– Іра, я завтра у відрядження, як завжди на три дні, – повідомив Віктор. – Не сумуй тут без мене, я швидко. Віктор мав таку роботу, часті відрядження до сусіднього міста, але й зарплата була пристойна, тому він і не засмучувався через відрядження, так само, як і Ірина. Обидва один одному довіряли на всі сто. […]
Uncategorized
Тамара приїхала до своєї матері в село. – Мамо, привіт! Це я! – гукнула вона, зайшовши в будинок. – Привіт, доню! – зраділа Валентина. – А я ось вирішила приїхати, навести в тебе порядок, трохи прибрати, – пояснила донька. Валентина пригостила доньку чаєм, і Тамара, трохи відпочивши, взялася за прибирання. Швидко навівши порядок на кухні, Тамара вирушила прибрати в кімнаті матері. Раптом, на журнальному столику, який стояв біля ліжка Валентини, Тамара помітила якусь папку. – А це ще що таке? – подумала вона. Тамара взяла папку, заглянула всередину і…ахнула від побаченого
– Старість – не радість, молодість – не життя, – сміялась Валентина. – Я залишу вам квартиру, а ви останні роки пригляньте за мною. Домовились? Онук Валентини, Діма посміхнувся. – Звісно, бабусю! Для тебе все що завгодно. – Як довго я чекала таких слів від тебе, – ще ширше посміхнулася Валентина. *** – Тобі не […]
Ірина бігала по квартирі, не знаходячи собі місця. Декілька хвилин тому на її телефон подзвонили, і повідомили, що з її чоловіком трапилася біда, коли він повертався на машині додому. – Боже, хоч би все обійшлося, – крутилася в голові Ірини лиш одна думка. Жінка швидко зібрала сумку, одягнулася, взяла документи Миколи, і вже хотіла було їхати до чоловіка. Раптом, Іра почула, як відкрилися вхідні двері. – Мама, прийшла? – подумала вона. Ірина швидко кинулася в коридор…і заціпеніла на місці, від побаченої картини
– Миколо, грошей зовсім не вистачає. Микола відволікся від телефону і незрозумілим поглядом глянув на свою дружину. – Та нормально все, що ти переживаєш… – Нормально? Якщо, я в кредитку знову влізла, щоб заплатити за комуналку. А ми ще про дитину замислюємось! Яка дитина, коли себе годувати не можемо? – Ну, а що мені зробити? […]
Ліда прийшла у гості до свого нареченого Олега. – Привіт, кохана, – зустрів її в коридорі Олег. – Я радий тебе бачити. – Я теж, – дівчина потяглася, щоб обійняти хлопця, але той відсторонився. – Тут сумка з речами, там всередині знайдеш все необхідне, – несподівано сказав чоловік. – З якими речами? Що я маю там знайти? – Ліда незрозуміло подивилася на сумку. – Ти все зрозумієш. У мене термінові справи! Я побіг, – додав Олег і вийшов з квартири. Раптом, з кімнати почулися дивні звуки. – А це ще що? – здивувалася дівчина. Ліда зайшла у вітальню і заціпеніла від побаченої картини
– Ну, візьми ж слухавку! Та що ж це таке? – Ліда ходила з кімнати до кімнати, постійно намагаючись додзвонитися до свого хлопця, Олега. За вікном була ніч, телефон хлопця не відповідав, а дитина спала тільки на руках, зовсім не бажаючи лежати в колисці. – Господи, чому так? Чому я маю це робити?! Дівчина поклала […]
Рита з Вадимом вирішили одружитися. Все було б добре, але керувати підготовкою до весілля взялися мати й сестра нареченого. – Що, синку, кращого не було?! – якось почула Рита, як мати казала Вадиму. – Втомишся ти ще з цією Ритою! Ой, гаразд… Не піде з цією, ми тобі нову знайдемо. Кращу в сто разів! За пару днів до свята мати й сестра Вадима вирішили привезти Риті нову весільну сукню. Її вибір не відповідав їхнім смакам. – Що то за нічнушка? – почала майбутня свекруха. – І в ній вона до гостей піде? Розмов не оберемося! Рита послухала все це і в день весілля зробила несподіване
– Вадиме, це наше весілля, і воно пройде так, як ми хочемо! Я не збираюся танцювати під дудку твоєї рідні! – Рита вкотре намагалася пояснити все своєму хлопцю. За відсутності родичів їй це вдавалося легко. Але зараз він просто відмовлявся сприймати все, що вона казала. – Так? А ти про мене подумала? Ти правильно сказала […]
Ірина Сергіївна привела свою внучку додому з садочка. – Ну все, біжи, переодягайся. Зараз вечеряти будемо, – сказала бабуся дівчинці. Марійка побігла в глиб квартири, і почала відкривати всі шафи, шукаючи щось. – Марійка, що ти робиш? – здивувалася Ірина Сергіївна. – Нема… І тут нема… Де мама його ховає? – раптом сказала дівчинка. – Кого ховає? – не зрозуміла бабуся. – Бабусю, я знаю один мамин «секретик», – несподівано сказала Марійка. – Нахились до мене, я тобі його розповім. Ірина Сергіївна нахилилася до внучки. Марійка щось тихенько прошепотіла їй на вушко. Ірина Сергіївна вислухала внучку і аж присіла від почутого
Як дзвонила в дзвінок сусідка, Олена знала, у них був свій код: два короткі — відкривай швидше. Тож господиня відчинила двері і, навіть не подивившись, хто там дзвонив, повернулася на кухню, діставати посуд. – Оленка, ти що свекруху вигнала чи що? — почулося зі сходового майданчика. Олена виглянула з кухні до коридора. Маргарита стояла з […]
– Мамо, ти вдома?! – вигукнула Люба у слухавку. В Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона. – А ти чого це, Любочко, така? – Яка? – спитала дочка. – Сердита… – пояснила мати. – Звичайна я, мамо! – вигукнула Люба. – Коротше кажучи, я зараз до тебе прийду! – Навіщо? – здивувалася мати. – Коли прийду, дізнаєшся! – заявила дочка. Люба жила в сусідньому будинку, тож за п’ять хвилин зʼявилася до матері з якимось пакетом. З нього вона почала діставати і ставити на кухонний стіл літрові банки з чимось незрозумілим. Вона дістала їх три штуки. – Ось! – блискаючи очима, видихнула дочка. Тетяна застигла, не розуміючи, що відбувається.
