Uncategorized
Uncategorized

Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Раптом пролунав телефонний дзвінок із незнайомого номера. Ліза взяла слухавку. – Здрастуйте, – привіталися з нею – Ви Ліза? Олег Володимирович… Це ваш батько? Поминки післязавтра, адресу я вам надішлю… – Я знаю адресу, – тільки й сказала Ліза. Розгублена, вона стояла з телефоном в руці. З батьком вона розмовляла три дні тому. Він нічого не сказав про те, що занедужав… Двері відкрилися і зайшов її чоловік Дмитро. – Чого ти стоїш?! – раптом сказав він. – Ти все ще тут? Речі зібрала? – Які речі? – здивувалася Ліза. – Я тобі писав які! – сказав той. Ліза прочитала повідомлення й ахнула

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Раптом пролунав телефонний дзвінок із незнайомого номера. Ліза взяла слухавку. – Здрастуйте, – привіталися з нею – Ви Ліза? Олег Володимирович… Це ваш батько? Поминки післязавтра, адресу я вам надішлю… – Я знаю адресу, – тільки й сказала Ліза. Розгублена, вона стояла з телефоном в руці. З батьком вона розмовляла три дні тому. Він нічого не сказав про те, що занедужав… Двері відкрилися і зайшов її чоловік Дмитро. – Чого ти стоїш?! – раптом сказав він. – Ти все ще тут? Речі зібрала? – Які речі? – здивувалася Ліза. – Я тобі писав які! – сказав той. Ліза прочитала повідомлення й ахнула

Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Телефонний дзвінок із незнайомого номера пролунав разом із свистком чайника. Ліза не мала звички відповідати на такі номери, але стало неприємно на душі. Раптом щось трапилося? – Здрастуйте. Ви Ліза? Олег Володимирович… Ваш батько? Поминки післязавтра, адресу я вам скину в повідомленні. – Я знаю адресу… […]
Uncategorized

Ліза з чоловіком і маленькою донечкою тимчасово жили в свекрухи. Вони робили тим часом у себе ремонт… Якось Ганна Леонідівна зайшла в кімнату, коли Ліза якраз перестала годувати доньку і обережно вкладала її в колиску. – Я поговорити з тобою хотіла, Лізочко! – заявила жінка. – Ну, давайте поговоримо! – усміхнулася дівчина. – Тобі на роботу пора виходити! – раптом сказала свекруха. – Досить уже сидіти на шиї мого сина! А внучечку, ти не переживай, я сама буду виховувати. Я звільнятимуся. Досить уже мені працювати. Ліза оторопіла. Вона не змогла сказати ані слова від такої заяви

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ліза з чоловіком і маленькою донечкою тимчасово жили в свекрухи. Вони робили тим часом у себе ремонт… Якось Ганна Леонідівна зайшла в кімнату, коли Ліза якраз перестала годувати доньку і обережно вкладала її в колиску. – Я поговорити з тобою хотіла, Лізочко! – заявила жінка. – Ну, давайте поговоримо! – усміхнулася дівчина. – Тобі на роботу пора виходити! – раптом сказала свекруха. – Досить уже сидіти на шиї мого сина! А внучечку, ти не переживай, я сама буду виховувати. Я звільнятимуся. Досить уже мені працювати. Ліза оторопіла. Вона не змогла сказати ані слова від такої заяви

Після весілля Ліза з Володимиром оселилися жити у його матері. У чоловіка власного житла не було, а квартиру Лізи вирішили потихеньку відремонтувати, щоб потім не розводити пилюку на розкладені речі. Ось тільки встигли зняти лише шпалери та стару штукатурку, яка почала обвалюватись місцями, а потім Ліза дізналася, що вагітна. Грошей на оплату роботи будівельникам не […]
Uncategorized

Світлана готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Вибачте, а Андрій, вдома? – запитав незнайомець. – Андрія, зараз немає, – чесно відповіла Світлана. – А хто його турбує? – Я товариш, Андрія. Маю до нього справу, – пояснив гість. – Я передам йому, що ви заходили, – сказала Світлана. – Дякую, – сказав гість і додав. – Не думав, що в Андрія така гарна теща! – В сенсі, тещо? – усміхнулася Світлана. – Ну ви ж мама Каті? – запитав чоловік. – Так, – відповіла Сівтлана і раптом застигла, від несподіваної здогадки

RedaktorКоментарі Вимкнено до Світлана готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Вибачте, а Андрій, вдома? – запитав незнайомець. – Андрія, зараз немає, – чесно відповіла Світлана. – А хто його турбує? – Я товариш, Андрія. Маю до нього справу, – пояснив гість. – Я передам йому, що ви заходили, – сказала Світлана. – Дякую, – сказав гість і додав. – Не думав, що в Андрія така гарна теща! – В сенсі, тещо? – усміхнулася Світлана. – Ну ви ж мама Каті? – запитав чоловік. – Так, – відповіла Сівтлана і раптом застигла, від несподіваної здогадки

