Ватикан – загадкове місто-держава яка розташувалась на площі всього 44 гектари. Однак на цій невеликій за сучасними мірками території приховані величезні культурні скарби. Адже багато століть Католицька церква збирала безцінні предмети з усього світу, щоб надійно їх сховати в секретних кімнатах папського палацу.
Сьогодні Ватикан – місто з населенням трохи менше ніж дві тисячі людей, причому селитися на його території дозволено лише священнослужителям та швейцарським гвардійцям.
Громадянином цієї держави не можна стати за народженням або передати громадянство у спадок, – паспорт вручається лише представникам духовенства і лише у разі трудової діяльності у Ватикані. Тому не дивно, що свої таємниці це місто скарбів не поспішає зраджувати публічності.
Рай для нумізматів, або де знайти всі гроші світу
Цікаво, що як платіжний засіб у цій країні використовується звичайні євро. Але, крім цього, Ватикан випускає і власні монети, на яких раніше зображували портрет правлячого понтифіка, а зараз герб Папи Римського. Також карбуються і пам’ятні монети. І…гроші продаються, будучи суттєвою статтею доходу країни. Крім власного монетного двору, куди, зрозуміло, відкритий доступ лише обраним, величезну колекцію старовинних та рідкісних монет можна знайти у мюнцкабінеті при Ватиканській бібліотеці.
Фонди цього музею нараховують лише офіційно 300 тисяч різних монет та медалей, а вже скільки приховано у схованках – і не порахувати. Адже можливості католицької церкви були безмежні, особливо під час війн та Великих географічних відкриттів. Багато багатих християн жертвували свої багатства на користь церкви.
Та й самі понтифіки купували цінні артефакти. Так, величезний внесок у збори монет зробив Бенедикт XIV. За його розпорядженням було викуплено колекцію грецьких і римських монет, що належить кардиналу Аллесандро Альбані (адже це було друга за розмірами колекція монет, що поступалося лише колекції французьких королів). Тож історію нинішньої цивілізації можна легко простежити за цими старовинними монетами. Це – втілення мрії колекціонера, проте дуже мало людей коли-небудь бачили всі ці чудові колекції.
Рукописи, створені до нашої ери, та Біблія із чистого золота
Вивчати історію можна не лише з монет, а й читаючи справжні першоджерела – рукописи та манускрипти. А цього цінного матеріалу у Ватиканській апостольській бібліотеці величезна кількість – понад 150 тисяч. Деякі з цих рідкісних рукописів датуються понад 2000 років тому. Тут є старовинні записані тексти з ілюстраціями творів Гомера, Цицерона, Аристотеля та Евкліда, фрагменти рукописів Вергілія, Каролінгські книги, колекція Барберіні, збори Борджіані.
Перші книги нового формату – надруковані за допомогою верстата – з’явилися у Ватиканській бібліотеці у 20-30-х роках 17 століття. А зараз їх збори налічують понад 2 мільйони екземплярів. Подейкують, що тут можна знайти книги усіма людськими мовами. Цікаво, що у цій бібліотеці існує правило, відповідно до якого друковані видання можуть бути доступні для перегляду лише тоді, коли їм виповниться не менше 75 років. Та й звичайних відвідувачів тут не шанують – на день можна приймати лише 150 людей вчених та спеціалістів. Співробітники пов’язують це з особливою цінністю книжок та потребою у їх збереженні, хоча хто знає – адже знання цінувалися за всіх часів.
70 тисяч творів мистецтва, які просто не мають цінності
А вся справа в тому, що ці шедеври настільки унікальні, що їхня втрата може завдати непоправної шкоди культурному надбанню людства. Наприклад, Сикстинська капела у Ватикані містить один із найцінніших і найвідоміших творів мистецтва на легендарній стелі, копітко та майстерно написаній Мікеланджело протягом чотирьох років, починаючи з 1508 року. Але в Апостольському архіві (секретна кімната у Ватикані) є 70 тисяч дбайливо збережених творів мистецтва. Як деякі книги та рукописи, тільки Папа має право переглядати або використовувати на власний розсуд ці шедеври. Іншим же лише доводиться уявляти, які види мистецтва, що надихають, приховані в секретних кімнатах.
Про скарби можна лише розповідати, бо рідко хтось може побачити ці чудеса ювелірного мистецтва на власні очі. Багато століть королівські і могутні династії поспішали заручитися підтримкою Папи, приносячи йому дар найвишуканіші коштовності. Португальська королівська родина подарувала перстень із унікальним червоним діамантом, доставленим із Індії. Десь зберігаються фігури святих апостолів, яких тонко вирізали зі слонової кістки та прикрасили одягом із золота та великих діамантів. Лазурит і бірюза – камені, які для релігійних людей символізують чистоту небес – також стали основою для виготовлення величезної кількості унікальних речей.
Ну а гранат, рубін та шпинель як символ мук та крові християнських мучеників прикрашають не одну сотню робіт найталановитіших ювелірів. Примітно, що кожен новий Папа замовляє собі особливий перстень-друк, який абсолютно неможливо носити на пальцях. Його роблять із бронзи з позолотою та прикрашають гірським кришталем. Місія цієї масивної прикраси – це особистий друк голови церкви. Після смерті Папи кришталь із вирізаним на ньому іменним орнаментом розбивається.
Записки «антихриста» та любовні листи
Коли ми говоримо про скарби Ватикану, то навряд чи прийде нам на думку подумати про те, що Свята церква зберігатиме записки закоханого чоловіка або всенародно відлученого від церкви проповідника-реформатора. Проте за стінами сховищ ховаються такі артефакти. Так, в архівах бібліотеки знаходиться кілька листів Мартіна Лютера, якого за новий погляд на християнське вчення католицька церква зрадила анафемі (і досі не реабілітувала).
А ось любовні записки – це не просто папірці з признаннями у пристрасних бажаннях, а любовні листи короля Генріха VIII. У них він зізнається у своїх ніжних почуттях до Анни Болейн. Причому подейкують, що це дуже відверті та зовсім не скромні письмена. У них англійський ловелас не скупиться в епітетах і називає частини «божественного» тіла дівчини оригінальними іменами, нарікає на свою королівську «велику самотність» і малює серце. Найдивніше в цих любовних листах, що немає конкретних доказів, як вони опинилися у Ватикані. Романтика та загадка – все в одному!
Багатства цього міста-держави просто неймовірні. Однак стати громадянином і оселитися тут неможливо без церковного сану. Тому багаті та успішні люди вибирають у якості власного дому нехай не настільки історично значущі, зате дуже комфортні для сучасного життя міста.