Автор: Redaktor
Uncategorized

Рита з Вадимом вирішили одружитися. Все було б добре, але керувати підготовкою до весілля взялися мати й сестра нареченого. – Що, синку, кращого не було?! – якось почула Рита, як мати казала Вадиму. – Втомишся ти ще з цією Ритою! Ой, гаразд… Не піде з цією, ми тобі нову знайдемо. Кращу в сто разів! За пару днів до свята мати й сестра Вадима вирішили привезти Риті нову весільну сукню. Її вибір не відповідав їхнім смакам. – Що то за нічнушка? – почала майбутня свекруха. – І в ній вона до гостей піде? Розмов не оберемося! Рита послухала все це і в день весілля зробила несподіване

RedaktorКоментарі Вимкнено до Рита з Вадимом вирішили одружитися. Все було б добре, але керувати підготовкою до весілля взялися мати й сестра нареченого. – Що, синку, кращого не було?! – якось почула Рита, як мати казала Вадиму. – Втомишся ти ще з цією Ритою! Ой, гаразд… Не піде з цією, ми тобі нову знайдемо. Кращу в сто разів! За пару днів до свята мати й сестра Вадима вирішили привезти Риті нову весільну сукню. Її вибір не відповідав їхнім смакам. – Що то за нічнушка? – почала майбутня свекруха. – І в ній вона до гостей піде? Розмов не оберемося! Рита послухала все це і в день весілля зробила несподіване

– Вадиме, це наше весілля, і воно пройде так, як ми хочемо! Я не збираюся танцювати під дудку твоєї рідні! – Рита вкотре намагалася пояснити все своєму хлопцю. За відсутності родичів їй це вдавалося легко. Але зараз він просто відмовлявся сприймати все, що вона казала. – Так? А ти про мене подумала? Ти правильно сказала […]
Uncategorized

​​Ірина Сергіївна привела свою внучку додому з садочка. – Ну все, біжи, переодягайся. Зараз вечеряти будемо, – сказала бабуся дівчинці. Марійка побігла в глиб квартири, і почала відкривати всі шафи, шукаючи щось. – Марійка, що ти робиш? – здивувалася Ірина Сергіївна. – Нема… І тут нема… Де мама його ховає? – раптом сказала дівчинка. – Кого ховає? – не зрозуміла бабуся. – Бабусю, я знаю один мамин «секретик», – несподівано сказала Марійка. – Нахились до мене, я тобі його розповім. ​​Ірина Сергіївна нахилилася до внучки. Марійка щось тихенько прошепотіла їй на вушко. ​​Ірина Сергіївна вислухала внучку і аж присіла від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до ​​Ірина Сергіївна привела свою внучку додому з садочка. – Ну все, біжи, переодягайся. Зараз вечеряти будемо, – сказала бабуся дівчинці. Марійка побігла в глиб квартири, і почала відкривати всі шафи, шукаючи щось. – Марійка, що ти робиш? – здивувалася Ірина Сергіївна. – Нема… І тут нема… Де мама його ховає? – раптом сказала дівчинка. – Кого ховає? – не зрозуміла бабуся. – Бабусю, я знаю один мамин «секретик», – несподівано сказала Марійка. – Нахились до мене, я тобі його розповім. ​​Ірина Сергіївна нахилилася до внучки. Марійка щось тихенько прошепотіла їй на вушко. ​​Ірина Сергіївна вислухала внучку і аж присіла від почутого

Як дзвонила в дзвінок сусідка, Олена знала, у них був свій код: два короткі — відкривай швидше. Тож господиня відчинила двері і, навіть не подивившись, хто там дзвонив, повернулася на кухню, діставати посуд. – Оленка, ти що свекруху вигнала чи що? — почулося зі сходового майданчика. Олена виглянула з кухні до коридора. Маргарита стояла з […]
Uncategorized

– Мамо, ти вдома?! – вигукнула Люба у слухавку. В Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона. – А ти чого це, Любочко, така? – Яка? – спитала дочка. – Сердита… – пояснила мати. – Звичайна я, мамо! – вигукнула Люба. – Коротше кажучи, я зараз до тебе прийду! – Навіщо? – здивувалася мати. – Коли прийду, дізнаєшся! – заявила дочка. Люба жила в сусідньому будинку, тож за п’ять хвилин зʼявилася до матері з якимось пакетом. З нього вона почала діставати і ставити на кухонний стіл літрові банки з чимось незрозумілим. Вона дістала їх три штуки. – Ось! – блискаючи очима, видихнула дочка. Тетяна застигла, не розуміючи, що відбувається.