– Сашко з роботи одружився вдруге, дружині двадцять три, – повідомив дружині Андрій. – Сашку під п’ятдесят, навіщо йому така молода? – здивувалася Світлана. – У Ігоря теж нова дружина, їй двадцять п’ять, і Валентин теж пішов від колишньої до двадцятирічної, – гнув своє Андрій. – Сивина в бороду…, – зітхнула Світлана. – Навіщо ти […]
Uncategorized

Олена зайшла в кафе, як раптом за одним із столиків побачила свою колишню однокласницю Ганну. – Привіт, Олено! Скільки років ми не бачились! Ну, як ти? – зраділа Ганна, коли Олена підійшла до її столика. – Нормально! – відповіла Олена і сіла за столик подруги. – Працюю, заміж вийшла. Подруги довго розмовляли про життя. – А хочеш, я тобі щось скажу? Відкрию таємницю, які стосується тебе! – несподівано запитала Олена. –   Цікаво, і що ж це за таємниця, – Ганна уважно подивилася на подругу. – Тоді слухай, – єхидно додала Олена, і все розповіла подрузі. Ганна вислухала її і…ахнула від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Олена зайшла в кафе, як раптом за одним із столиків побачила свою колишню однокласницю Ганну. – Привіт, Олено! Скільки років ми не бачились! Ну, як ти? – зраділа Ганна, коли Олена підійшла до її столика. – Нормально! – відповіла Олена і сіла за столик подруги. – Працюю, заміж вийшла. Подруги довго розмовляли про життя. – А хочеш, я тобі щось скажу? Відкрию таємницю, які стосується тебе! – несподівано запитала Олена. –   Цікаво, і що ж це за таємниця, – Ганна уважно подивилася на подругу. – Тоді слухай, – єхидно додала Олена, і все розповіла подрузі. Ганна вислухала її і…ахнула від почутого

Вересневий день. Небо затягло сірими хмарами, дощ ще не почався, але ось-ось почнеться. «Парасольку не взяла», – подумала Олена. Вона перевірила кишені старої сірої куртки, яку встигла схопити з вішалки в коридорі, коли йшла з дому. Ключі від квартири, телефон та м’ята купюра у двісті гривень. Саме цю купюру просив повернути Степан, коли повернувся додому. […]
Uncategorized

– Та ні, це якась нісенітниця, – подумала Іра. Вона дивилася на повідомлення у своєму телефоні від невідомої жінки і не знала, що й думати! Раптом надійшло ще одне повідомлення. «Прошу вас, передайте вашому чоловікові, що я йду до юристів щодо дитини, бо він заблокував мій номер…» – писала незнайомка. – Денисе! – гукнула Іра з кухні. – Денисе! Вона скочила на ноги і кинулася до свого чоловіка. Ну, звісно, він сидів у своїх навушниках і грав в якусь гру на компʼютері. Як завжди! – Денисе, що це все означає?! – Іра підсунула йому під ніс повідомлення від незнайомки. Денис застиг від здивування

RedaktorКоментарі Вимкнено до – Та ні, це якась нісенітниця, – подумала Іра. Вона дивилася на повідомлення у своєму телефоні від невідомої жінки і не знала, що й думати! Раптом надійшло ще одне повідомлення. «Прошу вас, передайте вашому чоловікові, що я йду до юристів щодо дитини, бо він заблокував мій номер…» – писала незнайомка. – Денисе! – гукнула Іра з кухні. – Денисе! Вона скочила на ноги і кинулася до свого чоловіка. Ну, звісно, він сидів у своїх навушниках і грав в якусь гру на компʼютері. Як завжди! – Денисе, що це все означає?! – Іра підсунула йому під ніс повідомлення від незнайомки. Денис застиг від здивування

– Та ні, це якась нісенітниця, – подумала Іра. Вона дивилася на повідомлення у своєму телефоні від невідомої жінки і не знала, що й думати! Раптом надійшло ще одне повідомлення. «Прошу вас, передайте вашому чоловікові, що я йду до юристів щодо дитини, бо він заблокував мій номер…» – писала незнайомка. – Денисе! – гукнула Іра […]
Uncategorized

Дощ лив як із відра. Анна поспішала додому. Чергування в лікарні скасували, і вона тішилася рідкісним вільним вечором. Може, з Кирилом фільм подивляться. Анна вже давно не жила для себе. Все, що в неї було, – це робота і син.

RedaktorКоментарі Вимкнено до Дощ лив як із відра. Анна поспішала додому. Чергування в лікарні скасували, і вона тішилася рідкісним вільним вечором. Може, з Кирилом фільм подивляться. Анна вже давно не жила для себе. Все, що в неї було, – це робота і син.

