Винахідливий кат, який придумав для НКВД автодушогубки раніше, ніж їх отримало Гестапо, був реабілітований після розстрілу.
За матеріалами Блогу Тлумача
На піку сталінських репресій в 1937-му співробітник НКВД Ісай Берг винайшов спосіб удосконалити процес: засуджених до розстрілу відразу душити вихлопними газами в машині. Але випадок Берга цікавий і іншим: спочатку він проміняв 3 роки ув’язнення за розкрадання на розстріл, а потім зусиллями родичів під час “Відлиги” став одним із перших реабілітованих катів НКВС.
На посаді завгоспа Берг відразу виступив з рацпропозицією – модернізувати процес виконання смертних вироків у виконання. У віданні НКВС Московської області був Бутовський полігон – туди привозили на страту не тільки з області та Москви. У 1937-38 роках туди щодня на розстріл привозили 350-400 чоловік, пікове значення – 28 лютого 1938 року, коли за один день було розстріляно 562 людини.
Стратою займалися спочатку 6 чоловік, потім 8, на початку 1938 року – вже 12 осіб. Але знаряддям праці був звичайний револьвер, на кожного ката доводилося по 30-40 розстріляних в день. Але ще важче їм давався не стільки процес розстрілу, а сама обстановка перед ним – кричущі люди, сльози, істерики, спроби до втечі. Тільки за листопад і грудень 1937 року 3 людини з розстрільної команди потрапили через «перевантаження» в психічні або неврологічні клініки.
Ісай Давидович Берг народився в 1905 році. У 15 років записався в Червону Армію і потім, не дивлячись на 4 класи освіти, зробив швидку кар’єру. На початку 1930-х – він працівник Кунцевського райвідділу НКВС – району, де розміщувалася дача Сталіна. Влітку 1937 року він отримав завидний пост начальника адміністративно-господарського відділу (АГВ) УНКВД МО. Іншими словами – завгоспа НКВД Московської області.
Ось тоді на допомогу і прийшов “геній” раціоналізаторства Ісая Берга. Він запропонував використовувати пересувну газову камеру – на базі фургона для перевезення хліба, створеного на основі шасі стандартного вантажівки ГАЗ-АА (ліцензійної копії американської вантажівки Форд моделі АА зразка 1929 року). У кузов, обшитий зсередини оцинкованим залізом, вони робили отвір, в який за допомогою гумового шланга, надітого на вихлопну трубу вантажівки, подавалися вихлопні гази.
Засуджених трійками до страти пов’язували, затикали їм роти і запихали в фургон – як оселедців у бочку (набивали по 35-40 осіб). Двері щільно закривали – і відправляли в останню путь. Важіль перемикали в робоче положення, після чого вихлопні гази починали нагнітатися в фургон. Через 20-30 хвилин всі пасажири фургона непритомніли, через 40-60 хвилин – вмирали.
В Бутово, якщо поїздка була довгою, доставляли вже трупи, які не могли кричати або бігти, і дратувати цим катів. Далі працівники НКВД витягали померлих і звалювали в братську могилу. У винаходу Берга був тільки один недолік: після кожного робочого рейсу душогубку доводилося відмивати водою зі шланга, тому що від вихлопних газів людей рвало.
Виходить, нацисти створили і використовували першу душогубку тільки через два роки після «винаходу» Берга – у вересні 1939 року- для умертвіння душевнохворих в рамках «програми евтаназії» (т.зв. «Акції Т4»). Принцип дії німецького варіанту був трохи іншим – в герметичний фургон з написом «Kaisers-Kaffe» ( «Кава Кайзера») подавався чистий монооксид вуглецю (СО) зі спеціальних балонів.
Проте і самого Берга заарештували його колеги по НКВД в рамках розслідування по знаменитій «квартирній справі» Кунцевського райвідділу НКВС. Співробітники цього райвідділу репресували радянських громадян, щоб роздобути їх квартири .
Ісаю Берга вмовляли визнати моральний розклад і «самоснабженіє», обіцяючи за це термін всього в три роки. Пізніше і сам Берг описував, як йшло слідство:
«Тітельман викликав мене на допити і умовляв, щоб я зізнався в зловживаннях. Говорив, що я крав гроші, що я шахрай, а не контрреволюціонер. Закуповував незаконно у Заковського меблі і т.д. Я категорично свою провину в привласненні грошей заперечував, але Тітельман мені говорив, що признавайся в цьому і ти поїдеш працювати в табори, а то дивись, з тебе зроблять троцькіста і тоді будеш відповідати за контрреволюційні справи ».
Загалом, Берг не погодився на 3 роки ув’язнення. Але під час слідства у «Кунцевській справі» з поста комісара НКВД знімають Єжова, на його місце приходить Берія. І починається вал процесів над колишніми працівниками НКВС, які брали участь в репресіях. Потрапив під цей каток і Берг. Йому перекваліфікували справу на участь у контрреволюційній троцькістській організації. У цю ж «групу» включили і його слідчого Тітельмана. У лютому 1939 року Берг був розстріляний.
Відразу після смерті Сталіна та арешту Берії, в липні 1953 року сім’я Берга перший раз подала документи на реабілітацію свого винахідливого родича як жертви сталінських репресій.
Це прохання стало в числі перших від сімей працівників НКВС. Родині тоді відмовили – занадто свіжі були в пам’яті сліди «роботи» Берга, і спливли документи про винахід ним душогубки. Але родичі не заспокоїлися, другий раз прохання про реабілітацію вони подали в 1956 році. Справу стали неспішно розглядати, і в підсумку 6 червня 1962 року Ісай Берг був посмертно реабілітований як незаконно репресований за надуманим звинуваченням – в «контрреволюційному троцькізмі».
В результаті винахідник пересувної газової камери Ісай Берг сьогодні вважається незаконно репресованим політв’язням, його справа розміщена на сторінці Сахаровського центру.