Автор: Redaktor
Uncategorized

Дарина була на роботі. – Даринко, зайди до мене! – гукнула її завідувачка Марина Степанівна. Дарина зайшла в кабінет. – Розумієш, Даринко, – сказала завідувачка. – Ти хороша працівниця. Але кар’єрного зростання я тобі запропонувати не можу. Немає в тобі цієї… Хватки… Розумієш? Дарина тільки кивала, мріючи пошвидше вийти з кабінету… Увечері, коли вона прийшла додому, раптом пролунав дзвінок із незнайомого номера: – Дарина Олексіївна? Доброго вечора, це нотаріус Семеняк Ірина Павлівна. Ви знаєте Тамару Михайлівну Ящук? – Так, це моя двоюрідна бабуся, – розгубилася Дарина. – Прийміть мої співчуття. Тамари Михайлівни не стало. Вона вам дещо залишила… – Що залишила? – Дарина аж присіла від здивування

RedaktorКоментарі Вимкнено до Дарина була на роботі. – Даринко, зайди до мене! – гукнула її завідувачка Марина Степанівна. Дарина зайшла в кабінет. – Розумієш, Даринко, – сказала завідувачка. – Ти хороша працівниця. Але кар’єрного зростання я тобі запропонувати не можу. Немає в тобі цієї… Хватки… Розумієш? Дарина тільки кивала, мріючи пошвидше вийти з кабінету… Увечері, коли вона прийшла додому, раптом пролунав дзвінок із незнайомого номера: – Дарина Олексіївна? Доброго вечора, це нотаріус Семеняк Ірина Павлівна. Ви знаєте Тамару Михайлівну Ящук? – Так, це моя двоюрідна бабуся, – розгубилася Дарина. – Прийміть мої співчуття. Тамари Михайлівни не стало. Вона вам дещо залишила… – Що залишила? – Дарина аж присіла від здивування

– А донька Світлани заміж виходить, – мама поставила тарілку супу перед Дариною. – За програміста. Квартиру вже купили у новобудові. – Мамо, ну давай не починай, – Дарина машинально помішувала суп ложкою. – А що не починати? Двадцять дев’ять років. Всі подруги твої давно сім’є мають, зробили кар’єру. Одна ти… – мама зітхнула тяжко, […]
Uncategorized

Ліля заявила вдома, що її завтра не буде. Вона їде у відрядження! Жінка розподілила обов’язки в сімʼї – хтось піде у магазин, хтось погуляє з собачкою, хтось подивиться за маленькими близнюками… Обід наступного дня Ліля приготували разом зі старшою донькою Іринкою… У спальні, вже перед сном її чоловік Павло з подивом подивився на Лілю. – Кохана, давай, зізнавайся, що це ще за таке відрядження в тебе?! – запитав він. – Звідки воно взялося?! Я поговорю з твоїм начальником, що це він таке ще вигадав… – Не треба ні з ким розмовляти! – раптом зупинила його Ліля. Павло застиг від здивування, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ліля заявила вдома, що її завтра не буде. Вона їде у відрядження! Жінка розподілила обов’язки в сімʼї – хтось піде у магазин, хтось погуляє з собачкою, хтось подивиться за маленькими близнюками… Обід наступного дня Ліля приготували разом зі старшою донькою Іринкою… У спальні, вже перед сном її чоловік Павло з подивом подивився на Лілю. – Кохана, давай, зізнавайся, що це ще за таке відрядження в тебе?! – запитав він. – Звідки воно взялося?! Я поговорю з твоїм начальником, що це він таке ще вигадав… – Не треба ні з ким розмовляти! – раптом зупинила його Ліля. Павло застиг від здивування, не розуміючи, що відбувається

5-30 ранку. Ще темно. Вітер завиває за вікном. У квартирі тихо. Сім’я ще спить. Спить старша сімнадцятирічна Іринка, мамина помічниця та модниця. Сплять хлопці у своїй хлопчачій кімнаті. Старший із них – Сергій, у свої 14 років уже юний комп’ютерний геній, і пустотливі, невгамовні першокласники–близнюки Сашко та Мишко. Поруч із Лілею спить чоловік. Брови у […]
Uncategorized

