Нове дослідження, проведене вченими Тайванського національного університету та Техаського університету A&M, підтвердило, що відомий у всьому світі скрипковий майстер Антоніо Страдіварі обробляв свої інструменти хімічними речовинами, які й були однією з причин їхнього унікального звуку. Причому деякі з речовин, що використовуються, були ідентифіковані вченими вперше. Дослідження було опубліковано у Angewandte Chemie International Edition, повідомляє Файна сторінка.
Джозеф Надьварі з Техаського A&M був першим, хто запропонував теорію про те, що не тільки власне вміння робити інструмент, а й хімічні речовини, що застосовувалися для обробки скрипок, були причиною того, що Страдіварі створював інструменти, звукам яких немає рівних понад 200 років. Подібними речовинами обробляв свої скрипки інший відомий італійський майстер виготовлення смичкових інструментів Джузеппе Гварнері. А тепер під цю теорію було підведено доказову базу.
Дослідники з’ясували, що такі речовини, як бура, цинк, мідь і галун, разом з вапняною водою, використовувалися для обробки деревини, що застосовується в скрипках. Вчені відзначають, що бура має більш ніж довгу історію використання як консервант, починаючи з стародавніх єгиптян, які застосовували її при муміфікації, а потім як інсектицид.
«Присутність цих хімікатів вказує на співпрацю між виробниками скрипок та місцевою аптекою і фармацевтом на той час. І Страдіварі, і Гварнері хотіли обробити свої скрипки, щоб хробаки не роз’їдали деревину, тому що зараження хробаками були дуже поширені на той час», – пояснює Надьварі.
При цьому кожен майстер використовував власні методи обробки дерева, які надали інструментам не тільки деяку корисну механічну міцність, але і акустичні переваги. Саме тому такі методи трималися майстрами у секреті. При візуальному огляді дізнатися, які саме хімічні речовини використовувалися, було неможливо.
Вчені також зазначають, що використані хімічні речовини були виявлені по всій деревині та всередині неї, а не лише на її поверхні, і саме це вплинуло на якість звуку інструментів.
Варто зазначити, що Антоніо Страдіварі (1644–1737) за своє життя зробив близько 1200 скрипок і продав їх лише дуже багатим покупцям, у тому числі з королівської родини. На сьогоднішній день збереглося близько 600 скрипок Страдіварі.
Менш відомий сучасник Страдіварі, Гварнері Бартоломео-Йосиф (Джузеппе) (1698-1744), у продажу своїх скрипок був менш успішним, але зараз його інструменти вважаються рівними за якістю та ціною скрипкам Страдіварі. Так, у наш час вартість однієї такої скрипки може становити 10 мільйонів доларів, а іноді навіть більше.
У той же час вчені пояснюють, що необхідно провести подальші дослідження, щоб прояснити й інші деталі того, як хімічні речовини та деревина забезпечують бездоганну якість звуку.