Uncategorized
Uncategorized

Жанна любила гуляти з маленькою Софійкою. Якось жінка сиділа в парку на лавці, коли до неї підсів якийсь незнайомий чоловік… Жанна щойно заколисала Софійку і ні з ким не збиралася розмовляти. Але чоловік їй здався якимось… Знайомим! – Красива дівчинка у вас, вся в маму! – раптом посміхнувся чоловік. Від його посмішки серце Жанни чомусь стрепенулося. Ніколи ще незнайомі чоловіки не справляли на неї таке яскраве перше враження. – Я – мама?! – ахнула Жанна і дзвінко засміялася. – Та ви мені лестите! Я не мама і навіть не бабуся. – А хто ж ви тоді? – чоловік застиг від здивування, нічого не розуміючи

RedaktorКоментарі Вимкнено до Жанна любила гуляти з маленькою Софійкою. Якось жінка сиділа в парку на лавці, коли до неї підсів якийсь незнайомий чоловік… Жанна щойно заколисала Софійку і ні з ким не збиралася розмовляти. Але чоловік їй здався якимось… Знайомим! – Красива дівчинка у вас, вся в маму! – раптом посміхнувся чоловік. Від його посмішки серце Жанни чомусь стрепенулося. Ніколи ще незнайомі чоловіки не справляли на неї таке яскраве перше враження. – Я – мама?! – ахнула Жанна і дзвінко засміялася. – Та ви мені лестите! Я не мама і навіть не бабуся. – А хто ж ви тоді? – чоловік застиг від здивування, нічого не розуміючи

Жанна Геннадіївна ніби не помічала, що її життя пролітає. У вісімнадцять вона народила доньку, заміж так і не вийшла, батьки їй допомагали спочатку. А хлопець її поїхав вчитися, навіть не попрощавшись. Його мати сухо сказала, що про дівчат ще рано думати. Жанна поплакала. Володю вона дуже любила і їй здавалося, що він теж. Але потім […]
Uncategorized

Олена поверталася додому з роботи. Жінка підійшла до свого підʼїзду, де на лавці сиділи місцеві бабусі. Олена привіталася із сусідками і постаралася якнайшвидше пройти повз них,  щоб уникнути непотрібних розпитувань. – Доброго дня, Оленко! Яка ти красуня сьогодні, втім як завжди, – заголосила тітка Зіна. – І вам, доброго дня! Дякую, – усміхнулася Олена. – Ну як артистка! Їй-богу! – говорила інша бабуся. – Ви, вибачте, я сьогодні трохи поспішаю, – сказала Олена, щоб швидше закінчити розмову і попрямувала до дверей підʼїзду. Раптом, за спиною вона почула перешіптування бабусь. Олена прислухалася до їхньої розмови і заціпеніла від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Олена поверталася додому з роботи. Жінка підійшла до свого підʼїзду, де на лавці сиділи місцеві бабусі. Олена привіталася із сусідками і постаралася якнайшвидше пройти повз них,  щоб уникнути непотрібних розпитувань. – Доброго дня, Оленко! Яка ти красуня сьогодні, втім як завжди, – заголосила тітка Зіна. – І вам, доброго дня! Дякую, – усміхнулася Олена. – Ну як артистка! Їй-богу! – говорила інша бабуся. – Ви, вибачте, я сьогодні трохи поспішаю, – сказала Олена, щоб швидше закінчити розмову і попрямувала до дверей підʼїзду. Раптом, за спиною вона почула перешіптування бабусь. Олена прислухалася до їхньої розмови і заціпеніла від почутого

Теплого літнього вечора на лавці біля під’їзду багатоповерхового будинку сиділи дві колоритні жіночки, своєрідне «довідкове бюро» місцевого масштабу. Вони завжди виходили «подихати свіжим повітрям», коли більшість мешканців поверталися до домівок після трудового дня. Від їхнього гострого погляду та аналітичного розуму, гідних кращого застосування, не вислизала жодна деталь, через яку вони могли скласти повне уявлення про […]
Uncategorized

Андрій зібрався піти до своєї коханки Софії. Він сказав дружині, що їде з другом на риболовлю і тепер сидів на лавці біля сусіднього будинку з рибальськими снастями і в рибальському одязі. Це так дбайливо постаралася його вбрати кохана дружина… Андрій глянув на себе, зітхнув, дістав телефон і написав повідомлення: «Пробач, Софійко, сьогодні не вийде. Сімейні обставини…» Коханка відповіла купою ображених смайликів. – Так, треба йти додому! – подумав Андрій. – Поясню Марині, що риболовля відмінилася… Чоловік прийшов додому, зайшов у квартиру й застиг від несподіванки