Катя приготувала вечерю, і покликала чоловіка до столу. Через декілька хвилин Вадим зʼявився на кухні. – Що це ти мені приготувала? – насупив брови Вадим. – Я таке їсти не збираюсь! – Але ж це твій улюблений салат… – зніяковіла дружина. – Я грецький вже розлюбив. Зараз усі сири якісь несмачні, – невдоволено додав чоловік. – Міг би і попередити, – Катя ображено підібгала губи. – Перед тим як я ціле “відро” накришила! – То це ще я винен? – образився Вадим. – А знаєш що! Давай краще розлучимося! – Розлучимося? Як розлучимося? Через салат? – Катя здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Катя приготувала вечерю, і покликала чоловіка до столу. Через декілька хвилин Вадим зʼявився на кухні. – Що це ти мені приготувала? – насупив брови Вадим. – Я таке їсти не збираюсь! – Але ж це твій улюблений салат… – зніяковіла дружина. – Я грецький вже розлюбив. Зараз усі сири якісь несмачні, – невдоволено додав чоловік. – Міг би і попередити, – Катя ображено підібгала губи. – Перед тим як я ціле “відро” накришила! – То це ще я винен? – образився Вадим. – А знаєш що! Давай краще розлучимося! – Розлучимося? Як розлучимося? Через салат? – Катя здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

— Що ти приготувала мені? — Вадим насупив брови. — Я таке їсти не збираюсь! — Але ж це твій улюблений салат… — зніяковіла молода дружина. — Я грецький вже розлюбив. Зараз усі сири якісь несмачні. – Міг би і попередити, – Катя ображено підібгала губи, – перед тим як я ціле відро салату накришила. […]
Uncategorized

Мишко зайшов у квартиру матері. Мама була в лікарні і він вирішив трохи у неї прибрати. Раптом пролунав дзвінок в двері. Мишко відкрив двері, а там… Якась незнайома жінка! В руках у неї був пиріг з вишнями. Жінка побачила Мишка і зніяковіла. – Ой вибачте, а я тут Ганні Дмитрівні її улюблений пиріг принесла, – сказала незнайомка. – А мама в лікарні, – Мишко з цікавістю розглядав жінку. – Мишко, а ти мене не впізнав? – раптом посміхнулася гостя і простягла йому пиріг. – Ганна Дмитрівна говорила це твій улюблений. Спробуй, чи вийшло у мене? Ти мене забув, так? Мишко застиг від здивування

RedaktorКоментарі Вимкнено до Мишко зайшов у квартиру матері. Мама була в лікарні і він вирішив трохи у неї прибрати. Раптом пролунав дзвінок в двері. Мишко відкрив двері, а там… Якась незнайома жінка! В руках у неї був пиріг з вишнями. Жінка побачила Мишка і зніяковіла. – Ой вибачте, а я тут Ганні Дмитрівні її улюблений пиріг принесла, – сказала незнайомка. – А мама в лікарні, – Мишко з цікавістю розглядав жінку. – Мишко, а ти мене не впізнав? – раптом посміхнулася гостя і простягла йому пиріг. – Ганна Дмитрівна говорила це твій улюблений. Спробуй, чи вийшло у мене? Ти мене забув, так? Мишко застиг від здивування

Мишко озирнувся і важко зітхнув – як тепер все складеться? Ось він і повернувся назад у батьківську квартиру. Матір поклали в лікарню – тепер йому з нею треба жити. Вона коли з лікарні вийде, одній їй не можна. Прощавай свобода… Відколи Мишко став сам працювати, він жив на орендованій квартирі. Орендував невелику студію – так […]
Uncategorized

Роман з дружиною Юлею поїхали в гості до її батьків. Свою тещу Роман недолюблював, але готувала Марина Юріївна ну дуже смачно! Зять щиро смакував і її яловичий холодець з хріном, і канапочки з ікрою, і різні салати з майонезом… Ну, а з тестем можна було й почаркувати. Сергій Маркович нормально підготувався… Але за таким шикарним столом, Роман раптом відчув важкість. Коли всі вже пішли спати, Роман тихенько зайшов на кухню, пошукати хоч щось від шлунку. Він ішов і підсвічував собі телефоном. Раптом на кухонному диванчику хтось заворушився! Роман придивився хто там і очам своїм не повірив

RedaktorКоментарі Вимкнено до Роман з дружиною Юлею поїхали в гості до її батьків. Свою тещу Роман недолюблював, але готувала Марина Юріївна ну дуже смачно! Зять щиро смакував і її яловичий холодець з хріном, і канапочки з ікрою, і різні салати з майонезом… Ну, а з тестем можна було й почаркувати. Сергій Маркович нормально підготувався… Але за таким шикарним столом, Роман раптом відчув важкість. Коли всі вже пішли спати, Роман тихенько зайшов на кухню, пошукати хоч щось від шлунку. Він ішов і підсвічував собі телефоном. Раптом на кухонному диванчику хтось заворушився! Роман придивився хто там і очам своїм не повірив

Незважаючи на те, що Роман не був ні жадібним, ні шкідливим, але свою тещу він недолюблював… Недолюблював за зарозумілість і неповагу до нього, як йому здавалося. Загалом він і сам не знав до пуття за що. У принципі, нічого поганого вона йому не зробила. Але було одразу видно, що Марина Юріївна раніше була начальницею. Замашки […]
Uncategorized