RedaktorКоментарі Вимкнено до – Мамо, ти вдома?! – вигукнула Люба у слухавку. В Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона. – А ти чого це, Любочко, така? – Яка? – спитала дочка. – Сердита… – пояснила мати. – Звичайна я, мамо! – вигукнула Люба. – Коротше кажучи, я зараз до тебе прийду! – Навіщо? – здивувалася мати. – Коли прийду, дізнаєшся! – заявила дочка. Люба жила в сусідньому будинку, тож за п’ять хвилин зʼявилася до матері з якимось пакетом. З нього вона почала діставати і ставити на кухонний стіл літрові банки з чимось незрозумілим. Вона дістала їх три штуки. – Ось! – блискаючи очима, видихнула дочка. Тетяна застигла, не розуміючи, що відбувається.

– Мамо, ти вдома?! – цю фразу у телефоні дочка сказала таким тоном, що у Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона тремтячим голосом, і тільки потім спитала: – А ти чого це, Любочко, така?.. – Яка? – все тим же голосом спитала дочка. – Сердита… – Звичайна я, мамо! Коротше кажучи, я […]
Uncategorized

Роман повернувся додому з роботи. Чоловік швидко роззувся, зняв куртку, і зайшов на кухню. – Привіт, – сказав він до дружини. – Нас моя сестра в гості кличе, я сказав, що ми будем! – Романе, ти ж знаєш, що нам зараз не до гостей, – важко зітхнула Вероніка. – У нас двоє маленьких дітей! – Так там же багато няньок, – знизав чоловік плечима. – Та й я вже пообіцяв, що ми будемо! – Ну, якщо пообіцяв, то виходу немає, доведеться іти, – підозріло посміхнулася Вероніка. – От і чудово! – зрадів чоловік. Але Роман навіть уявити не міг, що задумала його дружина

RedaktorКоментарі Вимкнено до Роман повернувся додому з роботи. Чоловік швидко роззувся, зняв куртку, і зайшов на кухню. – Привіт, – сказав він до дружини. – Нас моя сестра в гості кличе, я сказав, що ми будем! – Романе, ти ж знаєш, що нам зараз не до гостей, – важко зітхнула Вероніка. – У нас двоє маленьких дітей! – Так там же багато няньок, – знизав чоловік плечима. – Та й я вже пообіцяв, що ми будемо! – Ну, якщо пообіцяв, то виходу немає, доведеться іти, – підозріло посміхнулася Вероніка. – От і чудово! – зрадів чоловік. Але Роман навіть уявити не міг, що задумала його дружина

– Нас моя сестра в гості кличе, я сказав, що ми у суботу вільні. Роман повідомив цю новину і уткнувся у свій телефон. Навіть не спитав думки своєї дружини, думаючи, що вона згодна за умовчанням. – Романе, ну куди ми з двома дітьми підемо, – обурилася Вероніка. – Старшого збери, молодшу збери… І в них […]
Uncategorized

Софія прокинулася рано, зварила кашу нагодувала Андрійка. Дмитро збирався на роботу, постійно заглядаючи в кімнату сина. – Може, сьогодні рано повернуся, – сказав чоловік, цілуючи дружину. – Погуляємо разом. – Було б чудово! – усміхнулася Софія. У двері подзвонили. Софія здивовано подивилася на годинник – восьма ранку. На порозі стояла свекруха, за руку вона тримала доньку сестри Дмитра. – Доброго ранку, – Ганна Петрівна зробила крок у коридор. – Ось привезла до вас Катрусю. Тепер вона у вас житиме! – В сенсі у нас? Що ти таке кажеш? Чому? – запитав Дмитро, здивовано переглядаючись з Софією, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Софія прокинулася рано, зварила кашу нагодувала Андрійка. Дмитро збирався на роботу, постійно заглядаючи в кімнату сина. – Може, сьогодні рано повернуся, – сказав чоловік, цілуючи дружину. – Погуляємо разом. – Було б чудово! – усміхнулася Софія. У двері подзвонили. Софія здивовано подивилася на годинник – восьма ранку. На порозі стояла свекруха, за руку вона тримала доньку сестри Дмитра. – Доброго ранку, – Ганна Петрівна зробила крок у коридор. – Ось привезла до вас Катрусю. Тепер вона у вас житиме! – В сенсі у нас? Що ти таке кажеш? Чому? – запитав Дмитро, здивовано переглядаючись з Софією, не розуміючи, що відбувається

– Діма, ти квіти взяв? – Софія поправила шапочку на сплячому Андрійку. – Тільки не кажи, що забув. – Купив, коли за підгузками заїжджав, – Дмитро пригальмував на світлофорі і кивнув на букет хризантем, що лежить на передньому сидінні. – Мама їх любить. Софія відвернулася до вікна. Краплі дощу стікали склом, розмиваючи вогні вечірнього міста. […]
Uncategorized

