Хазари, печеніги та половці колись були одними з найбільших племен Східної Європи. Орди кочівників робили регулярні напади на князівства Киїської Русі, часто проривали кордони Візантії та тримали у напрузі всі середньоазіатські держави.
Однак, несподівано з’явившись на зорі історії Київської Русі, ці народи так само несподівано кудись зникли до XIII століття.
Що сталося з ними? Чому сьогодні таких етносів більше немає?
Хазари
Хазари – одне з тюркських племен, що перемістилися з глибин Азії до Європи під час Великого переселення народів. Це уламок Тюркського каганату – величезної імперії, що займала у VI столітті території від сучасної Центральної України до Хабаровського краю, що в РФ.
У 650 році, коли Тюркський каганат розпався від міжусобних воєн, Хазарія та Велика Болгарія виявилися найбільш життєздатними та сильними її частинами у Східній Європі.
Хазарія – імперія протиріч. Будучи кочівниками, хозари тим не менше зводили великі муровані міста. Тут склалася унікальна релігійна ситуація: у державі мирно уживалися іудаїзм, іслам, християнство та язичництво.
У IX столітті, в епоху свого розквіту, каганат на рівних змагався з Візантією, контролював весь Кавказ, степовий Крим, Поволжя, південні землі Русі та частину сучасного Казахстану.
Хазарія до середини X ст.
Куди ж зник цей могутній народ? У 964 року Хазарський каганат зазнав нападу з одного боку огузських племен, з іншого – України-Русі на чолі з князем Святославом.
Після руйнування великих хозарських міст імперія розвалилася. Хазари розчинилися у тюркомовному середовищі огузів та печенігів. Сьогодні нащадками хозар вважають себе кримчаки та караїми – зниклі народи Криму.
Печеніги
Ще один тюркський народ, що сформувався у VII столітті в басейні річки Сирдарья та Пріаральє. Проникли в Європу в IX столітті під тиском огузів і майже одразу потрапили під вплив хозар.
Втім, частина печенізьких племен відкочувала далі на Захід і вийшла до кордонів Болгарії, потіснивши мадяр, що жили там. Після краху Хазарського каганату печеніги зайняли весь степ від Західного Казахстану до Угорщини.
У історії Русі кочівники грали в основному негативну роль. Князі активно використовували їх у своїх міжусобних війнах і, не рідко, укладали союзи проти греків і вищезгаданих хозар.
Зникнення печенігів пов’язане з приходом у степ половецьких племен, що відкочували із Заволжя в XI столітті. Одна частина була поглинена половцями, інша на васальних відносинах оселилася на землях слов’ян і стала називатися берендеями, третя знайшла притулок в Угорщині. Згодом народ розчинився серед половців, русичів і угорців.
Половці
Народ, який контролював Великий Степ до середини XIII століття. Подібно до печенігів, займали активну участь житті Київської Русі.
Половецькі племена здійснювали регулярні напади, концентруючись на захопленні бранців, худоби та зерна. Саме половці в руській культурі отримали прізвисько «змії», ставши прототипом казкового Змія Горинича
Вважається що від половців були побудовані «Змієві вали» – оборонні споруди, що простяглися по берегах приток Дніпра.
Кінець половецької історії поклали монголи, які розбили колишніх господарів степу та приєднали їх до своєї імперії. Втім, після розколу імперії Чингісхана та утворення Золотої Орди половці виявилися основним державотворчим народом.
Після XVIII століття половці стали зникати як самостійна одиниця і разом з іншими племенами сформували етноси татар, башкир, казахів, узбеків та інших сучасних тюркських народів. Частина із них увійшла до складу Московії, яка вдаючи із себе слов’ян, та скориставшись складним історичним становищем тогочасної України, нарекла себе Російською імперією.