Uncategorized
Uncategorized

Катя обідала з батьками й бабусею за одним столом. – Дякую, я не буду, – дівчина раптом відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею і курочкою. Вона залишила тільки салат зі свіжих овочів… – Курочка за твоїм улюбленим рецептом! – сказала мама і здивовано підвела на дочку очі. – Не готуй так більше! – заявила Катя. – Краще приготуй котлетки на пару… – А я проти котлеток на пару! – засміявся батько. – Інакше я зовсім змарнію, то залишитеся без годувальника! Він постарався пожартувати, але все ж таки насторожено подивився на дочку, пережовуючи соковитий шматочок м’яса. – Так що ж трапилося, Катю? – батьки не розуміли, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Катя обідала з батьками й бабусею за одним столом. – Дякую, я не буду, – дівчина раптом відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею і курочкою. Вона залишила тільки салат зі свіжих овочів… – Курочка за твоїм улюбленим рецептом! – сказала мама і здивовано підвела на дочку очі. – Не готуй так більше! – заявила Катя. – Краще приготуй котлетки на пару… – А я проти котлеток на пару! – засміявся батько. – Інакше я зовсім змарнію, то залишитеся без годувальника! Він постарався пожартувати, але все ж таки насторожено подивився на дочку, пережовуючи соковитий шматочок м’яса. – Так що ж трапилося, Катю? – батьки не розуміли, що відбувається

– Дякую, я не буду. – Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підвела очі на дочку. Каті було двадцять, і вона завжди відрізнялася добрим апетитом. Це не заважало їй залишатися у чудовій формі. Ще зі школи, […]
Uncategorized

Валентина поїхала на дачу до своєї подруги Лариси, святкувати день народження її доньки. Свято було в самому розпалі, на столі вже красувався шашлик. – Валя, там біля паркану якась жінка. Хоче бачити тебе! – підійшовши до Валентини, сказала Лариса. Валя вийшла до паркану і побачила свою колишню свекруху. – Щось сталося? – схвильовано спитала Валентина. – Ні, нічого такого, – відповіла жінка. – Давай відійдемо вбік, мені треба з тобою терміново поговорити. Валя відійшла з колишньою свекрухою, в інший кінець ділянки, подалі від гостей. Але Валентина навіть уявити не могла, що хотіла сказати їй колишня свекруха

RedaktorКоментарі Вимкнено до Валентина поїхала на дачу до своєї подруги Лариси, святкувати день народження її доньки. Свято було в самому розпалі, на столі вже красувався шашлик. – Валя, там біля паркану якась жінка. Хоче бачити тебе! – підійшовши до Валентини, сказала Лариса. Валя вийшла до паркану і побачила свою колишню свекруху. – Щось сталося? – схвильовано спитала Валентина. – Ні, нічого такого, – відповіла жінка. – Давай відійдемо вбік, мені треба з тобою терміново поговорити. Валя відійшла з колишньою свекрухою, в інший кінець ділянки, подалі від гостей. Але Валентина навіть уявити не могла, що хотіла сказати їй колишня свекруха

Валентина прокинулася, солодко потяглася. Згадала про те, що сьогодні на них із донькою чекає приємний день. Стояло літо, і Валя вже кілька днів була у довгоочікуваній відпустці. А сьогодні разом із десятирічною Поліною вони мають поїхати у гості на дачу до подруги Лариси, яка вже давно кликала Валю до себе. Жінку не засмучувало навіть той […]
Uncategorized

Дмитро купив подарунки, прийшов на потрібну адресу і подзвонив у двері. Йому одразу ж відкрив руденький хлопчик. У його погляді було очікування дива. В руках Дмитро тримав велику яскраву коробку. Він купив у подарунок телефон і ще й машинку з пультом управління. – Привіт, Максиме! – сказав Дмитро. – Я один із помічників Миколая. Ось, приніс тобі подарунок, тримай! Дмитро Петрович простягнув хлопчику велику коробку. Максим обійняв подарунок. Він був дуже щасливий. Нарешті з кімнати вийшла мама хлопчика. – Мамо, дивися, що мені передав Миколай! – гукнув Максим. Дмитро глянув на жінку і аж зітхнув від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Дмитро купив подарунки, прийшов на потрібну адресу і подзвонив у двері. Йому одразу ж відкрив руденький хлопчик. У його погляді було очікування дива. В руках Дмитро тримав велику яскраву коробку. Він купив у подарунок телефон і ще й машинку з пультом управління. – Привіт, Максиме! – сказав Дмитро. – Я один із помічників Миколая. Ось, приніс тобі подарунок, тримай! Дмитро Петрович простягнув хлопчику велику коробку. Максим обійняв подарунок. Він був дуже щасливий. Нарешті з кімнати вийшла мама хлопчика. – Мамо, дивися, що мені передав Миколай! – гукнув Максим. Дмитро глянув на жінку і аж зітхнув від побаченого

