Минуле

Сплавляли ліс 60-80 км. Бокораші – зникла професія найсильніших та витривалих. (ФОТО ТА ВІДЕО)

Бокораш – плотогон, який сплавляв ліс гірськими ріками. Оволодіти цим ремеслом могли сильні, витривалі та сміливі чоловіки

Сплав у минуле: Як закарпатські бокораші…

Сплав лісу карпатськими річками вважався важливою галуззю місцевої економіки, а плотогони, або бокораші, були шанованими людьми. Сотні тисяч кубометрів деревини при мінімальних економічних затратах сплавляли на відстань 60-80 кілометрів до найближчої залізничної станції на плотах – бокорах, складених зі стовбурів дерев.

Бокорашів було 3-5, інколи й більше – залежно від величини плоту і складності та довжини маршруту.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 1

А сплавляли ліс бокораші завдяки гідротехнічним спорудам на закарпатських річках ХІХ-ХХ століття – кляузам.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 2

Кляуза (нім. klause – “ущелина”) – гідротехнічна споруда, призначена для сплаву лісу маловодними гірськими річками Карпат. На одній річці часто будували каскад кляуз.
У водосховищі кляузи акумулювали ліс, який звозився з навколишніх лісорозробок, та з колод (кльоців) формували невеликі плоти – дараби. З дарабів, скріплених послідовно між собою, формували один великий пліт – бокор.

У призначений час відкривали систему шлюзів греблі, і бокори, підхоплені велетенським водним потоком, зносились вниз у долину.

Таким чином кляузи на певний відрізок часу піднімали рівень води у верхів’ях річок, щоб ліс безперешкодно міг транспортуватись мілководдям до повноводнішої річки або до іншої кляузи.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 3

Кляузи влаштовувались у верхів’ях річок. Так виглядала Кляуза (гать) Бальцатул на австро-угорській кадастровій карті початку XX століття. Бальцатульську кляузу побудовано на річці Бальзатул на південно-західних відрогах Чорногірського хребта у Рахівському районі. Відомо, що на середину XIX століття кляуза вже функціонувала, як і інші гідротехнічні споруди басейну Тиси в межах комітату Марамарош. Її залишки збереглися до наших днів.

Так виглядала кляуза на річці Турбат в межах теперішнього Тячівського району. Фото 12 вересня 1916 року.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 4

На поштівці 1908 року зображено, як сплавляли ліс на Тересві.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 5

А це бокораші на Тисі часів Підкарпатської Русі, у 1920-і роках. У перекладі з угор. bokor – “кущ”, “жмут” – один великий пліт, сформований із скріплених послідовно між собою менших плотів (дарабів).

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 6

У книзі “Загублений світ Підкарпатської Русі на фотографіях Рудольфа Гулки (1887–1961)” розміщено фото бокорашів на Чорній Тисі поблизу села Костилівка Рахівського району у 1921 році.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 7

На фото річки Тиса поблизу Рахова, зробленому солдатом угорської армії Шандором Сеґо у 1941 році, видно й тогочасних бокорашів:

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 8

Бокораші могли спричинити й затори, які сьогодні складно уявити закарпатцям. Таким був затор з колод біля мосту через Тису в Рахові, що виник під час сплаву лісу річкою. Фото початку XX століття.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 9

фото – Transcarpathian Heritage

Формування плоту було однією з найбільш трудомістких і відповідальних операцій, бо від якості цієї роботи залежав потім власне сплав. 

Розміри плотів не були сталими. Вони залежали, з одного боку, від довжини будівельного лісу, з другого — від повноводності ріки. Крім того, багато важили навігаційні знання і практичний досвід керманичів. Професія бокорашів була небезпечна, комусь могло затиснути ногу між вологими і слизькими колодами, а хтось від несподіваного поштовху об кам’яні пороги падав з плоту в річку і міг забитись тощо.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 10

У повоєнні роки, коли деревини потребували всюди, професія сплавника була затребувана. Лісу було вдосталь, роботи також. Крім того, за неї непогано платили, тому люди йшли сюди з усіх усюд. 

Сплавляти ліс починали вже з ранньої весни і до тих пір, поки річка не почне примерзати.

Професії, які стали історією: Як закарпатські бокораші на кляузах заробляли - фото 11

З розширення мережі залізниць і приходом у гори важкої техніки сплавляти ліс річками стали дедалі рідше. На Бойківщині сплав лісу припинився у 1940-х роках. На Гуцульщині останній пліт пройшов Черемошем у серпні 1979 року.

Дивіться цікаве відео про цю професію.

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.