– Ти подякуй, що я дозволила сину тебе в його квартирі прийняти. Теж мені, зірка знайшлася, – сказала я в очі цій Галині. І мені і краплі не соромно. Але якби там не було, я змирилася з вибором Мирона, а ще більше розтанула, коли за рік часу “молоді” оголосили, що чекають дитину. Для Мирона це […]
Uncategorized
Ооо, мам, а в тебе обновки, – сказала мені Люда приміряючи біля шафи мої чоботи. – Та вони якраз на мене. Шкіряні, нога потіти не буде. В тебе ж є, минулорічні. Вони ж ще хороші. Ти ж не проти, якщо я їх собі заберу. Я молода, мені більше треба. Ви знаєте, я вперше в житті так повелась з дочкою. – Не чіпай і положи в коробку. Це моє взуття, а тобі якщо треба, то або ж йди сама на роботу, або ж мужинька свого проганяй
Дочка кожного разу коли мене відвідувала, несла з собою торби, тому я й не здивувалася, коли в четвер Тетянка зайшла з великим пакетом і не одним. – Мамо, я бачила ще минулого року, що твої чоботи потрібно вже викинути на смітник. То ж, тримай і носи з задоволенням, – сказала мені Тетянка простягаючи красивий пакет […]
Живе на сусідній дачі зі свекрами влітку дідусь. Тихий, спокійний. Ну а батьки чоловіка – зухвала сімейка. І почали вони потихеньку в нього територію віджимати. А він мовчить. Ну, вони бачать, якщо таке діло, значить, можна, і треба ще хапнути. Хапнули. А він вітається з ними, як колись, слова поганого не говорить. Захопили у дідуся смугу аж 4 метри завширшки та на всю довжину. Запросили свекри на дачу, на шашлики. А їхати в сусідню область, нормально скажу я вам тулити. Каже мені свекруха по телефону: – Ой, та там нічого робити не треба! Тільки яблучок-картоблі наберете скільки хочете! І лазня у нас тепер вже є! Шашлики посмажимо. У результаті – два дні стригли, перекопували, збирали гарбузи, виноград і яблука до мозолів. Ягід дали, це правда, і шашлики смажили. Але плюсом до цього ми виявились винні, що мало яблук переробили, перекопали не так, зламали насос
Запросили якось свекри на дачу, на шашлики. А їхати в сусідню область, нормально скажу я вам тулити. Каже мені свекруха по телефону: – Ой, та там нічого робити не треба! Тільки яблучок-картоблі наберете скільки хочете! І лазня у нас тепер вже є! Шашлики посмажимо! У результаті – два дні стригли, перекопували, збирали гарбузи, виноград і […]
У мене були прекрасні стосунки з тещою і тестем. Їздили до них допомагати на дачу і все таке. А потім дружина Оленка чекала нашого первістка. Приблизно за місяць до народження сина теща сказала моїй дружині: «Якщо з тобою щось трапиться, я заберу цю дитину». Не стало батька Оленки. Волею долі та погано звареної системи опалення моя теща зараз живе в мене вдома – у неї в квартирі холодно. Пішов 3-й місяць. Увечері прийшов, відкрив холодильник, а там банка з червоною ікрою наполовину порожня. А це не моя, я забрав собі в холодильник на прохання товариша, поки той у відрядженні. На запитання, як так вийшло, відповідь мами дружини: «У тебе ще є півбанки, не наїсися?»
У мене були прекрасні стосунки з тещою і тестем. Їздили до них допомагати на дачу і все таке. А потім дружина Оленка чекала нашого первістка. Приблизно за місяць до народження сина теща сказала моїй дружині: «Якщо з тобою щось трапиться, я заберу цю дитину». Пройшли роки. Не стало батька Оленки. Волею долі та погано звареної […]
Я ж думала, Наталя нас зустріне зі смачною вечерею. Але замість моїх мрій на кухонному столику лежав листочок А4, на якому було гарними буквами виведено, що вона на епіляції, а потім з подругами йде на “каву”. На пів листка було також сердечко. Але хіба цим будеш ситий? Ну звісно що я розсердилася. Я десь дві години була в сина, думала, дочекаюся невістки, але вона так і не з’явилася. Пішла я додому без настрою, а за тиждень мені чоловік каже, що Наталя з Іваном посварилися, вона зібрала речі і переїхала до мами
На столі, замість напечених пиріжків і борщу на плиті, лежав листочок А-4 на якому було написано: “Я поїхала на епіляцію, а після йду з подругами на каву”. – Як це розуміти, синок?, – стурбовано запитала я Івана. – Та, нічого. Наталі також потрібно трішки розвіятись. Не хвилюйся, зараз щось придумаємо. В мене на такі моменти […]
О, Оксано, і ти Степану вирішила свічку запалити. Бачу, ти про нього ніколи не забуваєш, – сказала мені Анна. – Та я… я випадково. Дивлюсь, такий гарний пам’ятник. Думаю, чий такий, – заплітаючим язиком почала виправдовуватися я. – Ой, Оксано. Стільки років минуло, а ти досі переховуєшся. Та що казати, Степана скільки років вже на цьому світі немає, як і твого чоловіка. Всім же відомо, що твоя Богданка його дочка. Чи ти думаєш, що про це ніхто й ніколи не здогадувався? – Вибач, Анно, маю бігти. Мене дочка в автівці чекає, – відповіла я нав’язливій сусідці і наче не своїми ногами пішла з кладовища