Ліда провела чоловіка у відрядження, прибирала в квартирі. – І чим зайнятися далі? – думала вона. – Подзвоню до Віки, можливо захоче в кафе сходити! Ліда набрала номер подруги. – Привіт, Вікторія! Як дивишся на те, щоб випити чашечку кави? – запропонувала вона. – Вибач, Лідо, я занедужала, – сумно відповіла подруга. – Зрозуміло. Відпочивай…, – додала Ліда і закінчила виклик. Раптом, Ліді на думку спала, геніальна ідея – відвідати Віку. Жінка швидко зібралася, зайшла в магазин, купила гостинці, та вирушила до Вікторії. Ліда піднялася до квартири подруги, подзвонила у двері, двері відкрилися і…Ліда заціпеніла від побаченої картини

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ліда провела чоловіка у відрядження, прибирала в квартирі. – І чим зайнятися далі? – думала вона. – Подзвоню до Віки, можливо захоче в кафе сходити! Ліда набрала номер подруги. – Привіт, Вікторія! Як дивишся на те, щоб випити чашечку кави? – запропонувала вона. – Вибач, Лідо, я занедужала, – сумно відповіла подруга. – Зрозуміло. Відпочивай…, – додала Ліда і закінчила виклик. Раптом, Ліді на думку спала, геніальна ідея – відвідати Віку. Жінка швидко зібралася, зайшла в магазин, купила гостинці, та вирушила до Вікторії. Ліда піднялася до квартири подруги, подзвонила у двері, двері відкрилися і…Ліда заціпеніла від побаченої картини

Ліда подивилася на екран телефону — тільки сім годин ранку. – І навіщо я так рано встала у суботу?! Нічого робити, сумку чоловікові ще вчора зібрала…,- подумала Ліда про себе, і навіть хотіла знову забратися під затишну ковдру, але раптом… Раптом знову накотило те саме незрозуміле передчуття тривоги, яке останнім часом Ліда відчувала все частіше […]
Uncategorized

В Ольги Федорівни не стало чоловіка. Її донька Іра поїхала працювати у невелике селище. Заміж там вийшла. Вони їздили один до одного в гості. Але зараз не час. Весна настане, тоді й поїде. А поки Ольга Федорівна похмуро дивилася у вікно. І тут її погляд зупинився на якійсь фігурці. Цю дівчину вона вже не раз бачила у дворі. Сидить бувало до пізньої ночі, а потім зникає. Тільки хотіла в кватирку покликати її і запитати, на кого чекає, як незнайомка встала і попрямувала до їхнього під’їзду! – Ось тобі й на! – Ольга Федорівна вийшла на майданчик і застигла від здивування

RedaktorКоментарі Вимкнено до В Ольги Федорівни не стало чоловіка. Її донька Іра поїхала працювати у невелике селище. Заміж там вийшла. Вони їздили один до одного в гості. Але зараз не час. Весна настане, тоді й поїде. А поки Ольга Федорівна похмуро дивилася у вікно. І тут її погляд зупинився на якійсь фігурці. Цю дівчину вона вже не раз бачила у дворі. Сидить бувало до пізньої ночі, а потім зникає. Тільки хотіла в кватирку покликати її і запитати, на кого чекає, як незнайомка встала і попрямувала до їхнього під’їзду! – Ось тобі й на! – Ольга Федорівна вийшла на майданчик і застигла від здивування

Настав вечір. Погода на вулиці була «не зрозуміло яка», як казав колись чоловік Ольги Федорівни. Хороший чоловік був. Занедужав, не стало його… Вона сама залишилася. Донька Іра як вивчилася на фельдшерку, так поїхала працювати у невелике селище, заміж там вийшла. Ось вони й їздили один до одного у гості. Але зараз не той час, щоб […]
Uncategorized

Наталія Григорівна з самого ранку покликала сина для серйозної розмови. Вона запланувала познайомити Миколу з дочкою своєї знайомої Ганни. Сім’я в дівчини була забезпечена і порядна. Порадившись із чоловіком, Наталія Григорівна вирішила, що Миколу настав час одружити. І дочка знайомих для цього підходила ідеально… – Мамо, я одружуюся! – радісно заявив Микола, забігаючи в батьківський дім. – З ким, Микольцю? – ахнула Наталія Григорівна. – З цією?! Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – Так, годі, мамо! – сказав Микола. – Не реагуй ти так. Все одно це колись сталося б… Наталія Григорівна просто не вірила своїм вухам

