Понад півстоліття тому вчені, які працювали на секретній американській військовій базі в Гренландії, взяли зразки з-під льодовикового щита острова. Капсули, в які був поміщений витягнутий з глибини матеріал, з якоїсь причини були зовсім забуті, зберігалися в морозильнику протягом декількох десятиліть.
Згадали про них нещодавно, після чого почали активно вивчати. Виявилося, що зразки мають значну наукову цінність, тому що дають уявлення не тільки про історію Гренландії, а й про те, чого слід очікувати у разі подальшого потепління клімату нашої планети. Дослідження опубліковано в Proceedings of the National Academy of Sciences
У 1959 році Пентагон почав реалізовувати практично дуже дивний військовий проект. Він носив кодове найменування «Крижаний хробак» і передбачав розміщення сотень ядерних ракет під льодами північного заходу Гренландії. Прикриттям для масштабних інженерних робіт були наукові дослідження.
Потенційний противник в особі СРСР мав вважати, що тут будується полярна станція “Табір століття” (“Camp Century”). Американцям вдалося звести значних розмірів тунельний комплекс із кінотеатром, лазнею, каплицею, хімічними лабораторіями, житловими приміщеннями на 200 осіб та першим у світі мобільним ядерним реактором.
Проект «Крижаний хробак» , що спочатку виглядав дещо шалено, був закритий у 1967 році. Вважається, що це сталося як внаслідок політичних розбіжностей, так і через рух льодів, що загрожував зруйнувати ледве видовбані тунелі. Проте вчені, які прикривали не завжди розумну активність військових, встигли провести дуже цікаві з наукової погляду роботи. Хоча самі вони, як здається, на той час цього просто не усвідомлювали.
У 1966 році, невідомо за чиїмось наказом, вони пробурили свердловину глибиною 1400 метрів крізь один із гренландських льодовиків, діставшись до підстилаючого ґрунту. Взявши його зразки, дослідники помістили їх у герметичні контейнери і, позначивши відповідними написами, відправили на зберігання в морозильну камеру, що була в таборі століття.
Через півстоліття капсули потрапили до рук сучасним ученим, і вміст вперше опинився під лінзами мікроскопів. Перед дослідниками постала справді дивовижна картина. Вони побачили не тільки пісок і ґрунт, але й скам’янілості рослинного походження, що ідеально збереглись.
Треба розуміти, що на відміну від кісток, зубів і черепів, рослини, у яких дуже ніжні тканини, руйнуються, перш ніж встигають скам’яніти. Щоб вони збереглися протягом тривалого часу, потрібні особливі умови, що складаються дуже рідко.
Згідно з наявними уявленнями, Гренландія була вільна від льоду більше мільйона років тому, проте зразки з скам’янілостями, що добре збереглися, здобуті вченими з «Табору століття», ставлять цю хронологію під сумнів.
Льодовики, як правило, знищують все, що знаходиться на їхньому шляху. Якщо вкотре згадати про делікатність рослинних тканин, можна дійти невтішного висновку, що острів у відсутності крижаного покриву менш далекому минулому.
Співробітники інженерної лабораторії витягують зразки льоду в Camp Century, Гренландія, 1966 рік.
Намагаючись з’ясувати, про яку саме епоху йдеться, вчені досліджували співвідношення ізотопів кисню. Виявилося, що опади, що сформували лід, який потрапив у зразки, випадали набагато нижче за нинішню висоти панцира.
Потім були вивчені радіоактивні ізотопи алюмінію та берилію, які народжуються під впливом космічних променів у мінералах, що знаходяться на поверхні Землі. Перший генерується в сім разів швидше за другий, але при цьому розпадається вдвічі активніше, будучи ізольованим від Сонця.
Порівнюючи швидкість трансформацій цих ізотопів, дослідникам вдалося з’ясувати, коли «законсервовані» у зразках рослини знаходилися на вільній від льоду поверхні і як довго вони були прикриті гренландським панцирем.
Висновки, зроблені вченими, щиро кажучи, лякають. Згідно з озвученою оцінкою, вік ґрунту та рослин у зразках становить від чотирьохсот тисяч до мільйона років.
Якщо Гренландія розмерзлась ближче до останнього із зазначених значень, це означає, що вона дуже чутлива до кліматичних змін. Якщо весь лід Гренландії розтане, рівень океану підніметься на сім метрів! Тобто приблизно на висоту двоповерхової будівлі. Буде затоплено величезні за площею прибережні території, у тому числі такі міста, як Нью-Йорк, Венеція, Стамбул, Гонконг, якщо, звичайно, на той час вони ще існуватимуть.
Згідно із спостереженнями з космосу, Гренландія стабільно втрачає крижаний покрив протягом як мінімум тридцяти останніх років. Якщо ця тенденція збережеться, сумний сценарій із «світовим потопом» стане як ніколи ймовірним.