– Вигадали теж мені, ми ж не круті бізнесмени, а туди ж лізуть! – бурчав Дмитро Петрович, побачивши на роботі наприкінці коридору прикрашену ялинку з сяючими вогниками. На ялинці крім кульок та іграшок висіли кілька круглих картонних листівок із фотографіями дітей та їхніми бажаннями. Нікого не змушували в цьому обов’язково брати участь, але фірма у […]
Uncategorized

Світлана повернулася додому з роботи. В коридорі її зустрів свекор. – Ну привіт, Світлано, – тон свекра не віщував нічого доброго. – Здрастуйте, – відповіла вона. – Світлано, нам треба серйозно поговорити, – свекор вказав поглядом на кухню. – Я вас слухаю, Степане Андрійовичу, – відповіла невістка, пройшла на кухню, сіла за стіл. – Світлано, я одного не розумію, невже тобі навіть не соромно?! – запитав чоловік. – За що мені має бути соромно? – не зрозуміла Світлана. – За ось це! – обурено вигукнув свекор, дістав свій телефон і поклав перед невісткою. Світлана взяла телефон, глянула на екран і…заціпеніла від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Світлана повернулася додому з роботи. В коридорі її зустрів свекор. – Ну привіт, Світлано, – тон свекра не віщував нічого доброго. – Здрастуйте, – відповіла вона. – Світлано, нам треба серйозно поговорити, – свекор вказав поглядом на кухню. – Я вас слухаю, Степане Андрійовичу, – відповіла невістка, пройшла на кухню, сіла за стіл. – Світлано, я одного не розумію, невже тобі навіть не соромно?! – запитав чоловік. – За що мені має бути соромно? – не зрозуміла Світлана. – За ось це! – обурено вигукнув свекор, дістав свій телефон і поклав перед невісткою. Світлана взяла телефон, глянула на екран і…заціпеніла від побаченого

– Ну привіт, Світлано, – тон свекра не віщував нічого доброго. Молода жінка глибоко зітхнула. Не закотила очі лише тому, що виховання не дозволяло. А так би вона вже давно висловила цим двом, і цьому старому, і дружині його, все, що думає про їхнє ставлення до неї. Особливо – до того, що вони з чоловіком […]
Uncategorized

Микола вибирав дружині подарунок в ювелірному магазині. Раптом поряд з його вухом пролунав тріумфуючий жіночий вигук: – Ну що, Микольцю, попався?! Ось, нарешті, я тебе й знайшла. Значить, он ти який став! Микола застиг. Він відвів погляд від золотих виробів, і зиркнув в той бік, звідки лунав голос. Поруч із ним стояла незнайома жінка бальзаківського віку, і уважно дивилася на нього. – Здрастуйте, – ледь чутно сказав Микола. – Вибачте, але… Звідки ви знаєте моє ім’я? – Я звідки знаю? – незнайомка широко посміхнулася. – А ти придивись уважніше, Микольцю. Невже й справді не впізнаєш? – Ні… – він похитав головою. Микола не розумів, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Микола вибирав дружині подарунок в ювелірному магазині. Раптом поряд з його вухом пролунав тріумфуючий жіночий вигук: – Ну що, Микольцю, попався?! Ось, нарешті, я тебе й знайшла. Значить, он ти який став! Микола застиг. Він відвів погляд від золотих виробів, і зиркнув в той бік, звідки лунав голос. Поруч із ним стояла незнайома жінка бальзаківського віку, і уважно дивилася на нього. – Здрастуйте, – ледь чутно сказав Микола. – Вибачте, але… Звідки ви знаєте моє ім’я? – Я звідки знаю? – незнайомка широко посміхнулася. – А ти придивись уважніше, Микольцю. Невже й справді не впізнаєш? – Ні… – він похитав головою. Микола не розумів, що відбувається

Микола вибирав дружині подарунок в ювелірному магазині, як раптом поряд з його вухом пролунав тріумфуючий жіночий вигук: – Ну що, Микольцю, попався?! Ось, нарешті, я тебе й знайшла. Значить, он ти який став! Микола застиг, відвів свій погляд від золотих виробів, які щойно розглядав на вітрині, і зиркнув в той бік, звідки лунав голос. Поруч […]
Uncategorized

