У 1930-х роках зійшла зірка шахтаря Олексія Стаханова. Іменем передовика виробництва назвали цілий рух, що охопив усю країну. Особисте життя Стаханова розвивалося не менш бурхливо, ніж кар’єра. Він тричі був одружений, причому його друга дружина одного разу стала жертвою викрадення у центрі Москви. За викраденням стояв нарком внутрішніх справ Лаврентія Берія.
Нерівний шлюб
Олексій Стаханов часто подорожував Радянським Союзом, і скрізь його приймали з непідробним захопленням. На його честь давали концерти. Якось у харківському будинку культури перед шахтарем виступав хор школярів, і одна дівчинка так гарно заспівала «Солов’я» Олександра Аляб’єва, що гість звернув на неї особливу увагу. Від керівника хору Стаханов дізнався, що талановиту виконавицю звуть Галиною, і їй лише п’ятнадцять років. Незважаючи на молодий вік, вона незабаром стала дружиною Олексія Стаханова.
Після доленосного концерту всі учасники зустрілися зі Стахановим і Галина дуже хвилювалася. Було видно, що вона серйозно зацікавила легендарного радянського робітника. Потім Стаханов повернувся на Донбас, але не забув про свою молоду обраницю, хоча завжди користувався популярністю в інших жінок.
У Галини, звичайно, і думки не було про заміжжя, але Олексій Стаханов все вирішив сам. Через рік після першої зустрічі вони одружилися. Вирішальну роль у їхньому союзі відіграв батько Галини, який виступив за ухвалення пропозиції головного радянського шахтаря. До того ж, авторитет Олексія Стаханова незмінно зростав, за популярністю в СРСР він був фактично другим після Сталіна. Галина покинула рідну домівку, щоб не животіти в бідності та допомагати сім’ї. Вона стала не просто шахтарською дружиною,
Відносини між подружжям спочатку складалися непогано. Галина – добре освічена, гарна, з чудовим музичним слухом та голосом. Олексій Стаханов – зрілий чоловік на піку слави. Молода дружина навіть намагалася підвищити культурний рівень Стаханова: радила йому книжки, навчала грати на піаніно. Донька Стаханових згадувала, що її батько навчився грати композицію «Хасбулат удалой» – щоправда, одним пальцем.
Стаханови жили у шикарній московській квартирі в Будинку Уряду, володіли двома службовими машинами. Олексій Стаханов був завсідником вечорів у Кремлі, запросто спілкувався і випивав зі Сталіним. Однак життя Галини не було легким. Однією з проблем, що переслідували її, була ревнощі чоловіка.
Зникнення в центрі столиці
Галина завжди супроводжувала Стаханова на офіційних заходах та привертала до себе увагу державних та військових діячів. Коли вона одного разу з’явилася на випускному балі військової академії в шифоновій сукні, розшиті оксамитом, і на високих підборах, зала дружно закричала: «Ура дружині Стаханова!». Бал вони відкривали разом із Семеном Будьонним, і Галина Стаханова приколола до його мундира свою брошку. Надвечір герой Громадянської війни довірив їй свою маршальську зірку.
Не дивно, що Стаханов страшенно ревнував свою дружину і влаштовував скандали, навіть коли хтось подивився на неї. З’ясувалося, що таким підозрілим Олексій Стаханов був недаремно, і на Галину справді накинув оком один із наближених Сталіна – Лаврентій Берія. Якось особистий водій Галини Стаханової чекав на неї біля ЦУМу і раптом помітив, як її силою заштовхали в машину і відвезли в невідомому напрямку.
Він терміново поїхав до Олексія Стаханова, і той одразу зрозумів, що сталося. У той час наполегливо ходили чутки, що на вимогу Берії в Москві викрадають привабливих дівчат і відвозять до його особняка. Стаханов у люті кричав, що «вб’є гада» і зателефонував Сталіну – Галину швидко повернули додому.
Потім вона розповідала, що їй довелося вдатися до хитрощів. Галина чесно зізналася, що є дружиною Олексія Стаханова, на що Берія з усмішкою сказав: “Всі ви дружини Стаханова”. Тоді дівчина збрехала, що чекає дитину. Невідомо, що саме спричинило її швидке звільнення – ця «новина» чи дзвінок вождя народів, проте цього разу ніхто не постраждав.
Шлюб Олексія та Галини Стаханових тривав до 1957 року. Подружжя розлучилося через поведінку Стаханова: не в змозі впоратися зі славою, що звалилася на нього, він міцно випивав, дебоширив і при Хрущові був відправлений подалі з Москви – в місто Торез, жив там у скромному гуртожитку і працював на підприємстві «Торезантрацит».
Сім’я (на той момент у Стаханових було дві спільні дочки) відмовилася піти за ним і залишилася в столиці. Втретє Олексій Стаханов одружився, вже будучи в «засланні», але про його останню дружину відомо мало.