчиком все добре, – сказав той. – Можете сказати своїй дочці, що він у надійних руках. Юлі стало соромно, що вона забирає час у такої зайнятої людини. – Та годі вам, – заспокоїв її лікар. – Хочете кави? У мене якраз перерва. Як розцінювати таку пропозицію Юля не знала. Але зненацька для себе, погодилася. Вони попили кави, і раптом лікар сказав несподіване

Розлучатись у п’ятдесят було страшно. Ось у двадцять вона легко розлучилася і навіть не думала, навпаки, здавалося, що перед нею всі шляхи відкриті. А зараз було страшно, так, чи ж це жарт – майже тридцять років разом прожили! Юля вже й забула, як жити самотужки, без Славка. Зраджував він їй давно. Вперше вона плакала, збирала […]
Uncategorized

Тетяна одягла свою найкращу сукню, нанесла легкий макіяж, і вийшла з квартири. Через півгодини, вона була біля будівлі компанії, куди її запросили на співбесіду. – Все пройде добре! – заспокоїла себе жінка і зайшла в будівлю. Її провели до кабінету директора. – Олександр Ігорович вас чекає. Можете заходити, – сказала привітна секретарка і вказала рукою на двері. Таня ще хвилину постояла перед дверима кабінету, зібралася з думками, і потягнула ручку дверей на себе. Тетяна зайшла в кабінет директора, і очам своїм не повірила. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити

RedaktorКоментарі Вимкнено до Тетяна одягла свою найкращу сукню, нанесла легкий макіяж, і вийшла з квартири. Через півгодини, вона була біля будівлі компанії, куди її запросили на співбесіду. – Все пройде добре! – заспокоїла себе жінка і зайшла в будівлю. Її провели до кабінету директора. – Олександр Ігорович вас чекає. Можете заходити, – сказала привітна секретарка і вказала рукою на двері. Таня ще хвилину постояла перед дверима кабінету, зібралася з думками, і потягнула ручку дверей на себе. Тетяна зайшла в кабінет директора, і очам своїм не повірила. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити

– Дарино, Дарино, прикинь, що мені Сашко щойно сказав? Він сказав, що я йому подобаюсь і покликав у кіно! Та він себе бачив? Чомусь ці слова, які Олександр почув у восьмому класі, ніяк не хотіли залишати пам’ять. Тоді Олександр і справді закохався у свою однокласницю, дівчинку Таню. Таня була гарною, одягалася дуже сміливо, що навіть […]
Uncategorized

Михайло тільки-но повернувся з роботи, як у двері подзвонили. – Ви хто? – запитав Михайло, відкривши двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Дочку мою поклич, – прохрипів незнайомець. – Христину! – Ви помилилися дверима, – спробував виставити чоловіка Михайло. – Моя дружина – сирота, у неї немає батьків. – То вона тобі нічого не розповідала! – єхидно сказав гість. – Є в неї батько! Рідний! – Для чого, тоді Христина мене обманювала? – Михайло здивовано дивився на гостя, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Михайло тільки-но повернувся з роботи, як у двері подзвонили. – Ви хто? – запитав Михайло, відкривши двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Дочку мою поклич, – прохрипів незнайомець. – Христину! – Ви помилилися дверима, – спробував виставити чоловіка Михайло. – Моя дружина – сирота, у неї немає батьків. – То вона тобі нічого не розповідала! – єхидно сказав гість. – Є в неї батько! Рідний! – Для чого, тоді Христина мене обманювала? – Михайло здивовано дивився на гостя, не розуміючи, що відбувається

– Ви хто? – сердито запитав Михайло, відчиняючи двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. – Дочку мою поклич, – прохрипів чоловік дуже сумнівного вигляду, що стояв за порогом. – Христину! – Ви помилилися дверима, – спробував виставити чоловіка Михайло. – Моя дружина – сирота, у неї немає батьків. – О, заміж вийшла, […]
Uncategorized

