На ГУЛАГ покладалися такі важливі для режиму завдання, як:
- Ізоляція радянським режимом «ненадійних елементів»;
- Використання в’язнів як дешевої робочої сили;
- Відкриття нових табірних комплексів;
- Ліквідація певних категорій в’язнів;
Наприкінці 1930 — початку 1940-х рр. було створено чимало спеціалізованих управлінь ГУЛАГ (Дальбуд, Гідробуд та ін.), які, використовуючи безоплатну працю численних в’язнів, звершили чимало будов загально-союзного значення, серед яких зокрема — Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський канал, Комсомольськ-на-Амурі та ін.
Від 1940-х років ГУЛАГом фактично монополізовано проведення наукових досліджень для військових потреб шляхом створення так званих «шарашок» — закритих науково-дослідних установ де працювали ув’язнені.
Табірні комплекси ГУЛАГу, які підпорядковувалися лише Москві, були розкидані по всьому СРСР. На середину 1940-х рр. їх налічувалося кілька сотень. 18 млн людей пройшли через радянські табори та колонії в період із 1929 по 1953 р.; разом із військовополоненими, «спецпоселенцями», засланцями вимальовується страшна картина — 28,7 мільйони чоловік пройшли «очищення» у ГУЛАГу. З 1934 по 1953 рік було проведено до 800 тисяч політичних страт.
Кількість померлих у ГУЛАГу в період з 1918 по 1956 рік – від 15 до 30 мільйонів.