– О, Оксано, і ти Степану вирішила свічку запалити 1 листопада. Бачу, ти про нього ніколи не забуваєш, – сказала мені Анна, жіночка з сусідньої вулиці. – Та я… я випадково. Дивлюсь, такий гарний пам’ятник. Думаю, чий такий, – заплітаючим язиком почала виправдовуватися я. – Ой, Оксано. Стільки років минуло, а ти досі переховуєшся. Та […]
Син каже, що я йому долю зруйнувала, а я йому: – Зайчику, та знайдеш іншу, яка і сама готувати умітиме, і мати її нормальною господинею буде! Звичайно, чому вона могла дочку навчити??? Це ж добре, що зараз все вилізло і стало зрозуміло, з якої родини син дівчину зустрів. Е ні, нам така не підходить. Мій син Мирон звик до гарної їжі, адже я дуже добре готую. Нема такої страви української, яка б мені не вдавалася – мене дуже гарно навчили бабуся і мама. Чим я тільки не балувала чоловіка Степана і Мирончика! Шкода, що Степана мого ще молодим забрав злий випадок. Більше заміж я не входила, присвятила себе сину. І ось пішла я з сином до майбутніх сватів офіційно познайомитися і посватати цю Мілану. Я з собою пиріжків і налисників своїх домашніх взяла – ніч не спала, готувала після роботи. А у них на столі – мене чуть не прихопило! – в одноразових судочках те, що і їжею назвати не можна! Хоч би в посуд красивий переклали! Наступного дня я подзвонила матері майбутньою невістки і сказала, що у них місяць, щоб навчити дочку готувати і бути господинею, інакше нехай іншого нареченого шукає. Ну чи я можу навчити, хай приходить
Я виросла і живу на Тернопільщині, дуже люблю свій край і місто наше. Воно не дуже далеко від обласного центу, але більш тихе і мальовниче. У мене була дуже хороша родина – мама і тато прожили разом багато років, виростили мене і брата. Стефан давно живе в іншій країні, але ми родичаємося, він їздить сюди. […]
– Ну Катю! У нас з Олегом родини, діти, у мене й онучок скоро народиться. Скільки турбот, ти навіть не являєш – сказала мені старша сестра. – Тому саме ти маєш наших батьків доглянути. В сенсі – спадок увесь тобі? Це і наші батьки! Нас в родині троє дітей: я, сестра і брат. Всі ми вже давно дорослі. Хоча сім’я була у нас багатодітна, але благополучна. Батьки працювали, ми були забезпечені всім потрібним. Спочатку ми жили на орендованій квартирі, але скоро батько отримав на підприємстві чотирикімнатну квартиру, пізніше купив ділянку і збудував там дачу. Не шикарну, але зараз вона має свою цінність, бо розташована недалеко від Києва. – Подякуй, що все ділимо порівну, адже у тебе є своя квартира, могла б і відмовитися. Дітей немає, а в нас уже й онуки на підході
Нас в родині троє дітей: я, сестра і брат. Всі ми вже давно дорослі. Хоча сім’я була у нас багатодітна, але благополучна. Батьки працювали, ми були забезпечені всім потрібним. Спочатку ми жили на орендованій квартирі, але скоро батько отримав на підприємстві чотирикімнатну квартиру, пізніше купив ділянку і збудував там дачу. Не шикарну, але зараз вона […]
І ось коли ми вирішили побудувати межі і кордони – вона як з цепу зірвалася! – День народження мого сина – це наше сімейне свято і друзям не місце на ньому! – волала Раїса Павлівна і чути не бажала про наше святкування за містом з друзями. о 10-й вечора, 14 лютого вона зателефонувала і запитала, чому ми так довго збираємося. І що думаєте? По своїй наївності Артем проговорився про наші плани батьку. А свекор людина тиха і непроблемна, але повністю залежна від потужної другої половинки
І ось коли ми вирішили побудувати межі і кордони – вона як з цепу зірвалася! – День народження мого сина – це наше сімейне свято і друзям не місце на ньому! – волала Раїса Павлівна і чути не бажала про наше святкування за містом з друзями. Ми з чоловіком Артемом одружені два роки. Між нами […]
Надумав мій татусь одружитися з цією панночкою, та ще й мене на весілля не кликати! Не на ту натрапили. І що вони тепер думають, мені начхати, щиро кажучи. Тому я так і вчудила, що б знали. Вони планують провести весілля без дітей. Я була впевнена, що це стосується лише маленьких дітей, але, як виявилося, вони не хочуть запрошувати нікого віком до 18 років. А мені на момент весілля все ще буде 17, і Аліна не збиралася робити виняток навіть для мене, майбутньої падчерки. Ну хіба це нормально? Найсмішніше, що мені справді виповнювалося через кілька днів після їхнього весілля 18 років, але мені все одно не дозволили бути на весіллі. І ось весілля у них було минулими вихідними, а після нього – мій день народження
Надумав мій татусь одружитися з цією панночкою, та ще й мене на весілля не кликати! Не на ту натрапили. І що вони тепер думають, мені начхати, щиро кажучи. Тому я так і вчудила, що б знали. Ми з татом завжди були близькі. Не так, як з мамою, звичайно, але після розлучення батьків разів 3-4 на […]