Минуле

Підривні роботи у 1965 році на руднику призвели до сутичкок із підземними істотами

Земля справді величезна! Уявіть собі, океан. Його найбільша глибина менше ніж 11 000 метрів. А людство дослідило лише 5-7 % Світового океану. А глибини суші вивчені ще менше. Останні відкриття дозволяють зробити висновок, що навіть на глибині 10 000 метрів у ґрунті виявляють біологічне життя.

А тепер згадаймо той факт, що Земля неоднорідна і є грандіозні порожнини. Ще 100 років тому про печеру Шондонг ніхто нічого не знав. Адже це, власне, самостійна біосфера під пологом землі! Печера, чиї склепіння здіймаються на сотні метрів, а на глибині розташовуються річки, озера та справжні ліси! Фантастика? Як би не так.

Вхід до печери Шондонга.

У зв’язку з подібними відкриттями мимоволі можна повірити й у існування невідомих підземних жителів. У багатьох народів є перекази і міфи про карликів, духів, джинів, циклопів, ретманів, лізардменів та інші фантастичні створіння, які жили, а може й зараз живуть у надрах нашої планети.

Наприклад, у 1965 році під час прохідницьких робіт у Казахській РСР трапилася дуже таємнича подія. Сталося це на копальні Текелі. Через складність роботи довелося залучати підривників. Вибухи дозволили заглибитись на кілька десятків метрів. Однак, стався обвал порід і оголилося щось “страшне”.

Справжня система тунелів та ходів. Як мурашник, тільки розміри приголомшували – проходи заввишки до 2,5 метрів. У них запросто могла пройти людина. Хто чи що могло створити ціле підземне місто? Відповідь не забарилася. Після чергової серії вибухів з надр пролунав булькаючий звук, і до людей вискочило кілька істот. Вони були вкриті шерстю, яка дуже була схожа на мох. Особи тонкі, очей не було. Замість рота якийсь отвір, оснащений щупальцями. Руки довгі, закінчувалися не пальцями, а аналогом витягнутих клешней з хітину. Волосяний покрив на голові дуже відрізнявся – він був не зелено-сірим, а рудим.

Страшні істоти побігли з надр. 

На руднику почався переполох. Роботи засекретили. До району було направлено війська. Деякі джерела повідомляють, що навіть був бій. Декількох істот застрелили, за іншою версією, вони постраждали від вибухів. У будь-якому разі, до рук дослідників потрапили три тіла мешканців підземного світу.

Навіть за зовнішніми ознаками можна сказати з упевненістю – це люди. Принаймні так порахував полковник Держбезпеки Жалекен Тлеумагамбетов, який надав звіт генерал-полковнику Миколі Захарову.

Подальше вивчення велося під суворим контролем із боку вищого керівництва КДБ. Усі звіти були секретними і не розголошувалися. Навіть у наші дні їх бачили лише одиниці. Тим не менш, у мережі можна знайти кілька докладних викладів щодо вивчення істот.

У них були відсутні очі та відділи мозку, які відповідають за зір. Істоти були гермафродитами і не мали статевого поділу. Видільна система була представлена ​​декількома отворами на нижніх кінцівках. Серце мало 4 камери, також у грудній та черевній порожнинах виявлено 3 неідентифіковані органи. Вага мозку перевищувала середній людський на 350-400 грам.

Існує думка, що біоматеріали були розіслані у шість лабораторій по всьому СРСР, а в секретному підземному комплексі поряд з Урджаром протягом кількох років вдавалося утримувати двох істот у живому стані. За цей час були досліджені їх звички та результатом вивчення став висновок – істоти високо соціальні та розумні. У них є власна мова та ієрархія.

У середині 1990-х років відставний офіцер Маканчинського прикордонного загону, який охороняв надземні об’єкти секретного комплексу неподалік Урджара, поділився інформацією про те, що все-таки сталося з підземними жителями.

За його словами, наприкінці 1970-х років було прийнято доленосне рішення – знищити популяцію потенційно небезпечних істот. Після двох масштабних спецоперацій копальні Текелі надали статус “спеціального об’єкта, що особливо охороняється”. Офіційно є дві версії появи популяції криптидів. Перша – мутації, пов’язані із численними випробуваннями ядерних ракет на Семипалатинському полігоні. Друга – ці істоти здавна жили в тих місцях, поки людина не знищила їх.

Рудник Текелі у наші дні. 

На початку 2000-х років ентузіасти спробували проникнути в завалені підземелля. Але як тільки почалися роботи із розкопок, туди була направлена ​​група військових, які популярно пояснили, що їм там нічого робити. 

Насамкінець додамо лише одне – земля слабо вивчена і ніхто не знає, скільки ще світів може перебувати під її корою.

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.