Всіх повелителів цього світу наче магнітом притягувавло в Єгипет. До цього часу ми маємо інформацію лише у вигляді легенд, але достеменно не відомо, якою інформацією володіли воєначальники, можливо вони були надто самовпевненими, але вони точно не були останніми наївними дурнями, що йшли на ризик лише заради якихось байок.
СЕКРЕТ ВЛАДИ НАД СВІТОМ У ВЕЛИКОМУ СФІНКСІ
В одному з рукописів XIV століття, що зберігався в центрі Ахмеда Баби в Тімбукту, було виявлено копію звіту XII століття якомусь Амір аль Мансуру, в якому його слуга Малик оповідає про зустріч у Єгипті з якоюсь шаленою людиною. Цей переконаний безумець планував найняти робітників, щоб відкопати і проломити спину сфінксу, щоб дістатися до кімнати володаря сонця.
За словами джерела, його дід був останньою людиною на землі, яка знала цю таємницю. У кімнаті мало бути три сфери: багатства, здоров’я та влади. А ще жезл могутності. За словами божевільного єгиптянина, він точно знав, як поводитися з цими предметами і міг знову завоювати світ, ставши Іскандером Великим. А всіх, хто йому допоможе, засипати золотом на висоту караванного верблюда.
Малик видав шаленцю невелику позику і допоміг підкупити місцевого чиновника. Невелика експедиція розпочала роботу з відкопування Великого Сфінкса, від якого з пісків стирчала лише верхня частина обличчя.
Але першої ж ночі, якісь невідомі вершники повністю вирізали всю експедицію. Малик, який ночував у найближчому селі, вранці зміг їх лише всіх віддати землі. Всі речі були винесені, але випадково поряд з тілом людини, що намагалась проломити спину сфінксу, Малик виявив дивне кругле дзеркало з квадратним отвором посередині, зроблене з дуже легкого і невідомого металу. Більш докладно Малик обіцяв написати в наступних листах, які так і не знайшли.
А також у десятці джерел було наведено слова еміра Єгипту Харуна з династії Тулунідів. Емір Єгипту на самому початку X століття повідомив своїх придворних про те, що він знайшов знамениту кімнату, де знаходиться джерело безмежного багатства та військової могутності. І що через три дні він зламає всіх своїх ворогів. Але довести нічого 22-х літній емір не зміг, бо за кілька годин був зарізаний власними охоронцями.
НОВА ЖЕРТВА ВЕЛИКОГО СФІНКСУ
Дослідники знали ці історії, але не змогли зупинити єгипетського військового, який намагався схопити чорний вугільний жезл. Після того, як військовий спробував відірвати чорне жезло від підлоги, кімната осяяла зеленим світлом дуже незвичайного спектру. Вчені на якийсь час втратили здатність бачити те, що відбувається в кімнаті. Через кілька хвилин вони змогли розрізнити предмети, але не знайшли у кімнаті єгипетського офіцера. Лише дивна темно-синя субстанція обсягом лежала поруч із жезлом. Найбільше вона була схожа на сухий собачий корм.
Але найцікавіша трансформація відбулася з жезлом, що повністю змінило колір і фактуру. Він став являти собою темно-синій кришталевий довгастий предмет, як виточений з величезного сапфіру, і лише один кінець приблизно на довжину чверті фута був виготовлений із тьмяного металу із синім відливом.
Вчені подумали, що, можливо, військовий у стані шоку поліз вгору до виходу. Але, визирнувши у вертикальний спуск, не виявили жодних слідів, а страхувальна мотузка офіцера висіла на своєму місці. Натомість у невеликій шахті, яка вела від голови сфінксу на глибину, відбулися значні зміни. Вона стала освітлюватися маленькими світильниками, схожими на жуків скарабеїв.
А глибина шахти виявилася, судячи з світильників, не менше двохсот метрів. Спускатися на самісіньке дно не вистачило б довжини альпіністського спорядження. Але приблизно за десять метрів нижче того майданчика, на якому стояли дослідники, явно проглядався бічний вхід, перед яким знаходився невеликий кам’яний бордюр, де можна було навіть стояти дорослій людині. Вчені вирішили вибиратися назовні, щоб дізнатися, що трапилося з єгипетським офіцером і заразом вирішити, яке спорядження необхідно, щоб спуститися на глибину шахти.
НА ПОРОГІ НОВОЇ ТАЄМНИЦІ
Насилу піднявшись на десять метрів вгору, Ленер і його єгипетський колега побачили, що входу, куди вони проникли до Великого Сфінкса, немає. Вони розуміли, що біля сфінкса залишалося три десятки людей, і вчені вирішили, що якщо зовні не вдасться відкрити вхід, в який вони проникли, завжди є можливість розбити заглушку. Це дозволить потрапити до статуї або з верхньої частини голови великої статуї, або через підземний лаз, біля задніх лап сфінкса.
Висіти на висоті було не зовсім зручно, і обидва вчені вирішили пройти коридором, який тягнувся по всій довжині сфінкса. Спочатку здавалося, що коридор зроблено досить грубо, але вчені виявили, що крім металевих балок весь коридор порізаний ідеально прямими канавками, зробленими за однією технологією. Широкі досягали ширини три дюйми, вузькі трохи більше півтора дюймів.
Глибина цих незрозумілих канавок була майже дюйм. Їх було рівно двадцять п’ять, і з’єднувалися вони в глухому куті в самій задній частині коридору, де був акуратно вирізаний еліпс розміром два фути на півтора. Підійшовши ближче, вчені виявили, що він покритий якимись незрозумілими схемами і символами, несхожими на єгипетські ієрогліфи. А в середині еліпса знаходився анх, виготовлений з тьмяного металу синього кольору. Він був ніби приклеєний до стіни, і, можливо, був ключем, що відкриває потаємний хід.