Uncategorized

Ірино, щоб я тобі не подарувала, ти це комусь передаровуєш! Нікому б це не сподобалося, і тобі, я впевнена, також, – сказала я невістці, коли та зчинила “бурю”, коли дізналася, що дочці на ювілей я подарувала сережки, які мені дісталися ще від моєї мами. – Ну ви, Надія Михайлівна і зрівняли. Де подушки, наволочки і рушники і де золоті прикраси. – Але чому я прикраси, які належать нашому роду, повинна віддавати чужій мені людині? Тоді б дочка образилася, а продавати таку цінну і старовинну річ я не збиралася

– Ірино, щоб я тобі не подарувала, ти це комусь передаровуєш! Нікому б це не сподобалося, і тобі, я впевнена, також, – сказала я невістці, коли та зчинила “бурю”, коли дізналася, що дочці на ювілей я подарувала свої сережки, які мені дісталися ще від моєї мами.

– Ну ви, Надія Михайлівна і зрівняли. Де подушки, наволочки і рушники і де золоті прикраси, яким на даний час ціни немає.

Але чому я прикраси, які належать нашому роду, повинна віддавати чужій мені людині? Тоді б дочка образилася, а продавати таку цінну і старовинну річ я не збиралася, щоб гроші навпіл розділити.

Невістка ніяк не може змиритися, що я до дочки краще ставлюся ніж до неї. Але це не правда. Я працюю адміністратором в готелі, також я вже на пенсії за вислугою літ. Я ніколи не скупилася на подарунки ні дітям ні тепер і онукам.

Син коли одружився на Ірині, я і весілля зробила не дешеве, і до квартири доклалася. Свати ж в той час як допомога потрібна була, відвернули голову в другу сторону.

І грошима дітям допомагала і купляла всяке і різне.

Але Ірина є невдячна. Всі мої подарунки вона передаровувала, як не своїй мамі то сестрі, яка невдало вийшла заміж.

Мені теж неприємно було на все це дивитися.

Приїхали до сватів, а вона на моїй постілі подарованій невістці спить. Навіть посуд я коли дарувала, та його комусь передаровувала. А тут на тобі, образилася.

Річ в тім, що моя дочка вийшла заміж і довго вони з чоловіком не могли стати батьками. І перед самим 35 ювілеєм Василинка нас всіх ощасливила.

В мене були дуже гарні сережки, які дістались мені від від матері, ось я на тих радощах і подарувала їх дочці.

Про це дізналася невістка і образилася.

Але я б не хотіла, щоб така сімейна річ потрапила в чужі руки.

Вже місяць, як невістка через ці сережки спілкується зі мною через зуби.

– Ми з вашим сином вам двох онуків подарували, і нічого схожого не заслужили. То ми для вас ніхто, а доня велике “це-бе”, – сказала мені невістка.

Я не знаю як бути. Не хочу ні з ким сваритися, але і на уступки цій людині йти не хочу.

Автор – КАРАМЕЛЬКА

– Ірино, щоб я тобі не подарувала, ти це комусь передаровуєш! Нікому б це не сподобалося, і тобі, я впевнена, також, – сказала я невістці, коли та зчинила “бурю”, коли дізналася, що дочці на ювілей я подарувала свої сережки, які мені дісталися ще від моєї мами.

– Ну ви, Надія Михайлівна і зрівняли. Де подушки, наволочки і рушники і де золоті прикраси, яким на даний час ціни немає.

Але чому я прикраси, які належать нашому роду, повинна віддавати чужій мені людині? Тоді б дочка образилася, а продавати таку цінну і старовинну річ я не збиралася, щоб гроші навпіл розділити.

Невістка ніяк не може змиритися, що я до дочки краще ставлюся ніж до неї. Але це не правда. Я працюю адміністратором в готелі, також я вже на пенсії за вислугою літ. Я ніколи не скупилася на подарунки ні дітям ні тепер і онукам.

Син коли одружився на Ірині, я і весілля зробила не дешеве, і до квартири доклалася. Свати ж в той час як допомога потрібна була, відвернули голову в другу сторону.

І грошима дітям допомагала і купляла всяке і різне.

Але Ірина є невдячна. Всі мої подарунки вона передаровувала, як не своїй мамі то сестрі, яка невдало вийшла заміж.

Мені теж неприємно було на все це дивитися.

Приїхали до сватів, а вона на моїй постілі подарованій невістці спить. Навіть посуд я коли дарувала, та його комусь передаровувала. А тут на тобі, образилася.

Річ в тім, що моя дочка вийшла заміж і довго вони з чоловіком не могли стати батьками. І перед самим 35 ювілеєм Василинка нас всіх ощасливила.

В мене були дуже гарні сережки, які дістались мені від від матері, ось я на тих радощах і подарувала їх дочці.

Про це дізналася невістка і образилася.

Але я б не хотіла, щоб така сімейна річ потрапила в чужі руки.

Вже місяць, як невістка через ці сережки спілкується зі мною через зуби.

– Ми з вашим сином вам двох онуків подарували, і нічого схожого не заслужили. То ми для вас ніхто, а доня велике “це-бе”, – сказала мені невістка.

Я не знаю як бути. Не хочу ні з ким сваритися, але і на уступки цій людині йти не хочу.

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.