RedaktorКоментарі Вимкнено до Андрій зібрався піти до своєї коханки Софії. Він сказав дружині, що їде з другом на риболовлю і тепер сидів на лавці біля сусіднього будинку з рибальськими снастями і в рибальському одязі. Це так дбайливо постаралася його вбрати кохана дружина… Андрій глянув на себе, зітхнув, дістав телефон і написав повідомлення: «Пробач, Софійко, сьогодні не вийде. Сімейні обставини…» Коханка відповіла купою ображених смайликів. – Так, треба йти додому! – подумав Андрій. – Поясню Марині, що риболовля відмінилася… Чоловік прийшов додому, зайшов у квартиру й застиг від несподіванки

Марина дивилася на те, як метушиться Андрій і тихо посміхалася, хитаючи головою. У її карих очах виблискувала мудрість прожитих років… Ну, так, усміхалася – а що їй ще лишалося робити? Не плакати ж… Вона вже відплакала своє пів року тому, коли просто не розуміла, що з нею. Хоча спочатку їй здалося, що розум втратив Андрій […]
Uncategorized

Оля була у відрядженні. Вона гуляла по місту, коли натрапила на якусь крамничку. Жінка зайшла і з цікавістю розглядала різні речі, які там продавалися. – Доброго дня, чим можу допомогти?! – раптом з комірчини вийшов сивий чоловік. – Здрастуйте, – привіталася Оля. – Та не знаю… Просто гуляла от і зайшла до вас. Раптом щось сподобається. – Може, ви шукаєте оце? – сказав чоловік і зняв з полиці важку чорну коробку. Він поставив її на стіл поруч з касою. – Що це? – здивовано запитала Оля. – Річ, яка давно чекає того, кому вона дійсно потрібна, – сказав чоловік і відкрив кришку. Ольга зазирнула всередину й ахнула від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Оля була у відрядженні. Вона гуляла по місту, коли натрапила на якусь крамничку. Жінка зайшла і з цікавістю розглядала різні речі, які там продавалися. – Доброго дня, чим можу допомогти?! – раптом з комірчини вийшов сивий чоловік. – Здрастуйте, – привіталася Оля. – Та не знаю… Просто гуляла от і зайшла до вас. Раптом щось сподобається. – Може, ви шукаєте оце? – сказав чоловік і зняв з полиці важку чорну коробку. Він поставив її на стіл поруч з касою. – Що це? – здивовано запитала Оля. – Річ, яка давно чекає того, кому вона дійсно потрібна, – сказав чоловік і відкрив кришку. Ольга зазирнула всередину й ахнула від побаченого

Оля неспішно йшла незнайомими вулицями і з цікавістю дивилася на всі боки. У це маленьке містечко вона приїхала вперше і була дуже рада, що має майже цілий день на те, щоб його роздивитися. Її конференція вже закінчилася, поїзд – завтра після обіду, а значить, є час погуляти, вивчити місто, випити кави і повечеряти, нікуди не […]
Uncategorized

Дарина з синочком на руках вийшла з пологового будинку. На вулиці її вже зустрічав чоловік Вадим. – Кохана, дякую, за синочка, – Вадим підійшов до дружини, ніжно поцілував та вручив величезний букет троянд. Чоловік взяв сина на руки. Дарина з розчуленням подивилася на Вадима, тепло посміхнулася. – Давай розлучимося?! – несподівано, все з тією ж усмішкою, промовила вона. Чоловік незрозуміло звів брови на переніссі. – Що? Як розлучимося? Чому?! – вигукнув Вадим, здивовано дивлячись на дружину, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Дарина з синочком на руках вийшла з пологового будинку. На вулиці її вже зустрічав чоловік Вадим. – Кохана, дякую, за синочка, – Вадим підійшов до дружини, ніжно поцілував та вручив величезний букет троянд. Чоловік взяв сина на руки. Дарина з розчуленням подивилася на Вадима, тепло посміхнулася. – Давай розлучимося?! – несподівано, все з тією ж усмішкою, промовила вона. Чоловік незрозуміло звів брови на переніссі. – Що? Як розлучимося? Чому?! – вигукнув Вадим, здивовано дивлячись на дружину, не розуміючи, що відбувається

Був пізній вечір. Подружжя Мельників зібралося за вечерею, проте ніхто з них так і не торкнувся їжі, від якої виходив неймовірно приємний аромат. І Вадим, і Дарина в цей момент були сповнені сумнівів. Кожен із них хотів повідомити важливу новину, проте ніхто не наважувався розпочати першим. «Я маю це сказати, інакше я не чоловік!» – […]
Uncategorized