RedaktorКоментарі Вимкнено до Наталія Григорівна з самого ранку покликала сина для серйозної розмови. Вона запланувала познайомити Миколу з дочкою своєї знайомої Ганни. Сім’я в дівчини була забезпечена і порядна. Порадившись із чоловіком, Наталія Григорівна вирішила, що Миколу настав час одружити. І дочка знайомих для цього підходила ідеально… – Мамо, я одружуюся! – радісно заявив Микола, забігаючи в батьківський дім. – З ким, Микольцю? – ахнула Наталія Григорівна. – З цією?! Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – Так, годі, мамо! – сказав Микола. – Не реагуй ти так. Все одно це колись сталося б… Наталія Григорівна просто не вірила своїм вухам

– Мамо, я одружуюся! – радісно оголосив молодший син, забігаючи в батьківський дім, куди він приїжджав усе рідше. – З ким, Микольцю? З цією? Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – бурхливо відреагувала Наталя Григорівна, випустивши з рук модний журнал, який вона гортала зазвичай під час сніданку. – Так, годі, мамо. Не реагуй […]
Uncategorized

Світлана вже збиралася лягати спати, коли у двері подзвонили. – А це ще кого принесло? – здивувалася вона, глянувши на годинник. Жінка накинула халат, вийшла в коридор, відкрила двері і побачила свою подругу Ірину. – Ірино? Що сталося? Ти чому так пізно? – схвильовано запитала Світлана. Ірина мовчки зайшла в коридор. – І як це розуміти? Як ти могла зі мною так вчинити? – процідила крізь зуби вона. – В сенсі? – усміхнулася Світлана. – Ти мені життя зруйнувала! – несподівано вигукнула Ірина. – Іра, та що сталося? Я тебе не розумію? – Світлана здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Світлана вже збиралася лягати спати, коли у двері подзвонили. – А це ще кого принесло? – здивувалася вона, глянувши на годинник. Жінка накинула халат, вийшла в коридор, відкрила двері і побачила свою подругу Ірину. – Ірино? Що сталося? Ти чому так пізно? – схвильовано запитала Світлана. Ірина мовчки зайшла в коридор. – І як це розуміти? Як ти могла зі мною так вчинити? – процідила крізь зуби вона. – В сенсі? – усміхнулася Світлана. – Ти мені життя зруйнувала! – несподівано вигукнула Ірина. – Іра, та що сталося? Я тебе не розумію? – Світлана здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Світлана дотяглася до телефону, і тут же важко зітхнула, побачивши, хто дзвонить. Ірина, подруга. Ну як подруга? Світлана ж для неї подружкою якраз і була. Втішала після розлучення (хоча Іра сама в ньому винна), сиділа з її дитиною, привозила продукти, коли вона нездужала. А ось сама Іра дзвонить лише тоді, коли їй щось треба. Ось […]
Uncategorized

Катя сиділа у своєму кабінеті і перебирала документи. Раптом до неї в кабінет забігла її подруга Алла. Вона щільно закрила двері і сіла навпроти Каті. – Катю, ти не повіриш що я дізналася, – прошепотіла Алла. – Заінтригувала, – усміхнулася Катерина. – Це стосується твого Анатолія, – несподівано додала подруга. – В сенсі? – не зрозуміла Катя. – Я дізналася його таємницю, – додала Алла. – Яку ще таємницю? Ти про що? – запитала Катерина. Алла покрутила головою на всі боки, потім різко встала, підійшла до подруги і щось прошепотіла їй на вушко. Катерина вислухала її і застигла від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Катя сиділа у своєму кабінеті і перебирала документи. Раптом до неї в кабінет забігла її подруга Алла. Вона щільно закрила двері і сіла навпроти Каті. – Катю, ти не повіриш що я дізналася, – прошепотіла Алла. – Заінтригувала, – усміхнулася Катерина. – Це стосується твого Анатолія, – несподівано додала подруга. – В сенсі? – не зрозуміла Катя. – Я дізналася його таємницю, – додала Алла. – Яку ще таємницю? Ти про що? – запитала Катерина. Алла покрутила головою на всі боки, потім різко встала, підійшла до подруги і щось прошепотіла їй на вушко. Катерина вислухала її і застигла від почутого

– Катю, у тебе помада розмазалася, – прошепотіла Алла, пробігаючи повз з горою документів. Катерина машинально потяглася до дзеркальця, хоч точно пам’ятала – зранку навіть не фарбувалась. На ходу подруга додала: – Зайди до мене, терміново. У відділі кадрів панувала звична метушня. Алла, притискаючи до себе документи, височіла над столом, як капітан на містку. – […]