Марина поспішала до нотаріальної контори. Півроку тому у неї не стало батька. Емоцій у неї із цього приводу не було, бо вона майже не знала його. На згадку про батька їй залишилося лише дивне по батькові – Пантелеймонівна. Міняти по батькові лише через те, що воно не подобається, вона не стала. Із батьком вони майже […]
Автор: Redaktor
Марія та Павло поверталися додому, коли на телефон чоловіка зателефонували. Дзвонила його мама. – Де вас носить? Я три години сиджу біля під’їзду! – почала сварити сина жінка. – Ми гуляли, – спробував виправдатися Павло. – Швидко додому! – скомандувала Тетяна Петрівна. Марія та Павло рушили додому, і за пів години були біля своєї квартири. – Ви чому так довго?, – сказала жінка, побачивши сина та невістку. – Мамо, а ти чому не сказала, що приїдеш? – запитав Павло. – Щоб ви встигли підготуватися! – загадково промовила жінка. – Підготуватися? До чого? – Марія здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Прекрасний настрій, весняна погода, тепло, майже як влітку. Марія та Павло вдосталь нагулялися і вже поспішали додому. – А давай купимо додому тістечок. – Ми ж лише з кафе. – Увечері до чаю. Вони тільки підходили до магазину, як на телефон Павла зателефонували. Та й побачив він випадково, телефон був на беззвучному режимі. Виявилося, що […]
– Сину, ви сьогодні до мене не хочете випадково заїхати? – сумним голосом запитала Світлана Семенівна зателефонувавши до сина. – Ні, не планували, – нерішуче відповів Віктор. – А доведеться, – важко видихнула жінка. – Мамо, щось сталося? – захвилювався син. – Біля тебе є ручка і листок? – раптом запитала Світлана Семенівна. – Немає, а що? – не зрозумів син. – Шукай! Потрібно щоб ти дещо записав? – пояснила мати. – Мамо, та що ж сталося? – схвильовано вигукнув Віктор, не розуміючи, що відбувається
– Сину, ви сьогодні до мене не хочете випадково заїхати? – сумним голосом запитала Світлана Семенівна. – Ні, не планували, – нерішуче відповів Віктор. – А доведеться. Я не хочу виходити. Сам бачиш, що на вулиці робиться, – докірливо промовила жінка. – Вийду, не дай Боже ноги промочу і занедужаю. Візьми ручку і листочок і […]
Тетяна поїхала на відпочинок. Її старенький, самотній батько залишився вдома один. На відпочинку Тетяна зустріла свого знайомого Юрка. – Тетянко, ти сама, я теж один, – якось сказав Юрко. – Ми могли б бути разом. – Ну не знаю, – відповіла вона. – У мого батька складний характер. – Повір, ти не пошкодуєш! – сказав Юрко. – Що ж, можна спробувати, – погодилася Тетяна і поїхала додому, розповісти все батьку. Батька не було, а в квартирі було незвично чисто! Тетяна кинулася до сусідки, думаючи, що сталося найгірше. Вони вийшла з дверей, глянула вниз на сходи й ахнула від побаченого
У п’ятницю головна бухгалтерка прийшла на роботу ошатна, з пляшкою дорогого ігристого, тортом та упаковкою ковбасної нарізки. – Дівчатка, після роботи не розходимося, посидимо трошки і відзначимо мій день народження, – оголосила вона. Тут же всі кинулися її обіймати й вітати. Привітала й Тетяна. Адже вона прийшла працювати в компанію зовсім недосвідченою, отримувала за помилки, […]
Жанна дивилася свій улюблений турецький серіал, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра її чоловіка. – Слухаю, – сказала Жанна. – Привіт, – нерішуче промовила Лариса. – Вибач, що турбую, коли ти погано почуваєшся, але це важливо. – Погано почуваюся? З чого ти взяла? – здивувалася дівчина. – Руслан сказав! – пояснила Лариса. – Саме тому ти з ним не приїхала. – Дивно, чому він це сказав, – відповіла Жанна. – Слухай, ти можеш приїхати зараз до нас! Ти повинна побачити, що зробив твій чоловік, – несподівано сказала Лариса. – А що він зробив? – запереживала Жанна. Але жінка навіть уявити не могла, що накоїв її чоловік
– Ти куди збираєшся? – поцікавилася Жанна у чоловіка, який старанно зав’язував краватку. – Парубоцьку вечірку начебто скасували. Хіба не так? – Друзі брата наполягли, що цей вечір все ж таки має відбутися, – Руслан поцілував дружину в щоку, і потягнувся до куртки. – Ми ненадовго, опівночі повернуся. Обіцяю, все буде дуже пристойно! – А […]
