Сьогодні стає очевидним, що Росіня розкрутила маховик надто сильно, затіяла всю цю гру на більш глобальному для себе рівні, що змогти сьогодні вирішувати її результат за столом переговорів із Україною. Геополітичні складові цієї каші є надто дорогими, аби визнати, що рецепт, по якумо вони були використаними годиться хіба що для її утилізації.
І все би нічого але інградієнтами цієї каші є не тільки матеріальні ресурси і життя тисяч війскових, а й самі ті, хто все це затіяв. Світова історія безжально наближається до точки неповернення, коли вони або підуть у забуття або розпочнеться щось куди масштабніше і паскудніше.
Сьогодні відкрито Путін сказав, що Росія не може підписати гарантії безпеки Україні, не вирішивши територіальне питання Криму та Донбасу. Йому все рівно скільки військ доведеться відправити на вірну смерть заради того, аби змусити Україну стати на коліна. Звісно, що ніякий Донбас ані Крим його не цікавлять, на карті стоять просто божевільні принципи, які будуть існувати до тих пір, поки існуватиме силовий спосіб їх забезпечення… І не має значення які міста зрівнюватимуться із землею по цей бік кордону чи з іншої сторони.
Ось пряма мова, як це бачить сам Путін:
“На переговорах у Стамбулі нам вдалося досягти досить серйозного прориву, тому що вимоги міжнародної безпеки України наші українські колеги не стали пов’язувати з таким поняттям як міжнародно визнані кордони України, винісши за дужки Крим, Севастополь та визнані Росією республіки Донбасу з певними застереженнями”, – сказав він.
Але чи варто слухати слова психопата, який додав, що після досягнення цих домовленостей Росія зіткнулася з “провокацією” у Бучі, до якої, як він стверджує, “російська армія не має жодного стосунку”.
“Ми знаємо, хто це робив. І позиція наших переговорників з України щодо подальшого врегулювання кардинально після цього змінилася. Вони відійшли від своїх колишніх намірів винести за дужки питань гарантій безпеки (проблеми) територій Криму, Севастополя та республік Донбасу. Вони просто від цього відмовилися. І у своєму проєкті угоди з цього приводу, нам представленому, просто вказали у двох статтях, що ці питання мають вирішуватися на зустрічі глав держав”, – сказав Путін.
“Для нас зрозуміло, що якщо ми віднесемо ці питання на рівень глав держав, не вирішивши їх попередньо хоча б у рамках проекту угоди, ніколи вирішені і не будуть. У цьому випадку підписуватись під гарантіями безпеки, не вирішивши питання територіального характеру щодо Криму, Севастополя та республік Донбасу ми просто не можемо”, – додав він.
Як то кажуть, Бог – високо і він все бачить. Рано чи пізно відплати прийде за кожну пролиту каплю крові і кожну сльозиночу невинно замучених. Сьогодні не варто надіятись на кінець війни шляхом переговорів із катом українського народу. Не ми цю війну починали, але ми її закінчимо!