Юля помітила, що її чоловік Дмитро почав дивно поводитися, а сьогодні взагалі, сказав, що залишиться у батьківській квартирі. Юля вирішила поїхати, і у всьому розібратися. – Знайшла мене? – Дмитро похмуро посміхнувся, як тільки Юля увійшла у кімнату. Потім відвернувся і додав: – І взагалі, я тобі… зрадив. – Що? – здивувалася Юля. – Ти б не зміг!  – Не зміг…, – додав Дмитро. – Але дещо я від тебе приховав… – Ти про що? – не зрозуміла Юля. – Юля, вислухай мене спокійно, – якось загадково сказав Дмитро, зібрався з духом і відкрив дружині свою таємницю. Юля вислухала чоловіка і ахнула від почутого 

RedaktorКоментарі Вимкнено до Юля помітила, що її чоловік Дмитро почав дивно поводитися, а сьогодні взагалі, сказав, що залишиться у батьківській квартирі. Юля вирішила поїхати, і у всьому розібратися. – Знайшла мене? – Дмитро похмуро посміхнувся, як тільки Юля увійшла у кімнату. Потім відвернувся і додав: – І взагалі, я тобі… зрадив. – Що? – здивувалася Юля. – Ти б не зміг!  – Не зміг…, – додав Дмитро. – Але дещо я від тебе приховав… – Ти про що? – не зрозуміла Юля. – Юля, вислухай мене спокійно, – якось загадково сказав Дмитро, зібрався з духом і відкрив дружині свою таємницю. Юля вислухала чоловіка і ахнула від почутого 

Юля була розгублена. Вона вже спати лягла, а Діми все нема. Останній місяць він взагалі дуже дивний. Після роботи кудись заїжджає, коли додому приходить – весь якийсь відсторонений. І ще він узяв пристойну суму з готівки, що вдома лежала і нічого не сказав. А потім доклав із зарплати, Юля випадково це помітила Це було несподівано, […]
Uncategorized

– Ви нашого нового заступника бачили? Красень! – Марина прийшла з наради в натхненному настрої. – Одягнений гарно, парфуми дорогі. – І машина непогана, – додала Таня. – А ще він неодружений, і начебто жодного разу не був одружений! – Ох, яка інтрига! Мужик вільний у жіночому колективі з’явився, – скептично зауважила Яна. У кабінеті запала тиша… За годину зайшов шеф із новим заступником. – Знайомтеся – це Вадим Петрович, – сказав він. – Моя нова права рука. Новенький глянув на жінок у кабінеті і раптом аж засяяв від побаченого. – Очам своїм не вірю! – тільки й вигукнув він

RedaktorКоментарі Вимкнено до – Ви нашого нового заступника бачили? Красень! – Марина прийшла з наради в натхненному настрої. – Одягнений гарно, парфуми дорогі. – І машина непогана, – додала Таня. – А ще він неодружений, і начебто жодного разу не був одружений! – Ох, яка інтрига! Мужик вільний у жіночому колективі з’явився, – скептично зауважила Яна. У кабінеті запала тиша… За годину зайшов шеф із новим заступником. – Знайомтеся – це Вадим Петрович, – сказав він. – Моя нова права рука. Новенький глянув на жінок у кабінеті і раптом аж засяяв від побаченого. – Очам своїм не вірю! – тільки й вигукнув він

– Ви нового заступника бачили? Красень! – Марина прийшла з наради в натхненному настрої. – Одягнений гарно, парфуми дорогі. – І машина непогана, – додала Таня. – До речі, досвід у нього чудовий – шеф учора говорив. А ще він неодружений, і начебто жодного разу не був одружений! – Ох, яка інтрига, мужик вільний у […]
Uncategorized

Євген сидів за компʼютером і уважно друкував оголошення. «Шукаю жінку з села, як мінімум на десять років старшу. Хоча б із трьома дітьми і бажано від різних чоловіків! Погані звички – обов’язкові. З безглуздим характером, з матеріальними проблемами, а ще краще з боргами. Стрункі, розумні, освічені – повз! Про себе – забезпечений, освічений, сорок два роки, без дітей та матеріальних проблем, житло є!» Євген ще раз перечитав своє оголошення. – Так, те, що треба! – подумав він. – Я приведу в дім наречену, як і просила моя матуся! А далі сталося несподіване