Віра прибирала у ванній кімнаті. На одній із поличок, вона помітила тест на вагітність, на якому виднілося дві смужки. – Світлано! Йди сюди! – гукнула вона до молодшої сестри, яка зараз гостювала у Віри. – Що сталося? – Світлана неохоче підійшла до Віри. – Світлано, нам треба серйозно поговорити, – сказала Віра. – Треба…, – зітхнула сестра. – Значить, ти розумієш про що, – додала Віра. – Може хоч скажеш, хто батько дитини? – А що тут казати…Твій чоловік і є батьком моєї дитини! – несподівано сказала Світлана. – Мій Роман?! Що ти таке каже? – Віра здивовано дивилася на сестру, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Віра прибирала у ванній кімнаті. На одній із поличок, вона помітила тест на вагітність, на якому виднілося дві смужки. – Світлано! Йди сюди! – гукнула вона до молодшої сестри, яка зараз гостювала у Віри. – Що сталося? – Світлана неохоче підійшла до Віри. – Світлано, нам треба серйозно поговорити, – сказала Віра. – Треба…, – зітхнула сестра. – Значить, ти розумієш про що, – додала Віра. – Може хоч скажеш, хто батько дитини? – А що тут казати…Твій чоловік і є батьком моєї дитини! – несподівано сказала Світлана. – Мій Роман?! Що ти таке каже? – Віра здивовано дивилася на сестру, не розуміючи, що відбувається

Світлана вперше приїхала до старшої сестри в гості. З Вірою вони не бачилися два роки. Щойно сестра вийшла заміж, вони одразу з чоловіком переїхали до нового району. Квартира у новобудові. Світлана в той час навчалася ще в школі і одну її нікуди не відпускали, тим більше в інше місто. Батьки квартиру теж поки що не […]
Uncategorized

Віра обідала в кафе, коли до її столика підійшла її подруга Наталка. – О, привіт! Дуже добре, що я тебе зустріла, – радісно прощебетала Віра. – Ти чому така радісна? – здивувалася Наталка. – Та так, настрій хороший, – усміхнулася Віра. – І зараз я й тобі підніму настрій! У мене для тебе є сюрприз! – Сюрприз? Який ще сюрприз? – не зрозуміла Наталка. Віра покопалася у своїй сумочці і за секунду дістала з неї якийсь конверт, простягла його подрузі. – Це і є мій сюрприз! – весело додала Віра. Наталка взяла конверт, відкрила його і заціпеніла від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Віра обідала в кафе, коли до її столика підійшла її подруга Наталка. – О, привіт! Дуже добре, що я тебе зустріла, – радісно прощебетала Віра. – Ти чому така радісна? – здивувалася Наталка. – Та так, настрій хороший, – усміхнулася Віра. – І зараз я й тобі підніму настрій! У мене для тебе є сюрприз! – Сюрприз? Який ще сюрприз? – не зрозуміла Наталка. Віра покопалася у своїй сумочці і за секунду дістала з неї якийсь конверт, простягла його подрузі. – Це і є мій сюрприз! – весело додала Віра. Наталка взяла конверт, відкрила його і заціпеніла від побаченого

– Наталко, подивися, це не твій Андрій? – запитала Віра і засунула в руки Наталі свій телефон. Наталка почепила на ніс зняті окуляри і дивилася в екран. – Мій. Точно мій. А що це за сайт? – Наталка гортала фотографії свого хлопця. – Це сайт знайомств. Скористалася твоєю порадою та вчора зареєструвалася. І тут бац! […]
Uncategorized

Ганна затрималася на роботі допізна. Кав’ярня була вже закрита. Раптом у двері постукали. Ганна визирнула. За дверима стояв чоловік. – Вибачте, ми вже закриті, – сказала Ганна. – Я шукаю пекаря цієї кондитерської, – гукнув гість. – Я пекар. Але ми вже закриті, – сказала Ганна. –  Це не може чекати. Ми можемо поговорити? – додав гість. Ганна впустила відвідувача. – У мене траплялася незвичайна історія, – усміхнувся відвідувач. – Майже як у кіно! – Яка ще історія? – не зрозуміла жінка. – Ви створили справжнє диво, – загадково сказав чоловік, зібрався з думками, і все розповів Ганні. Ганна вислухала його і ахунла від почутого 

