У літописах Русі можна зустріти опис народу, що викликає більше запитань, ніж відповідей. У шкільні підручники інформація про нього, як правило, не потрапляє. Мова йде про так званих берендеїв.
Сьогодні московська пропаганда саме на темі берендейського народу колупає дірку в історії через яку намагається транслювати всьому світу “сон рябої кобили” про свою ісконно руську велич.
Ким же були берендеї, і чим вони прославилися в часи Русі? Офіційна наука вважає, що берендеї були племенем кочівників.
Побутує також думка, що це було одне з племен слов’ян, що довгий час не приймало християнства і дотримувалося стародавньої віри.
Офіційна історія говорить, що Баяндур (також баюндур, баялдир, берендей) є одним з 24-х найдавніших племен тюрків-огузів, які, згідно з середньовічними джерелами, ведуть своє походження від стародавнього прабатька огузьких народів Огуз-хана.
У літописах берендеї виступають васалами руських князів. Із середини ХІІ ст. вони поступово входять до складу тюркського об’єднання чорних клобуків.
Отже, історики ж вважають, що їхнє походження було тюркським. Відомо, що цей народ, на відміну печенігів, бився за руських князів. Переважно їхнє військо було кінним, і боролося проти половців. У поодиноких випадках, берендеї могли битися у міжусобних війнах князів.
Іноді і берендеї виявляли непокірність, тому сутички з руськими воїнами періодично відбувалися. Так, в 1121 князю Володимиру довелося прогнати плем’я берендеїв з території Русі. Але вже в 1146 вони знову стали дружнім племенем, і як уже згадувалось увійшли в племінне об’єднання «Чорних клобуків».
Вони стали на один щабель з печенігами. Правителі держави часто нагороджували їх. Берендеї отримували навіть міста від князів, але вони і самі вміли їх будувати. Вони стали засновниками Урнаєва, Сакова, Торчеська, Іжеславля та багатьох інших міст.
І саме в цьому місці роспропаганда намагається розчищати місце для своїх примітивних міфів. У них виникає питання про те, якою була причина союзу берендеїв з Руссю? Чому так сталось, якщо вони були цілком самостійні (відчуваєте риторику?), чому їм потрібен був дозвіл від руських князів на будівництво своїх міст?
Згідно з однією з версій дослідників, берендеї були представниками одного із слов’янських народів, який змушений, з невідомої причини, існувати самостійно. Інша версія заснована на припущенні, що берендеї були нащадками скіфів.
На жаль, зараз не можна дати точної відповіді на питання про походження берендеїв. Відомо лише, що вони були значною військовою та політичною силою в Стародавній Русі в період з X до XIII ст. Як вони з’явилися на території держави, і куди зникли потім, жоден із літописців не розповів.
Після монгольскої навали на Русь, вони могли частково змішатись із загарбниками, а частково піти до Угорщини та Болгарії. Станом на сьогодні дане питання потребує додаткових досліджень, чим активно користуються в Кремлі.
Так примітивно московська пропаганда намагається створити новий міф і навіть виссавши із пальця аргументи, стврерджувати наче берендеями називали себе непокірні пращури майбутніх козаків, які асимілювавшись із слов’янами утворили згодом Запоріжську Січ, а зараз і Україну. Ось так тупо і просто вирішили відсікти Україну від історії Русі. Як вам?
Уявіть собі на мить політ думки московитського золотоординського фейкопрому. Ось що вони виписують:
Козацтво мало у минулому безліч найменувань. Гунни, половці, берендеї, можливо, кипчаки. Та й татаро-монголи також претендують на цю роль. Нікуди люди не пропадали з історичної арени, змінюються лише назви народів, а ось характер життя та менталітет нікуди не зникає”.
Зрозуміло що десь в Кремлі намагаються застосувати всі методи і чим більша брехня – тим краще.
Тому ми повинні бути уважними до своєї історії і чітко розуміти, що змінені версії нашого минулого намагаються використовувати як зброю проти нас самих.