RedaktorКоментарі Вимкнено до Євген сидів за компʼютером і уважно друкував оголошення. «Шукаю жінку з села, як мінімум на десять років старшу. Хоча б із трьома дітьми і бажано від різних чоловіків! Погані звички – обов’язкові. З безглуздим характером, з матеріальними проблемами, а ще краще з боргами. Стрункі, розумні, освічені – повз! Про себе – забезпечений, освічений, сорок два роки, без дітей та матеріальних проблем, житло є!» Євген ще раз перечитав своє оголошення. – Так, те, що треба! – подумав він. – Я приведу в дім наречену, як і просила моя матуся! А далі сталося несподіване

Євген сидів за компʼютером і уважно друкував оголошення. «Шукаю жінку з села, як мінімум на десять років старшу, хоча б із трьома дітьми, бажано від різних чоловіків. Погані звички обов’язкові. Повну, з безглуздим характером, з матеріальними проблемами, а ще краще з боргами, котами та іншим. Стрункі, розумні, освічені, просто приємні та тихі – повз! Про […]
Uncategorized

Анатолій повертався додому з роботи.  – Алло, Наталко, нам у магазині щось треба чи ні? – запитав він, набравши номер дружини. – Нам нічого вже не треба. Іди додому…, – якось дивно відповіла Наталя. Анатолій закінчив виклик і пішов в сторону свого будинку. Через хвилин десять, чоловік зайшов у квартиру і застиг… В порозі на нього чекали дві сумки, а в коридорі стояла розгнівана Наталка. – Як це розуміти? – здивувався Толік. – Геть! Вимітайся геть з цієї квартири! – вигукнула дружина. – Наталю, що сталося? – Анатолій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Анатолій повертався додому з роботи.  – Алло, Наталко, нам у магазині щось треба чи ні? – запитав він, набравши номер дружини. – Нам нічого вже не треба. Іди додому…, – якось дивно відповіла Наталя. Анатолій закінчив виклик і пішов в сторону свого будинку. Через хвилин десять, чоловік зайшов у квартиру і застиг… В порозі на нього чекали дві сумки, а в коридорі стояла розгнівана Наталка. – Як це розуміти? – здивувався Толік. – Геть! Вимітайся геть з цієї квартири! – вигукнула дружина. – Наталю, що сталося? – Анатолій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

І як би вона не намагалася стримувати себе, з її очей знову покотилися сльози. Наталя всерйоз думала про те, що сьогодні найгірший день у її житті. І нічого змінити вже не можна було. А ще вранці вона почувала себе щасливою жінкою. Так, почуття з чоловіком Толіком були вже не такими палкими. Але хто ж грає […]
Uncategorized

Ганна поїхала в село без чоловіка. Вона зайшла в хату і раптом відчула, що щось не так. Запах… Ледь вловимий, але точно чужий. Суміш парфумів і диму. Ганна застигла на порозі, намагаючись переконати себе, що їй здалося. – Може, протягом занесло від сусідів? – подумала вона. Ганна дістала телефон і набрала номер чоловіка. Той передзвонив. – Привіт, люба, – голос Сергія звучав якось дивно. – Що трапилося? – У будинку хтось був! – сказала Ганна. – Тут… Тут пахне чужими парфумами! У слухавці запала тиша. – Послухай… – Сергій тяжко зітхнув. – Нам треба поговорити. – Про що? – Ганна аж сіла на стілець, передчуваючи найгірше

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ганна поїхала в село без чоловіка. Вона зайшла в хату і раптом відчула, що щось не так. Запах… Ледь вловимий, але точно чужий. Суміш парфумів і диму. Ганна застигла на порозі, намагаючись переконати себе, що їй здалося. – Може, протягом занесло від сусідів? – подумала вона. Ганна дістала телефон і набрала номер чоловіка. Той передзвонив. – Привіт, люба, – голос Сергія звучав якось дивно. – Що трапилося? – У будинку хтось був! – сказала Ганна. – Тут… Тут пахне чужими парфумами! У слухавці запала тиша. – Послухай… – Сергій тяжко зітхнув. – Нам треба поговорити. – Про що? – Ганна аж сіла на стілець, передчуваючи найгірше

– Ти точно впораєшся сама? – голос матері у телефоні звучав стурбовано. – Може, дочекаєшся Сергія? – Мамо, це просто дача, – Ганна притиснула телефон плечем, одночасно намагаючись знайти в сумці ключі від машини. – Я не в космос лечу. – І все-таки… Три години за кермом у таку погоду… – Я поїду повільно, обіцяю, […]