Дощ лив як із відра. Анна поспішала додому. Чергування в лікарні скасували, і вона тішилася рідкісним вільним вечором. Може, з Кирилом фільм подивляться. Анна вже давно не жила для себе. Все, що в неї було, – це робота і син. Кирилу було двадцять п’ять, а вона досі тягла його на собі. Він покинув університет на […]
Uncategorized

Про одруження Назар навіть не думав, він мав приклад старшого брата перед очима. Брат Артем рано одружився зі своєю однокласницею, у нього син Максим народився, а дружина Дарина була дуже симпатична. Але вся їхня закоханість незабаром пройшла, і Артем ходив злий.

RedaktorКоментарі Вимкнено до Про одруження Назар навіть не думав, він мав приклад старшого брата перед очима. Брат Артем рано одружився зі своєю однокласницею, у нього син Максим народився, а дружина Дарина була дуже симпатична. Але вся їхня закоханість незабаром пройшла, і Артем ходив злий.

Про одруження Назар навіть не думав, він мав приклад старшого брата перед очима. Брат Артем рано одружився зі своєю однокласницею, у нього син Максим народився, а дружина Дарина була дуже симпатична. Але вся їхня закоханість незабаром пройшла, і Артем ходив злий. – Ти чого? – дивувався тоді ще сімнадцятирічний Назар. – У тебе Дарина така […]
Uncategorized

— Ану, забирайся геть зі своїм виводком, звідки взялася! – Уляна Петрівна відштовхнула свою невістку, ледь не скинувши ту з ганку.

RedaktorКоментарі Вимкнено до — Ану, забирайся геть зі своїм виводком, звідки взялася! – Уляна Петрівна відштовхнула свою невістку, ледь не скинувши ту з ганку.

— Ану, забирайся геть зі своїм виводком, звідки взялася! – Уляна Петрівна відштовхнула свою невістку, ледь не скинувши ту з ганку. — Та як же так? Куди ж я піду? Це ж і наш дім! — Де це він ваш? Це моя хата! Мій син був тут господар. А тепер його немає, я тут сама […]
Uncategorized

Олена Петрівна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком нарешті переберуться у власне помешкання. Та будинок здали в експлуатацію ще пів року тому, а довгоочікуваного спокою пенсіонерка так і не дочекалася.

RedaktorКоментарі Вимкнено до Олена Петрівна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком нарешті переберуться у власне помешкання. Та будинок здали в експлуатацію ще пів року тому, а довгоочікуваного спокою пенсіонерка так і не дочекалася.

Олена Петрівна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком нарешті переберуться у власне помешкання. Та будинок здали в експлуатацію ще пів року тому, а довгоочікуваного спокою пенсіонерка так і не дочекалася. — Мене вже дістало, якщо чесно, спати у вітальні, – бідкалася Олена Петрівна подрузі телефоном. – Ніякого ж спокою, […]
Uncategorized

Марійка попросила свою найкращу подругу Олену посидіти з її синочком Артемчиком. Мама мала прийти по малюка о пʼятій вечора. Олена з Артемчиком приготували вечерю, поїли й почали чекати Марійку. Мати хлопчика явно затримувалася… Ні о п’ятій годині вечора, ні о шостій, її не було! Олена не витримала і подзвонила подрузі. – Їду я, Оленко, їду! – вигукнула та в слухавку. – Тут затори! Як там у вас? – Все добре, – сказала Олена. – Чекаємо тебе! Олена поклала слухавку. – Не хвилюйся, Артемчику, скоро мама приїде, – заспокоїла вона хлопчика. Марійка прийшла біля сьомої години. Олена відкрила двері й застигла від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Марійка попросила свою найкращу подругу Олену посидіти з її синочком Артемчиком. Мама мала прийти по малюка о пʼятій вечора. Олена з Артемчиком приготували вечерю, поїли й почали чекати Марійку. Мати хлопчика явно затримувалася… Ні о п’ятій годині вечора, ні о шостій, її не було! Олена не витримала і подзвонила подрузі. – Їду я, Оленко, їду! – вигукнула та в слухавку. – Тут затори! Як там у вас? – Все добре, – сказала Олена. – Чекаємо тебе! Олена поклала слухавку. – Не хвилюйся, Артемчику, скоро мама приїде, – заспокоїла вона хлопчика. Марійка прийшла біля сьомої години. Олена відкрила двері й застигла від побаченого

– Посидь з Артемчиком, Оленко, мені сьогодні звіт здавати. Сусідка і найкраща подруга Марійка, разом із сином стояла на порозі квартири Олени. П’ятирічний Артем шморгнув носом і дістав із кишені хустку. – Навіщо ти до мене знову слабого малого привела? – розвела руками Олена. – А зі здоровим не треба сидіти, він же ж в […]