Марина не любила свят, оскільки жодних позитивних асоціацій з ними не було. Вони з Олегом відзначили срібне весілля, виростили двох дітей та вже якось втомилися від повсякденних турбот. Тому свою втому Олег «губив» у рибалці в вихідні з друзями, а Марина у роботі та вирішенні побутових питань. Вона не отримувала від чоловіка компліментів та давно […]
Автор: Redaktor
Тетяна поверталася з роботи увечері. Її сусід Роман вже чекав на неї в під’їзді. – Тетянко, який теплий вечір! – сказав чоловік. – Додому йти не хочеться! Може прогуляємось перед сном? Подихаємо свіжим повітрям? І тут Роман раптом дістав з-за спини букетик улюблених квітів Тетяни… Вони собі прогулялися. – А в мене зовсім випадково вечеря готова! – сказав сусід. – Звичка, я ж один живу… Може складеш мені компанію, Тетянко? Тетяна погодилася, а Роман дуже зніяковів. Вечеря була і справді смачна – салат і печеня з яловичини. Роман смішив Тетяну і розповідав анекдоти… Пройшло кілька тижнів і він не витримав
– Та мені взагалі ніякий чоловік не потрібен, навіть найпрекрасніший. Я дивлюсь усім спокою не дає, що я щаслива. Живу собі, як мені хочеться, що ще треба? – І Тетяна Андріївна з апетитом відкусила свіжого пирога з індичкою. У неї сьогодні день народження, і вона в обід на роботі проставляється. Замовила пироги з рибою, з […]
Сніжана помітила, що її чоловік став часто затримуватися на роботі. А ще почав чепуритися перед дзеркалом! – Марко, ти чому затримуєшся на роботі? – запитала вона у коханого. – Ой, Сніжанко, у нас завал! – сказав той. – Шеф каже працювати, інакше премії не бачити! Сніжана не витримала і наступного разу подзвонила на роботу Марка. Але ніхто не відповів… – Зрозуміло, робочий день закінчено і там нікого немає! – подумала Сніжана. – Значить Марко мене обманює? Вона набрала номер колеги чоловіка Віки. – Віко, привіт, у вас на роботі справді завал? – запитала вона. – Нема ніякого завалу! – раптом сказала та. – Я маю сказати тобі дещо неприємне… Сніжана оторопіла
Сніжана з дитинства була бешкетницею, гасала по подвірʼю тільки з ватагою хлопчаків, дружила тільки з ними, подружок майже не було. Тільки коли пішла до школи, там і подружилася з Ганнусею, сиділи за однією партою. Ганнуся жила з батьками в сусідньому будинку, тож дівчата разом ходили до школи і назад. Сніжана була головною в компанії, Ганнуся […]
Марія готувала обід, коли пролунав телефонний дзвінок. – Марія, ти вдома? – почула вона голос чоловіка, як тільки взяла слухавку. – Так, – відповіла жінка. – Чудово! Я скоро теж буду вдома! І я підготував для тебе сюрприз, – якось загадково додав Микола і закінчив виклик. Марія пропустила слова чоловіка крізь вуха, і продовжила готувати обід. Через годину відкрилися вхідні двері. – Кохана, можеш вийти на секундочку! – почула жінка голос Миколи. Марія швидко витерла руки об фартух, вийшла в коридор і… ахнула від побаченого
Микола та Марія одружилися п’ять років тому. Родичів у місті ні в кого не було, тому щоразу, коли приїжджав хтось із рідні в гості, вони раділи. Марія любила рідню Миколи, намагалася їм догодити. Загалом, вони були гостинними і завжди двері їхньої квартири були відчинені всім нечисленним родичам. Тільки родичі Марії приїжджали рідко. Молодший брат і […]
В Максима не стало дружини. Дочку Ніну він виховував сам. Його мати майже не бачила внучку, а та бабусю недолюблювала. І ось вона вирішила вряди-годи приїхати в гості. Максим зустрів її машиною. Ніна з дівчиною Максима Олею, готували вечерю. – Так-так-так, і що ти в нас тут готуєш, господине, га?! – зайшла на кухню мати і звернулась до Олі. – Щось не розберу ніяк. Ольга постаралася посміхнутися і чемно сказала: – М’ясо з картоплею та грибами. – Ой, викинь ти це! – єхидно сказала мати Максима. – Як можна таке на ніч їсти? Ось, я зварила зупу. Побачивши «зупу» Ніна й Ольга застигли
– Цю залишай, – задоволено посміхнулася Ніна, коли батько повернувся додому. Ішов він недалеко – проводити до таксі свою дівчину, яку, власне, запрошував додому на вечерю познайомитись із дочкою. – Думаєш? – підморгнув він Ніні. – Ага. Вона класна. Не те що Олена твоя минула, ось де фу–фу–фу… – Так, Ніно, ми з тобою хіба […]
Марія готувала обід, коли пролунав телефонний дзвінок. – Марія, ти вдома? – почула вона голос чоловіка, як тільки взяла слухавку. – Так, – відповіла жінка. – Чудово! Я скоро теж буду вдома! І я підготував для тебе сюрприз, – якось загадково додав Микола і закінчив виклик. Марія пропустила слова чоловіка крізь вуха, і продовжила готувати обід. Через годину відкрилися вхідні двері. – Кохана, можеш вийти на секундочку! – почула жінка голос Миколи. Марія швидко витерла руки об фартух, вийшла в коридор і… ахнула від побаченого