Ольга Петрівна гарно вдягнулася і вийшла на вулицю. Вона йшла до своїх квартирантів, забрати квартплату. Жінка дійшла до будинку і, їдучи на п’ятий поверх, думала, чим смачненьким себе порадує, коли отримає гроші. Ольга Петрівна дуже любила червону рибку, морепродукти і могла собі це дозволити. А чому ні?! Вона вже в тому віці, коли невідомо, скільки залишилося і заощаджувати їй нічого… Ольга Петрівна натиснула кнопку дзвінка. У неї був свій ключ від квартири, але навіщо нахабніти, коли квартиранти хороші? На цей раз чекати довелося чомусь довше, аніж зазвичай… Нарешті двері відкрилися і Ольга Петрівна ахнула від несподіванки

RedaktorКоментарі Вимкнено до Ольга Петрівна гарно вдягнулася і вийшла на вулицю. Вона йшла до своїх квартирантів, забрати квартплату. Жінка дійшла до будинку і, їдучи на п’ятий поверх, думала, чим смачненьким себе порадує, коли отримає гроші. Ольга Петрівна дуже любила червону рибку, морепродукти і могла собі це дозволити. А чому ні?! Вона вже в тому віці, коли невідомо, скільки залишилося і заощаджувати їй нічого… Ольга Петрівна натиснула кнопку дзвінка. У неї був свій ключ від квартири, але навіщо нахабніти, коли квартиранти хороші? На цей раз чекати довелося чомусь довше, аніж зазвичай… Нарешті двері відкрилися і Ольга Петрівна ахнула від несподіванки

Раннім зимовим вечором по тротуару спального району міста йшла висока жінка. Надворі ще було світло і вечір радував погодою. Був дуже легкий морозець, а весь день світило яскраве сонце. Зараз сонце хилилося до заходу і переливалося останніми промінчиками в білих, блискучих від морозу сніжинках. Жінці погода подобалася, вона йшла неквапливим кроком. Висока, представницька, літня, шістдесят […]
Uncategorized

Люда прибирала в квартирі, коли почула, що з кімнати її гукає свекруха. Раїса Василівна була слаба, тому невістка не роздумуючи кинулася до жінки. – Що сталося? Вам зле? – одразу запитала Людмила у свекрухи. – Підійди ближче, – тихим голосом сказала Раїса Василівна. Люда підійшла ближче до свекрухи. – Людо, нахилися, я маю тобі щось сказати, – раптом промовила Раїса Василівна. Людмила нахилилася ближче до свекрухи. Раїса Василівна щось шепнула невістці на вухо. Людмила вислухала свекруху і аж присіла від почутого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Люда прибирала в квартирі, коли почула, що з кімнати її гукає свекруха. Раїса Василівна була слаба, тому невістка не роздумуючи кинулася до жінки. – Що сталося? Вам зле? – одразу запитала Людмила у свекрухи. – Підійди ближче, – тихим голосом сказала Раїса Василівна. Люда підійшла ближче до свекрухи. – Людо, нахилися, я маю тобі щось сказати, – раптом промовила Раїса Василівна. Людмила нахилилася ближче до свекрухи. Раїса Василівна щось шепнула невістці на вухо. Людмила вислухала свекруху і аж присіла від почутого

– Люда, маму через тиждень приблизно випишуть, потрібно підготувати для неї кімнату, – Сашко дружину не питав, просто поставив перед фактом. Він вже все вирішив. – Що? До нас? Ні! – майже вигукнула Людмила. – Ти чуєш мене? Сподіваюся, ти Раїсі Василівні нічого не обіцяв? Цьому не бувати! – Слухай, ну які ще є варіанти? […]
Uncategorized

Поліна повернулася додому раніше ніж зазвичай. Жінка припаркувала автомобіль біля свого будинку, дістала ключі, зайшла у під’їзд. В підʼїзді пахло свіжою випічкою. – Знову сусідка, тітка Зіна пече пироги, – усміхнулася Поліна. Жінка швидко піднялася на свій поверх, тихенько відчинила двері квартири і застигла. З кімнати долинали гучні голоси та сміх. Чоловічий сміх. – А це ще що таке? Григорій в цей час ще на роботі! – здивувалася жінка. – Невже хтось чужий пробрався?! Поліна навшпиньки підійшла до прочинених дверей кімнати, заглянула всередину і…застигла від побаченої картини

