Укріплення, які оточують сьогодні старі квартали Єрусалима, надаючи місту характерний відомий образ, були збудовані за велінням турецького султана Сулеймана I у XVI столітті. Але стоять вони на місці стін набагато древніших.
Сулейманові леви
Отже, стіни Єрусалиму в їхньому справжньому вигляді були побудовані при Сулеймані I, або Чудовому (1494-1566), десятому султані імперії турків і найбільшому з султанів. У роки його правління імперія Османа досягла вершини розвитку. Батьком Сулеймана був Селім I, його мати султанська наложниця Хафса, яка, як вважають, була дочкою кримського хана Менглі I.
Султан багато воював (і помер у військовому поході, під час облоги угорської фортеці Сігетвара), але при цьому сприяв розвитку мистецтва і навіть сам писав вірші (під псевдонімом Мухіббі ):
Я султан кохання!
Чаша з вином
тепер моя корона.
Сулейман взяв шефство над Єрусалимом. За одним із переказів султан звернув свою увагу на місто з подачі коханої дружини Роксолани (Хюррем Султан, українки за походженням, яка побувала в Єрусалимі під час ходжу в Мекку. А за реконструкцію єрусалимських стін султан взявся після того, як йому наснилися два грізні леви, які сказали, що Єрусалим беззахисний перед ворогом, як він сам, Сулейман, беззахисний перед левами.
Першою (близько 1538 року) була добудована північна стіна, бо це був найнебезпечніший напрямок — гір, що оточували Єрусалим, з півночі низькі, і ворожим військам підійти простіше. Потім було завершено роботи на південних стінах міста (1540 рік). Над головною міською брамою того далекого часу — Яффською та Шхемською (Сихемською) — султан велів побудувати вежі.
Укріплення Єрусалиму в цифрах
Протяжність старих єрусалимських стін сьогодні налічує 4,5 кілометри, їхня висота варіюється в межах від 5 до 15 метрів, а товщина становить до 5 метрів. У сулейманових стінах Єрусалима є 35 оборонних веж (але це не точно, у деяких джерелах можна знайти інше число) та 7 відкритих воріт.
Турецькі стіни були зведені практично на тому ж самому місці, що й фортечні споруди античного часу. Треба сказати, що до турків укріплення міста неодноразово руйнувалися, а потім відбудовувалися наново. Місто за його історію було 23 рази під облогою ворога і як мінімум двічі зруйновано!
Старий Єрусалим та його укріплення (англ. Old City of Jerusalem and its Walls) на пропозицію Королівства Йорданія (1981 рік) зарахований до об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Брама Вічного міста
За часів, коли Єрусалим належав хрестоносцям , люди могли потрапити до міста через чотири проходи у стінах (за кількістю сторін світу). При цьому всі єрусалимські ворота аж до 1887 зачинялися на заході сонця і відкривалися зі сходом сонця.
До речі, стародавня міська брама — це не стіна з аркою, як зазвичай думають. Як правило, це ціла будівля, яка примикає до фортечної стіни зсередини. У цій споруді є вхід зовні, потім він повертає ліворуч і лише тоді можна потрапити до міста. Так робили, щоб захисники фортеці могли зустріти у воротах ворога і ефективно відбити атаку — воїн, що проник у ворота, вимушено повертає ліворуч, відкриваючи не прикритий щитом правий бік.
В даний час у стінах старого міста є 7 діючих воріт:
- Нові (вони ж ворота Хаміда);
- Дамаські (Сихемські, Шхемські);
- Квіткові (також Ірод або Лунатиков);
- Левові;
- Сміттєві (або гною);
- Сіонські (Давидові);
- Яффський (з боку моря).
До цього дня замурованими залишаються Золоті ворота та ворота Хульди. Взагалі, Храмова гора , що являє собою особливу частину старого міста, має свою систему фортечних стін і воріт (можна назвати ворота Мавританські, Бавовняні, Залізні, Тюремні, Відпущення Гріхів і т. д.).
В даний час основна маса туристів і паломників проникає в старе місто через ворота Яффа. Цікаво, що в період Єрусалиму Йорданії (1948-1967 р.р.) ці ворота не функціонували.
Фасад Східної брами при Сулеймані Чудовому був прикрашений зображеннями левів, тепер ці ворота називають Левовими.
Є й інша версія щодо великих котів на цих воротах – це зображення пантер, герб мамлюцького султана Бейбарса I, який жив у XIII столітті, а будівельники часів Сулеймана I використовували барельєфи з пантерами, що збереглися від ранньої споруди. Від Левових воріт йде Via Dolorosa, тобто Хресний шлях .
Ворота Ірода (або Квіткові ) з’явилися за часів султана Сулеймана, коли в ході робіт було зроблено вузький технологічний прохід у фортечній стіні.
Лише 1875 року він перетворився на справжні ворота. Є версія, що ворота названі ім’ям Ірода, оскільки люди, що приходять в місто, приймали палац Мамлюка, що стоїть неподалік, за палац іудейського царя Ірода. Інша версія: Квітковими воротами називають тому, що за ними колись розташовувався сад, в якому вирощувалися запашні рослини для кадильниць Єрусалимського храму.
Здавна існує легенда, що Месія увійде до Єрусалиму саме через Золоті ворота. З цієї легенди народилося і християнське повір’я, що Спаситель після другого свого пришестя проходить через цю браму.
Щоб завадити чужим месіям, ще 1541 року за наказом Сулеймана I ці ворота були старанно замуровані, а перед ними влаштували цвинтар.