Володимир прийшов додому і одразу поспішив на кухню. – Бабусю, а є щось їсти? – запитав він. – Почекай трохи! – відповіла та. – Зараз твій батько з жінкою прийде… – З якою ще жінкою? – здивувався онук. – Батько твій не старий ще, – сказала бабуся. – Чоловік не може все життя один бути. – А-а-а… – здогадався Володимир. – Це, що в мене ще одна мама з’явиться? Мені однієї вистачило. Вже й не пам’ятаю, як вона виглядає. – Володю, просто поводься добре, – сказала жінка. – Гаразд, бабусю, я зрозумів, – кивнув той… Через пів години в квартиру зайшов батько Володимира з подругою. Гостя глянула на матір Валерія і оторопіла від несподіванки

RedaktorКоментарі Вимкнено до Володимир прийшов додому і одразу поспішив на кухню. – Бабусю, а є щось їсти? – запитав він. – Почекай трохи! – відповіла та. – Зараз твій батько з жінкою прийде… – З якою ще жінкою? – здивувався онук. – Батько твій не старий ще, – сказала бабуся. – Чоловік не може все життя один бути. – А-а-а… – здогадався Володимир. – Це, що в мене ще одна мама з’явиться? Мені однієї вистачило. Вже й не пам’ятаю, як вона виглядає. – Володю, просто поводься добре, – сказала жінка. – Гаразд, бабусю, я зрозумів, – кивнув той… Через пів години в квартиру зайшов батько Володимира з подругою. Гостя глянула на матір Валерія і оторопіла від несподіванки

Валерій повільно їхав своєю машиною, поглядаючи на магазини і згадував сьогоднішній день на роботі. Його викликав начальник… – Здрастуйте, Миколо Васильовичу! – Привіт, Валерію! Заходь, сідай! – начальник посміхнувся. – Знаєш навіщо я тебе викликав? Валерій здогадувався, але непевно знизав плечима. – Замісником моїм будеш? – Звичайно, Миколо Васильовичу! Дякую! Я не підведу. – Знаю, […]
Uncategorized

– Ну, Оленко, ось тут я і працюю, – сказав Володимир, привівши свою кохану в готель. – Нічого, собі! – усміхнулася Олена. – Ти присядь, замов собі каву, а я поки вирішу деякі питання, – додав чоловік. Олена сіла за столик, а Володимир пішов на рецепцію. – Можна вас! – гукнула Олена офіціантку. – Я вас слухаю? – до Олени підійшла жінка. – Можна, мені каву, – попросила Олена. – А ви нова дівчина Володимира? – раптом поцікавилася вона. – Так, – усміхнулася Олена. – Покиньте його поки ще не пізно, – тихо прошепотіла жінка. – Як покинути? Чому? – Олена здивовано дивилася на цю жінку, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до – Ну, Оленко, ось тут я і працюю, – сказав Володимир, привівши свою кохану в готель. – Нічого, собі! – усміхнулася Олена. – Ти присядь, замов собі каву, а я поки вирішу деякі питання, – додав чоловік. Олена сіла за столик, а Володимир пішов на рецепцію. – Можна вас! – гукнула Олена офіціантку. – Я вас слухаю? – до Олени підійшла жінка. – Можна, мені каву, – попросила Олена. – А ви нова дівчина Володимира? – раптом поцікавилася вона. – Так, – усміхнулася Олена. – Покиньте його поки ще не пізно, – тихо прошепотіла жінка. – Як покинути? Чому? – Олена здивовано дивилася на цю жінку, не розуміючи, що відбувається

– А ви відпочивати? Чи працювати? — дама в широкому капелюсі поблажливо подивилася на Олену. Та стояла з великою валізою, чекаючи на Володимира, свого приятеля, точніше, чоловіка мрії, який тиждень тому запропонував їй перебратися до нього. Олена на хамство не відповіла, почервоніла та відвернулася. – Ну, мовчи, мовчи… Ще згадаєш мене, — сказала незнайомка виходячи. […]