Археологи з університетів Манчестера та Кардіффа з’ясували походження каменю Артура, одного з найвідоміших пам’яток кам’яного віку у Великій Британії. Інформація розміщена на офіційному сайті Манчестерського університету.
Професор Манчестера Джуліан Томас, який керував розкопками, каже, що велика гробниця Херефордшира пов’язана з прилеглими «залами мертвих», які були виявлені у 2013 році. Це вперше, коли конструкція була вивчена належним чином.
Датований періодом неоліту – приблизно 3700 роком до нашої ери, камінь Артура розташований на самотній вершині пагорба за межами села Дорстон, навпроти Чорних гір у південному Уельсі.
Археологи завжди припускали, що масивний замковий камінь, споруджений на кількох підтримуючих каменях, і менша камера з прямокутним проходом знаходилися всередині клиноподібної кам’яної піраміди, схожої на ті, що були знайдені в Котсуолдсі та Південному Уельсі. Проте, професор Томас і професор Кардіффа Кейт Рей показали, що пам’ятник спочатку було виявлено у полі безпосередньо на південь від гробниці.
Камінь Артура – пам’ятка архітектури, що охороняється, і тому розкопки проводилися на території на південь від похоронної камери, поза основною зоною.
Дослідники виявили, що гробниця спочатку була довгим курганом, що складається зі складеного дерну, що утримується частоколом із вертикальних стовпів, встановлених у вузькому частоколі, який оточує курган. Після того, як стовпи згнили і пагорб звалився, було додано алею зі стовпів більшого розміру, що веде до пагорба із Золотої долини внизу.
«Хоч Камінь Артура є культовою мегалітичною пам’яткою міжнародного значення, його походження досі залишалося незрозумілим. Можливість пролити світло на цю дивовижну гробницю віком 5700 років – це захоплююча річ, яка допомагає розповісти історію нашого походження» , – пояснює професор Джуліан Томас.
Початковий пагорб, який можна ідентифікувати за щілинами частоколу, видимі з повітря сліди навколо кам’яних залів, вказують на довколишню вершину пагорба Дорстон-Хілл.
Однак пізніша алея стовпів разом із двома кам’яними камерами і вертикальним каменем, розташованим безпосередньо перед ними, вишиковується на дальньому горизонті в проміжку між Скірридом і Гарвей Хілл на південному сході.
Відмінності в орієнтації двох етапів будівництва мають велике значення, тому що розкопки на Дорстон-Хілл у 2011-19 роках виявили три довгі насипи, за конструкцією аналогічні тим, які представляють першу стадію Камеів Артура.
Кожен із цих трьох курганів був побудований на місці великої дерев’яної будівлі, яка була навмисно спалена. Таким чином, тепер з’ясувалося, що Камінь Артура тісно пов’язаний із розташованими поблизу «залами мертвих». І гірська гряда між Золотою долиною та долиною Уай тепер розкривається як місце, де знаходиться інтегрований церемоніальний ландшафт епохи неоліту.
Отже походження «каміння» таки немає нічого спільного із Середньовіччям, а належить до значно старішої епохи.