1. Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не вчилась в школі. ЇЇ навчала мати (Олена Пчілка) і приватні вчителі.
2. Леся дуже любила музику й мала великі здібності до гри на фортепіано. Вона не могла їх розвинути через хворобу кісток. Але мала дуже гарний слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу.
3. Перебуваючи в Сан-Ремо (Італія) в 1902 – 1903 р.р., Леся Українка вела листування з Феліксом Волховським у Лондоні та Михайлом Кривинюком у Празі. Темою листування було видання нелегеальної літератури, з якої до нас дійшов переклад «Казки про царя Семена».Дитячі світлині 1879 – 1880 р. (маленький хлопчик – брат Михайло)
4. В червні 1906 р. Леся Українка була обрана до правління київської «Просвіти», де вона опікувалась бібліотекою. Ця її діяльність уже в листопаді 1906 р. звернула на себе увагу царських жандармів, які її згодом арештували (17 – 18 січня 1907 р.), а в подальшому – і закрили саму «Просвіту».5. Практично з народження її переслідували важкі хвороби. Одна з них коксит, дуже прикра форма туберкульозу кісток, через яку терпіла нестерпні болі. В 1899 року, коли в Берліні їй було зроблено вдалу операцію, Леся змогла нарешті ходити відносно вільно. Згодом лікувалась в Єгипті 1909 – 1910, 1911, 1912 – 1913 років. через іншу хворобу – важку форму туберкульозу нирок. Кліматичне лікування допомагало хоч натрохи спинити прогресуючу хворобу.
6. У стані крайнього виснаження від поганої роботи нирок Леся згасла на 43-у році життя у містечку Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 р. Кльоня, як вона його лагідно називала, страждав від сухот, вона — від туберкульозу кісток. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Тож пара знала справжню ціну життю, коханню і часу.7. На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.
7. В червні 1906 р. Леся Українка була обрана до правління київської «Просвіти», де вона опікувалась бібліотекою. Ця її діяльність уже в листопаді 1906 р. звернула на себе увагу царських жандармів, які її згодом арештували (17 – 18 січня 1907 р.), а в подальшому – і закрили саму «Просвіту».5. Практично з народження її переслідували важкі хвороби. Одна з них коксит, дуже прикра форма туберкульозу кісток, через яку терпіла нестерпні болі. В 1899 року, коли в Берліні їй було зроблено вдалу операцію, Леся змогла нарешті ходити відносно вільно. Згодом лікувалась в Єгипті 1909 – 1910, 1911, 1912 – 1913 років. через іншу хворобу – важку форму туберкульозу нирок. Кліматичне лікування допомагало хоч натрохи спинити прогресуючу хворобу.
8. У стані крайнього виснаження від поганої роботи нирок Леся згасла на 43-у році життя у містечку Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 р.
Кльоня, як вона його лагідно називала, страждав від сухот, вона — від туберкульозу кісток. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Тож пара знала справжню ціну життю, коханню і часу.7. На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.