RedaktorКоментарі Вимкнено до Поліна повернулася додому раніше ніж зазвичай. Жінка припаркувала автомобіль біля свого будинку, дістала ключі, зайшла у під’їзд. В підʼїзді пахло свіжою випічкою. – Знову сусідка, тітка Зіна пече пироги, – усміхнулася Поліна. Жінка швидко піднялася на свій поверх, тихенько відчинила двері квартири і застигла. З кімнати долинали гучні голоси та сміх. Чоловічий сміх. – А це ще що таке? Григорій в цей час ще на роботі! – здивувалася жінка. – Невже хтось чужий пробрався?! Поліна навшпиньки підійшла до прочинених дверей кімнати, заглянула всередину і…застигла від побаченої картини

— Поліно, ти знову перекладаєш свої обов’язки на мене? — Григорій навіть не відволікся від екрана комп’ютера, продовжуючи клацати мишкою. — Григорій, це лише хвилин на сорок. Мені правда треба на огляд, — Поліна поправила шарф, прикриваючи шию від протягу з прочиненого вікна. – Я швидко. — А як там черга? — він розвернувся в […]
Uncategorized

Петро Захарович провів свого друзяку Олега й ліг спати після шашликів. Наступного дня він під’їхав до свого будинку машиною, і раптом побачив якусь незнайому молоду дівчину… Вийшовши з автівки, чоловік спитав: – Ви до мого сина Артема? Так він тут у селі не живе. В місто жити переїхав. – А я знаю, Петре Захаровичу, – раптом сказала ніжним голосом дівчина. – Я до вас прийшла. Моє ім’я Віра. – До мене? – здивувався чоловік. – Цікаво… Віра несподівано простягла йому якесь фото. – Хто це?! – здивовано запитав Петро, не розуміючи, що відбувається

RedaktorКоментарі Вимкнено до Петро Захарович провів свого друзяку Олега й ліг спати після шашликів. Наступного дня він під’їхав до свого будинку машиною, і раптом побачив якусь незнайому молоду дівчину… Вийшовши з автівки, чоловік спитав: – Ви до мого сина Артема? Так він тут у селі не живе. В місто жити переїхав. – А я знаю, Петре Захаровичу, – раптом сказала ніжним голосом дівчина. – Я до вас прийшла. Моє ім’я Віра. – До мене? – здивувався чоловік. – Цікаво… Віра несподівано простягла йому якесь фото. – Хто це?! – здивовано запитав Петро, не розуміючи, що відбувається

Життя складне і часом несправедливе. Але іноді підносить такі сюрпризи, які наповнюють його новим змістом. Дають шанс виправити помилки минулого і зрозуміти цінності життя, стати кращими, ніж були раніше. Петро Захарович поховав дружину вісім років тому, і з того часу не одружився. Спочатку жили удвох із сином Артемом у великому двоповерховому будинку, де все було […]
Uncategorized

Тетяні Петрівні подзвонив син. – Це дуже важлива для мене людина, мамо! – сказав він. – Я хочу, щоб ти познайомилася з моєю майбутньою дружиною! – Звичайно, синку, – Тетяна Петрівна намагалася говорити спокійно. – Я чекатиму вас. Поклавши слухавку, жінка кілька хвилин сиділа нерухомо. Вона задумалася про минуле… Її спогади зупинили дзвінки у двері – два короткі і один довгий. Так дзвонив тільки Андрій. Серце аж стрепенулося, коли Тетяна Петрівна відкривала двері. Син виглядав чудово – високий, підтягнутий, у світлому костюмі, широкоплечий. Жінка мимоволі замилувалася. Тетяна Петрівна глянула хто з ним і ледь назад не відскочила від побаченого

RedaktorКоментарі Вимкнено до Тетяні Петрівні подзвонив син. – Це дуже важлива для мене людина, мамо! – сказав він. – Я хочу, щоб ти познайомилася з моєю майбутньою дружиною! – Звичайно, синку, – Тетяна Петрівна намагалася говорити спокійно. – Я чекатиму вас. Поклавши слухавку, жінка кілька хвилин сиділа нерухомо. Вона задумалася про минуле… Її спогади зупинили дзвінки у двері – два короткі і один довгий. Так дзвонив тільки Андрій. Серце аж стрепенулося, коли Тетяна Петрівна відкривала двері. Син виглядав чудово – високий, підтягнутий, у світлому костюмі, широкоплечий. Жінка мимоволі замилувалася. Тетяна Петрівна глянула хто з ним і ледь назад не відскочила від побаченого

– Це дуже важлива для мене людина, мамо! Я хочу, щоб ти познайомилася з моєю майбутньою дружиною! – голос Андрія в слухавці звучав із тією особливою інтонацією, яку Тетяна Петрівна навчилася розрізняти за тридцять два роки материнства. Вона сиділа у своєму улюбленому кріслі біля вікна, неуважно спостерігаючи за тим, як серпневий вітер грає з фіранками […]