Віра поралася на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран телефону, дзвонив син. – Мамо, можеш мене привітати! – несподівано сказав Андрій. – Я одружився! – Як одружився? З ким? – ахнула Віра. – З Мариною! – радісно вигукнув син. – З якою ще Мариною? – не зрозуміла жінка. – З тіткою Мариною! З твоєю подругою! – пояснив Андрій. – Ти що таке говориш? Ти що загульбанив десь? – здивовано перепитала Віра, не розуміючи, що відбувається
Вони дружили з раннього дитинства: Віра та Марина. Дівчата завжди були не розлий вода, не могли ні дня прожити один без одного. Коли обом було по шістнадцять, Віра закохалася у приїжджого хлопця: Ігор гостював у бабусі у сусідньому будинку. Дівчина цілком віддалася новим почуттям і зовсім забула про свою подружку. Марина ображалася і дуже заздрила: […]
Геннадій прийшов додому аж під ранок. Він узяв свою подушку й пішов спати в кімнату сина. Дружина Тетяна не спала, але промовчала. Вона вранці сама поснідала і пішла на роботу… Тепер щовечора Геннадій поспішав до своєї коханки Насті. А дружина не вимагала пояснень. Вона просто не помічала Геннадія. Той був радий цьому – думав, що дружина його розуміє. Настя була молода. Геннадій мріяв, що розлучиться з Тетяною й одружиться з Настею. Через пів року стосунків, чоловік розповів Насті про свої плани. Дівчина глянула на нього і раптом сталася дивна річ
Вже дві години Геннадій сидів у парку на лавці. Люди поспішали у своїх справах, зухвалі голуби юрмилися біля ніг Геннадія. Він час від часу відганяв їх, а вони знову підбиралися до його ніг. Думок не було жодних. Точніше, Геннадій відганяв усі думки, але вони, так само як ці голуби, нахабно крутилися в голові Геннадія. – […]
Алла сиділа з мамою на кухні та пила чай. – Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – сказала Олена Павлівна. – Вона на шафі, стоїть. – Ти не проти, якщо я на неї гляну. Хочу таку ж купити свекрусі, – сказала Алла і підвелася, щоб глянути на вазу. – Доню, не треба! – несподівано вигукнула мама і перегородила доньці дорогу. – Ти маєш дещо дізнатися! Олена Павлівна знову сіла на крісло, важко видихнула і все розповіла доньці. Алла вислухала матір і застигла від почутого
– Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула побіжний погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – за голосом Олени Павлівни було чути, що вона переживає. – Знову комусь подарувала? – насупилась дівчина і мимоволі поставила руки в боки. – Ні, ні, – натягнуто посміхнулася жінка. […]
Рита посварилася з коханим Миколою. Пожити якийсь час вона вирішила в подруги Оксани. Тиждень Рита була в неї. Вона чекала дзвінків із вибаченнями, але Микола не дзвонив… Одного дня Оксана зайшла у квартиру з великими пакетами і букетом квітів в руках. Рита здивувалася. – А квіти з якого приводу? – вона понюхала троянди. Оксана розповіла що випадково бачила Миколу. – Ага! – переможно сказала Рита. – Я ж казала, що треба почекати! Забігав з букетиками! Але чому він сюди не прийшов? – Рито цей букет не тобі, – раптом сказала Оксана. Рита застигла від несподіваної здогадки
Оксана вже спала, коли пролунав дзвінок телефону. Крізь сон промайнула думка: – Хто ж це серед ночі? А потім хвилювання: чи не сталося що у батьків. Але в слухавці почувся голос Рити: – Оксанко, це я… Уявляєш, ми знову посварилися з Миколою. І я пішла від нього. – Слухай, а ти знаєш котра зараз година? […]
Олена повернулася додому з роботи. Жінка зайшла в квартиру і помітила, що у них гості – на кухні сиділа свекруха і мило розмовляла із своїм синочком. – Доброго вечора, Наталія Василівна! – привіталася Олена з свекрухою, поцілувала чоловіка у щічку. – Я у ванну, а потім приготую щось вечеряти! Дівчина прийняла теплу ванну і коли вийшла, то свекруху не побачила. – А де Наталя Василівна? – спитала у чоловіка дівчина. – Не знаю, – байдуже відповів Олександр. – Наче десь тут ходила. Можливо вже пішла. Олена задоволено посміхнулася, увійшла до спальні і… застигла від побаченого
Олена з білою заздрістю слухала своїх подружок, які жили дружно разом зі своїми свекрухами. Принаймні про це було відомо за їхніми словами. – У тебе така струнка свекруха, що важко віриться, що вона може бути такою поганою, як ти розповідаєш, – щоразу дивувалися подружки. – Мені не пощастило, – засмучено зітхала у відповідь дівчина і […]