Микола та Марія одружилися п’ять років тому. Родичів у місті ні в кого не було, тому щоразу, коли приїжджав хтось із рідні в гості, вони раділи. Марія любила рідню Миколи, намагалася їм догодити. Загалом, вони були гостинними і завжди двері їхньої квартири були відчинені всім нечисленним родичам. Тільки родичі Марії приїжджали рідко. Молодший брат і […]
Вадим акуратно зайшов на кухню. – Юлю, до нас моя мама збирається в гості! – заявив він дружині. Юля і так була невдоволена, а тут ще й Вадим з такими новинами… – Ага! – здуваючи з лоба пасмо волосся, кивнула молода жінка. Юля ретельно прибирала на кухні. Вона завжди так робила, коли злилася. – Ти точно мене почула? – здивовано перепитав чоловік. – Приїжджає моя улюблена свекруха, – повторила Юля. – Все нормально? – захвилювався Вадим! – Нічого не нормально! – вигукнула дружина, жбурнувши ганчірку в раковину. – І повір мені, це не через Ларису Миколаївну! – Та що трапилося?! – ахнув чоловік. – А трапилося, Вадимчику найгірше! – сказала Юля. Вадим застиг від здивування
– Юлю, до нас мама збирається у гості. – Вадим акуратно зайшов на кухню. Мало того, що Юля була зла, ще й він з такими новинами. – Ага! – здуваючи з лоба пасмо волосся, що вибилося з пучка, кивнула молода жінка. Ох, як вона була зла! А коли Юля злилася, то вона прибирала. Медитація така. […]
Ольга Іванівна готувала вечерю, як у двері подзвонили. – Алісо? – здивувалася вона, побачивши свою доньку та онука. – Привіт, мамо! А ми неподалік були, вирішили зайти, – усміхнулася донька. – Ну, проходьте, – запросила жінка доньку. Ольга Іванівна швидко зробила чай, поставила вазочку з печивом. – Доню, у вас щось сталося? – запитала жінка, помітивши, що Аліса якась схвильована. – Так…Тобто ні, – зам’ялася донька. – Доню, я ж бачу! – наполягла мати. – Мамо, у мене є одне делікатне прохання, – загадково сказала Аліса, зібралася з думками і все виклала матері. Ольга Іванівна вислухала доньку і застигла від почутого
– Юра, дзвонили з роботи, пропонують вийти раніше. Юрко глянув на дружину і насупився. – А як же Ігор? Його ж у садок ще не беруть. – Ось у цьому й проблема. Аліса сіла поруч із чоловіком, глянувши у бік дитячої, де солодко спав їхній синочок. Ледве вдалося його вкласти на денний сон, такий непосидючий […]
– Як це ти продав квартиру? – дуже тихо запитала Олена у свого чоловіка. – Я не розчула, чи що? – Це моя спадщина, що хочу, те й роблю! – сказав Сергій, милуючись фотографією машини. – Зате дивись, яка красуня! Нам усі сусіди заздрити будуть! – Ми живемо у крихітній двокімнатній квартирці вчотирьох! – жінка ледь стримувалася. – До нас постійно приїжджає ночувати твоя мама, наче у неї свого житла немає! І ти мені кажеш, що продав хорошу трикімнатну квартиру заради машини? – Не лізь не в свою справу! – заявив Сергій. Олена спокійно вимкнула плиту і вийшла з кухні. Нехай сам собі вечерю готує. А потім вона зробила несподіване
– Як це ти продав квартиру? – дуже тихо поцікавилася Олена у чоловіка. – Я не розчула, чи що? – Це моя спадщина, що хочу, те й роблю! – сказав Сергій, милуючись фотографією машини. – Зате дивись, яка красуня! Нам усі сусіди заздрити будуть! – Ми живемо у крихітній двокімнатній квартирці вчотирьох, – жінка ледь […]
Віри Миколаївни не стало… Ділити спадщину приїхали її племінники – Ірина й Павло. У коридорі задзвеніли ключі. Зайшла Марина Степанівна – двоюрідна сестра покійної. Під пахвою у неї була папка документів. – Доброго дня, дорогенькі, – сказала вона і важко сіла на диван. – Ось принесла заповіт. Віра Миколаївна у мене його зберігала. Сказала: «Як не стане мене – одразу віддай, поки не посварилися!» Павло миттю стрепенувся. Ірина застигла. У повітрі нависла напруга. – І що там? – нетерпляче запитав Павло. Марина Степанівна дістала папери, одягла окуляри у старомодній оправі, і прочитала заповіт. – Цього не може бути! – вигукнули племінники
У квартирі пахло валерʼянкою і старістю. Тітки Віри не стало у вівторок, коли за вікном мрячив дрібний дощ, а на кухні гудів старий холодильник. Останні десять років вона жила одна в трикімнатній квартирі, збирала порцелянових собачок і писала листи чоловікові, якого давно не стало. Щонеділі вона діставала стару скриньку, що пахла лавандою і часом, перебирала […]