– Скільки можна, Аліна! – обурювався Сашко. – Хіба ти не могла випрасувати мені сорочку ще вчора ввечері? Я ж просив тебе про це! – Так. Було діло. Просив. Пам’ятаю. – монотонно, не відриваючись від комп’ютера, відповіла йому дружина. – І? У чому тоді річ? Чому не погладила? – Так ти згадай, що я тобі […]
Uncategorized
Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці. – Мамо, мені вона підходить, дались тобі ті дирки. Настя для мене – найкраща. А те, що зашиває колготи, а не викидає, то навпаки, добре, значить вона у мене заощадлива, – пробував заступитися за свою дружину Іван. – Ага, скоро і ти біля цієї заощадливої дружини будеш в дірявих шкарпетках ходити, – артистично закочувала очі мама
– Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці. […]
– Надько, виселяй зі своєї квартири квартирантів, тітка Галя приїжджає на три місяці! – заявила свекруха
– З якого дива я повинна когось виселяти? – обурилася у відповідь Надя. – Галя – рідна тітка твого чоловіка, май совість, стався до неї шанобливо! – Почала напружувати Марія Павлівна. – Як на вашу думку пов’язана моя повага до вашої сестри, й той факт, що я маю забезпечити її житлом на три місяці? – […]
-А чому це твоя мама житиме у нас, якщо приїхала допомагати Наталі? Це ж просто смішно? – обурилася жінка, – Логічно, щоб вона жила там, де потрібна допомога
Коли Олексій поклав слухавку, Олена запитала:-Тобі сестра дзвонила? Що хотіла? -Так, це була Наталя. Нічого особливого не хотіла, чоловік якось дивно зам’явся, і Олена зрозуміла, що Наталя щось дійсно хотіла і говорити про це чоловікові не особливо приємно. -Добре, давай розповідай, – посміхнулася вона тому, що так добре знає характер свого чоловіка, – Я ж […]
Люся з самого ранку гриміла посудом на кухні. Степан зрозумів – дружина не в настрої. Передчуваючи недобре, він встав і поплентався на кухню. Степан сів за стіл. Дружина з гуркотом поставила перед ним тарілку. – А тихіше не можна? – запитав Степан. – Тихіше?! А ти вчора, як прийшов думав про тишу?! – крикнула Люся. Степан зітхнув. Він зрозумів у чому справа
По тому, як Люся гримить зранку посудом, Степан одразу зрозумів, що вона не в настрої. Ще б пак – він вчора повернувся вже за північ, та ще й ціле відро риби приніс. А Люся дуже не любила її чистити. Передчуваючи неминучу сварку, Степан встав і поплентався на кухню, звідки йшли апетитні запахи яєчні. Сім’я вже […]
Ольга Іванівна підвела голову. – Мабуть, довго не протягну, – виирішила жінка і набрала номер сина. – Не стане мене скоро, Миколо, – тихо сказала Ольга. – Що трапилося? Ти погано почуваєшся? – запитав Микола. – Ні, все добре. Відчуваю просто, що прийшов мій час, – жалібно промовила Ольга. – Ну, якщо все добре. То я пішов працювати, – відповів син і поклав слухавку. А у понеділок Микола вже не зміг додзвонитися до мами
Ольга Іванівна підвела голову. Жовті вогники в кутку кімнати згасли. – Ой, мабуть, довго не протягну, – виирішила Ольга Іванівна. – Та й не гріх. Пожила своє. Вже з тиждень Ольга Іванівна прокидалася посеред ночі. У темряві кімнати їй бачився якийсь силует, наче хтось хоче про щось попередити. Звичайно, це могла б бути стара плямиста […]
– Ось саме: нас багато, а ти пропонуєш збагрити маму чужій людині. Може, ще запропонуєш відправити її в будинок для літніх людей
– Марію, коли маму випишуть з лікарні, вона буде жити у нас, – сказав Олексій дружині за вечерею. – Як це у нас? Чому? – округлила очі Марія. – Тому що мама вже в тому віці, коли жити одній і важко, і небезпечно. Вона літня і нездорова людина і потребує турботи. Тому я прийняв рішення, […]
Ти напевно не зрозуміла, мамо. Ми квартиру уже продали, нам нема де жити. Ми що, даремно через дві області до тебе їхали? Нам нема де жити, – каже мені моя донька Маргарита. – Рито, а чого ж ти не порадилася зі мною? Ну як можна було квартиру продати? – питаю і не розумію, що маю тепер робити. Ситуація вийшла не з найкращих. Моя дочка продала квартиру, бо знайшлися покупці, які готові були нормально за неї заплатити, і сподівалася, що я приїду додому з грошима, додам їй необхідну суму, і вона швиденько купить собі нове більше житло
– Ти напевно не зрозуміла, мамо. Ми квартиру уже продали, нам нема де жити. Ми що, даремно через дві області до тебе їхали? Нам нема де жити, – каже мені моя донька Маргарита. – Рито, а чого ж ти не порадилася зі мною? Ну як можна було квартиру продати? – питаю і не розумію, що […]
– Лідо, у тебе рівно місяць. Потім ми заберемо квартиру. Ти зовсім не цінуєш доброго відношення! Дитячі витрачаєш на гулянки. Чи не боїшся, що дітей відберуть?
– Біда яка! – у дверях стояла свекруха. Вона ледве трималася на ногах, – Олю, накапай мені від серця чогось. – Що трапилося, Маріє Сергіївно? – злякано спитала дівчина. Вона ніколи не бачила свою бойову, міцну свекруху в такому стані.– Сашко, підлий, вигнав з дому мою донечку разом з дітьми! – слабким голосом відповіла Марія […]
Надворі вона не була вже тиждень, погано було. Але тепер йшла. Через біль зі сльозами. Що робити, Господи? Молилася подумки, щоби сили дав. Нема кому допомогти, крім неї, бабусі хворої! Внучок же рідний, та собака цей…
Пенсіонерка Лілія (або як усі її звали, Ліля) Дмитрівна, важко зітхнувши, насилу перевернулась на інший бік. Хворіли суглоби, сильно опухли ноги. Вона замучилась ходити лікарнями, втомилася від лікування. Жила одна, заміжня ніколи не була, син народився давно, від першого кохання. І тут пролунав дзвінок у двері. Насилу дошкандибавши, відкрила. На порозі стояли син із невісткою. […]