– Мамо, ти вдома?! – цю фразу у телефоні дочка сказала таким тоном, що у Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона тремтячим голосом, і тільки потім спитала: – А ти чого це, Любочко, така?.. – Яка? – все тим же голосом спитала дочка. – Сердита… – Звичайна я, мамо! Коротше кажучи, я […]
Роман повернувся додому з роботи. Чоловік швидко роззувся, зняв куртку, і зайшов на кухню. – Привіт, – сказав він до дружини. – Нас моя сестра в гості кличе, я сказав, що ми будем! – Романе, ти ж знаєш, що нам зараз не до гостей, – важко зітхнула Вероніка. – У нас двоє маленьких дітей! – Так там же багато няньок, – знизав чоловік плечима. – Та й я вже пообіцяв, що ми будемо! – Ну, якщо пообіцяв, то виходу немає, доведеться іти, – підозріло посміхнулася Вероніка. – От і чудово! – зрадів чоловік. Але Роман навіть уявити не міг, що задумала його дружина
– Нас моя сестра в гості кличе, я сказав, що ми у суботу вільні. Роман повідомив цю новину і уткнувся у свій телефон. Навіть не спитав думки своєї дружини, думаючи, що вона згодна за умовчанням. – Романе, ну куди ми з двома дітьми підемо, – обурилася Вероніка. – Старшого збери, молодшу збери… І в них […]
Софія прокинулася рано, зварила кашу нагодувала Андрійка. Дмитро збирався на роботу, постійно заглядаючи в кімнату сина. – Може, сьогодні рано повернуся, – сказав чоловік, цілуючи дружину. – Погуляємо разом. – Було б чудово! – усміхнулася Софія. У двері подзвонили. Софія здивовано подивилася на годинник – восьма ранку. На порозі стояла свекруха, за руку вона тримала доньку сестри Дмитра. – Доброго ранку, – Ганна Петрівна зробила крок у коридор. – Ось привезла до вас Катрусю. Тепер вона у вас житиме! – В сенсі у нас? Що ти таке кажеш? Чому? – запитав Дмитро, здивовано переглядаючись з Софією, не розуміючи, що відбувається
– Діма, ти квіти взяв? – Софія поправила шапочку на сплячому Андрійку. – Тільки не кажи, що забув. – Купив, коли за підгузками заїжджав, – Дмитро пригальмував на світлофорі і кивнув на букет хризантем, що лежить на передньому сидінні. – Мама їх любить. Софія відвернулася до вікна. Краплі дощу стікали склом, розмиваючи вогні вечірнього міста. […]
Ліда провела чоловіка у відрядження, прибирала в квартирі. – І чим зайнятися далі? – думала вона. – Подзвоню до Віки, можливо захоче в кафе сходити! Ліда набрала номер подруги. – Привіт, Вікторія! Як дивишся на те, щоб випити чашечку кави? – запропонувала вона. – Вибач, Лідо, я занедужала, – сумно відповіла подруга. – Зрозуміло. Відпочивай…, – додала Ліда і закінчила виклик. Раптом, Ліді на думку спала, геніальна ідея – відвідати Віку. Жінка швидко зібралася, зайшла в магазин, купила гостинці, та вирушила до Вікторії. Ліда піднялася до квартири подруги, подзвонила у двері, двері відкрилися і…Ліда заціпеніла від побаченої картини
Ліда подивилася на екран телефону — тільки сім годин ранку. – І навіщо я так рано встала у суботу?! Нічого робити, сумку чоловікові ще вчора зібрала…,- подумала Ліда про себе, і навіть хотіла знову забратися під затишну ковдру, але раптом… Раптом знову накотило те саме незрозуміле передчуття тривоги, яке останнім часом Ліда відчувала все частіше […]