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ганна затрималася на роботі допізна. Кав’ярня була вже закрита. Раптом у двері постукали. Ганна визирнула. За дверима стояв чоловік. – Вибачте, ми вже закриті, – сказала Ганна. – Я шукаю пекаря цієї кондитерської, – гукнув гість. – Я пекар. Але ми вже закриті, – сказала Ганна. –  Це не може чекати. Ми можемо поговорити? – додав гість. Ганна впустила відвідувача. – У мене траплялася незвичайна історія, – усміхнувся відвідувач. – Майже як у кіно! – Яка ще історія? – не зрозуміла жінка. – Ви створили справжнє диво, – загадково сказав чоловік, зібрався з думками, і все розповів Ганні. Ганна вислухала його і ахунла від почутого 

– Дочко, ну як ти там житимеш? У місті? Одна? – говорила в слухавку Віра Іванівна. – Ну що ти вигадала, Ганно! – Мамо, ну що ти справді? Як усі живуть, так і я буду. Як усі влаштуються, так і я влаштуюсь, ― відповіла Ганна. – Що мені всі? Я ж за тебе хвилююсь! Повертайся, […]
Uncategorized

Ганна йшла до своєї машини. Вона не помітила якогось чоловіка, який поспішав їй назустріч. Раптом вона послизнулася і мало не опинилася на снігу. Але міцні руки підхопили її. Ганна глянула на того чоловіка, який їй допоміг і ахнула від несподіванки. Вона дивилася в такі знайомі очі і не могла повірити, що це правда! – Мене, що не стало? – запитала Ганна напівпошепки. – Ну, що ви! – посміхнувся чоловік. – Ви просто послизнулися, а я вас підтримав. Його голос був неймовірно знайомий. Такий голос був тільки в одній людини… – З вами все добре? – запитав чоловік. Ганна не могла повірити, що все це реально

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ганна йшла до своєї машини. Вона не помітила якогось чоловіка, який поспішав їй назустріч. Раптом вона послизнулася і мало не опинилася на снігу. Але міцні руки підхопили її. Ганна глянула на того чоловіка, який їй допоміг і ахнула від несподіванки. Вона дивилася в такі знайомі очі і не могла повірити, що це правда! – Мене, що не стало? – запитала Ганна напівпошепки. – Ну, що ви! – посміхнувся чоловік. – Ви просто послизнулися, а я вас підтримав. Його голос був неймовірно знайомий. Такий голос був тільки в одній людини… – З вами все добре? – запитав чоловік. Ганна не могла повірити, що все це реально

– Ганно, їдь скоріше до замовника! Треба терміново відвезти документи! Можеш взяти мою машину, – сказала начальниця і дала ключі та цілий стос документів. Перед Новим роком на роботі завжди піднімалася метушня, але цього разу термінові справи пішли прямо лавиною. Ніхто нічого не встигав, багато хто нервував. Ганна ж намагалася не піддаватися цьому. Вона робила […]
Uncategorized

Дмитро повернувся додому далеко за північ. У його орендованій квартирі було тихо. Дружина і діти вже спали. Він стомлено сів на кухонний стілець і дістав телефон. Двадцять три пропущені від матері, десять від батька… І одне повідомлення від сестри Сніжани: «Нам треба поговорити. Будь ласка…» Сімʼя зібралася через два дні в новій квартирі сестри. Усі сиділи за великим столом. На ньому стояв тільки чайник і бабусині пиріжки. – Я… – почала Сніжана, нервово смикаючи руками серветку. – Я хочу вибачитися. Перед тобою, Дмитрику. І твоєю родиною. Дмитро підняв здивований погляд. Він не розумів, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Дмитро повернувся додому далеко за північ. У його орендованій квартирі було тихо. Дружина і діти вже спали. Він стомлено сів на кухонний стілець і дістав телефон. Двадцять три пропущені від матері, десять від батька… І одне повідомлення від сестри Сніжани: «Нам треба поговорити. Будь ласка…» Сімʼя зібралася через два дні в новій квартирі сестри. Усі сиділи за великим столом. На ньому стояв тільки чайник і бабусині пиріжки. – Я… – почала Сніжана, нервово смикаючи руками серветку. – Я хочу вибачитися. Перед тобою, Дмитрику. І твоєю родиною. Дмитро підняв здивований погляд. Він не розумів, що відбувається

– Як ти можеш так вчиняти?! – обурений голос Дмитра луною рознісся просторою кухнею нової квартири, відбиваючись від порожніх стін і нещодавно поклеєних шпалер. – Це вже друга! Друга квартира, мамо, тату! Ви хоч розумієте, що робите? Скляні келихи на святковому столі ледь помітно затремтіли від його голосу. Повітря, здавалося, загусло, така була напруга… – […]