Я в розпачі. Свого чоловіка кохаю безмежно. Та не впевнена, що наша сім’я витримає усі ці випробовування. Ми з Микитою познайомились в Києві, обидвоє там працювали. Згодом під час карантину ми розписалися. Весілля не робили, думали, що будуть кращі часи і відгуляємо. Та потім ще й війна почалась. Тоді я й запропонувала чоловікові їхати до […]
Такої мами, як моя невістка ще світ не бачив! На неї дитину страшно залишити, бо не знаєш чого очікувати.. От знаєте, я вже й не знаю, що з тою невісткою робити. Мій син, Андрійко, знайшов собі, як каже, кохання всього життя — Маргариту. Ну, столична фіфа, що тут казати. Губи — як вареники, вії — […]
Кілька місяців тому сестра чоловіка викинула таке, від чого мені досі волосся дибки стає. Вигнати рідну матір з квартири?! То ж треба замість серця якийсь камінь мати. Забрали Марію Степанівну до себе. Діти вже дорослі, вдома їх майже не буває, та й ми з Дмитром постійно на роботі. У нас свекрусі буде спокійно. Хто ж […]
Невістка доводить мене до сказу. Я б давно її вигнала. Та мій покійний чоловік перед смертю залишив заповіт, за яким квартиру поділив на дві частини: одну синові, іншу – донечці. Уявіть, мені – нічого! Оттака от дяка за двох дітей і тридцять років подружнього життя. Квартира, на щастя, велика, трикімнатна. Тож в одній кімнаті оселився […]
Життя моє важко назвати легким. Зростала в багатодітній сім’ї, батьки мої багато працювали, та грошей нам ледве на харчі вистачало. Одяг один за одним доношували. Згодом я виросла, вже з 16 років працювала, аби допомогти мамі та братам з сестрами. Думала я, що стане простіше, коли знайду свою половинку, але ні. Ігор відразу ж після […]
– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши в двір. Він чув як батько, повертаючись додому, просив вечерю у баби. За ним і повторював. – Вже стоїть все Дмитрик, давно тебе чекає, все вже готово, – баба Зіна витирала руки об фартух, кваплячись обслужтити онука. Зінаїда Олексіївна вже сім […]
— Матвіївно, я чула, тобі листоноша потрібна, Іринку мою візьми, – Галина Борисівна брала свою квитанцію зі стійки, та здачу складала в гаманець, – хороша вона дівка, тобі помічницею буде. — Чула я, що внучка до тебе завітала, та з дитиною, подейкують? – Антоніна з цікавістю подивилася на єдину клієнтку поштового відділення в суботній ранок. […]
— Диплом отримала? Коли приїдеш, батько тебе вже чекає не дочекається. Місце для тебе тримає, та й ще дехто на тебе чекає, здогадуєшся? – навіть по голосу було чутно, що мама посміхається. Таня знала, про кого вона говорить, і спалахнула. Тато хоче все її життя контролювати. І роботу поруч із собою для неї пригледів, і […]
– Що ж ти, Марійко, так погано у себе сваху прийняла? – питає мене моя сусідка, з якою я випадково зустрілася біля магазину. А я стою, дивлюся на неї, і не розумію, про що вона говорить. – А звідки ти знаєш, що я сваху не так прийняла? Ти взагалі про що? – здивовано перепитую. Та […]
– Ти куди збираєшся, Інно? – чоловік здивовано подивився на те, як дружина складала речі в дорожню сумку. Акуратно “по лінієєчці”, нібито вона готувала ці речі на виставку, а не у валізу. Акуратність у всьому була звичайною справою для Інни. Дружиною вона була прекрасною: Леонід завжди ходив на роботу охайним, чистим і пахнув дорогим одеколоном, […]